Справа № 697/2850/24
провадження № 2-а/697/4/2025
11 лютого 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Гончарука Андрія Володимировича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Адвокат Гончарук Андрій Володимировича (далі - адвокат Гончарук А.В., представник позивача) який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Черкаській (далі - ГУНП в Черкаській області, відповідач), в якій просить скасувати постанову серії ЕНА №3619683 від 07.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20400 грн. та стягнути з відровідача понесені судові витрати в розмірі 605,60 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 07.12.2024 об 11.40 годин, інспектор відділу поліції ВП №1 ГУ НП в Черкаській області, Ярмоленко Андрій Юрійович в місті Каневі, Черкаського району Черкаської області, відносно ОСОБА_1 , виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст.126 КУпАП, серія ЕНА № 3619683.Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 ст.126 КУпАП. Як зазначено в постанові, в редакції: позивач 07.12.2024 о 11.32 год., в місті Каневі по вул. Енергетиків, рухався за кермом транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з: НОМЕР_1 , був позбавлений права керування транспортним засобом Канівським міськрайонним судом терміном на 1 рік від 05.04.2024 року, чим порушив п.2.1.а ПДР-керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ. Позивачу поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 20400 гривень, з послідуючим збільшення у разі його несплати у 15 денний термін в сумі 40800 гривень. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На думку позивача, постанова винесена відповідачем є повністю протиправною підлягає скасуванню виходячи з наступного: 07 грудня 2024 року о 11.32 год, в місті Каневі по вул. Енергетиків, позивач не рухався за кермом транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , п.2.1А ПДР - не порушував. Крім того, зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності взагалі не відповідає змісту норми права тобто у винуватість особі ставиться в провину кваліфікуючі дані, які повністю не збігаються зі змістом та диспозицією ч. 4 ст. 126 КУпАП, та відсутнє відповідне дослідження обставин справи у відповідності до вимог ст.280 КУпАП. За цих обставин оскаржувана позивачем постанова є незаконною оскільки розгляд справи був проведений за його відсутності, факти, викладені в постанові, не відповідають дійсності. Крім того позивач, зазначив, що інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували саме вину позивача у скоєнні інкримінованого правопорушення. Також при винесенні постанови інспектором не ознайомлено особу відносно якої в дійсності було винесено постанову, з правами визначеними ст. 268 КУпАП, що є порушенням та тільки даний факт вже може бути підставою для скасування постанови. Позивач не підписував постанову, та не надавалися пояснення. Також інспектор не виконав свій обов'язок гарантований позивачу Законом, не направляв копію цієї по за адресою місця проживання позивача.
Ухвалою судді від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.9).
В порядку ст.162 КАС України, 06.01.2025 від представника ГУ НП в Черкаській області Юлії Олабин надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначила, що правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами: постановою серії ЕНА № 3619683 від 07.12.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП; постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2024 (справа №697/443/24) про позбавлення права керування на 1 (один) рік Цимбала О.С.; відеозаписом після зупинки транспортного засобу. Звернула увагу суду, що твердження представника позивача про те, що розгляд справи був проведений за відсутності позивача, що ОСОБА_1 не підписував дану постанову та копія постанови не направлена йому за адресою місця проживання не відповідають дійсності, оскільки в постанові, наявні підписи позивача, що свідчать про його участь при розгляді адміністративної справи, а також про отримання ним копії постанови. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованями, а позовна вимога про скасування постанови про вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3619683 від 07.12.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач Керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Канівського міськрайонного суду терміном на 1 рік від 05.04.2024, чим скоїв адміністративне, правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а ГУНП в Черкаській області, як суб'єкт владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють дані відносини.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гончарук А.В., про порядок розгляду справи повідомлені належним чином.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Вивчивши обставини справи, враховуючи доводи сторін, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №36196883 від 07.12.2024, винесеною інспектором відділу поліції №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаськой області старшим лейтенантом поліції Яромоленком А.Ю., Цимбала О.С. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. (а.с. 5).
Згідно оскаржуваної постанови, 07.12.2024 о 11 год. 32 хв. рухався за кермом автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Канів по вул. Енергетиків, 97, був позбавлений права керування транспортними засобами Канівським міськрайонним судом терміном на 1 (один) рік від 05.04.2024, чим порушив п. 2.1 А ПДР України - керування т/з особою, позбавленою права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно з частиною 4 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1.А ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За пунктом 1.3. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9)
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктами 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, що полягають, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП).
Згідно з ч. 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2019, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення можуть застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Застосування таких, порядок зберігання, видачі, приймання, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, чітко регламентовано даною Інструкцією.
Так, відповідно до п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється як правило на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Така ж вимога відповідно до розділу ІІІ у п.2 Інструкції встановлена і щодо застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах.
Розділом VІІ Інструкції передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна системної дати та часу, примусове виключення відеореєстрторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не долучено до матеріалів справи жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, на обґрунтування правомірності винесеної поліцейським постанови.
На підтвердження вини позивача, відповідачем до відзиву долучено копію постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2024 (справа №697/443/24) відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с.22-23).
Крім того, представником відповідача до відзиву долучено рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Ярмоленка А.Ю. від 25.12.2024. з якого вбачається, що він 07.12.2024 з 08 год. - 08.12.2024 по 08 год. спільно із поліцейським СРПП ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції Швидким О.В. перебували в складі СРПП ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області та 07.12.2024 між 11 год. 15 хв. по 11 год. 30 хв. рухалися службовим автомобілем Renault Duster, н.з. НОМЕР_2 в м. Канів по вул. Енергетиків, 89, Черкаського району, Черкаської області та на зустріч рухався легковий автомобіль сірого кольору ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектором 25.02.2024 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому в порядку ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» п. №1 було зупинено автомобіль та гр. ОСОБА_1 відразу пересів на переднє пасажирське сидіння та за кермо сіла його цивільна дружина, тому безпосередньо гр. ОСОБА_1 як керманичу роз'яснено причину зупинки, доведено що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.04.2024 на останнього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік, повідомлено що в порядку ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію України» - застосовується відео-фіксація на нагрудні БК, надано до ознайомлення службові посвідчення та в порядку п.п. 2.4 ПДР України водій не надав документи які зазначені в п.п. 2.1 ПДР України, в порядку ст. 252 -255 КУпАП було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП про, що повідомлено водієві гр. ОСОБА_1 , також останній перебував в активному розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 тому його було доставлено до приміщення РТЦК СП, тому під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 369683 за ч. 4 ст. 126 КУпАП - ОСОБА_1 роз'яснено вимоги ст. 268-289 КУпАП, підстави ст. 307 КУпАП, ч. 2 ст. 308 КУпАП про що водій ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис та отримав копії постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.21).
Суд зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. А свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.
Як доказ, судом оглянуто відеофайл з місця події, який був наданий представником ГУ НП в Черкаській області Юлією Олабин. З даного відеозапису вбачається, що автомобіль марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , стояв на узбіччі дороги. Інших об'єктивних доказів, які б підтверджували факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 суду не надано. Під час перегляду відеозапису судом не знайдено фактів на підтвердження керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 (а.с.24). Крім того, наданий відеозапис не відображає факту ознайомленя гр. ОСОБА_1 з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, факту винесення постанови про вчинення адміністративного правопорушення, та ознайомлення з даною постановою позивача.
З огляду на вищевказані факти, суд приходить до висновку, що викладені відносно позивача у постанові обставини про те, що він керував автомобілем спростовуються його поясненнями, які в сукупності з іншими дослідженими доказами сумнівів у їх достовірності не викликають.
Суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП, суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями згідно з п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, скасувати постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд приходить до переконання, що постанову серії ЕНА № 3619683 від 07.12.2024 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 262, 286, 295-297, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Гончарука Андрія Володимировича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3619683 від 07.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП- закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, , 18001, ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 40108667.
Головуючий І . І . Деревенський