Єдиний унікальний № 371/106/25
Номер провадження № 3/371/136/25
"05" лютого 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: квартира АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 22.01.2025 о 13 год 00 хв., будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом року, за місцем свого проживання в квартирі під номером АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , а саме, виражався в її сторону нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, заначив що вину у вчиненні правопорушення визнає та просить суворо не карати.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 173-2 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнєнасильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологіного характеру, відносно своєї матері, повтоного протягом року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 104946 від 22.01.2025 в якому вказано дату, час, місце вчинення правопорушення; електронними рапортами від 22.01.2025; заявою про чинення адміністративного правопорушення від 22.01.2025, постановою Миронівського районного суду Київської області від 07.11.2024 у справі 371/1721/24, яким ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Визначаючи вид стягнення для ОСОБА_1 , враховую конкретні обставини вчинення правопорушень, особу порушника, його вік та майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останнього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень, які підлягають стягненню з особи яка притягується до адміністративної відповідальності в доход держави.
Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 221, 283, 284 п.1 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Законом України «Про судовий збір», суддя
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173 -2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
2. Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748, Код класифікації доходів бюджету:21081100, Банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.), Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів:ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) 60 коп. судового збору.
4. Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
5. У разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами статті 308 КупАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
6. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ