Єдиний унікальний № 371/1147/24
Номер провадження № 2/371/113/25
(ЗАОЧНЕ)
"04" лютого 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ГелічТ.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання Семерей Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3227226 від 12.02.2021 у в сумі 45 649, 23 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.02.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та відповідачем укладений кредитний договір №3227226 від 12.02.2021, за умовами якого відповідач отримав кошти та був зобов'язаний їх повернути, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користуванням у встановлений договором термін.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.
У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку із з неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором в сумі 45 649, 23 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 14257,79 грн. та заборгованості за відсотками - 31391,44 грн.) та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 13.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26.09.2024 представник позивача подав до суду клопотання в якому просила розгляд справи проводити у її відсутності, проти заочного судового рішення не заперечувала..
Відповідач своїм правом подати до суду відзив не скористався, інших заяв та клопотань до суду не направляв, у судове засідання не з'явився.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою усіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 281 ЦПК України, яка регламентує порядок заочного розгляду справи, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
12.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений договір споживчого кредиту №3227226, за умовами якого відповідачу надається кредит в сумі 15000 гривень шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу (банківської картки № НОМЕР_1 ), на строк 360 днів до 07.02.2022.
За умовами договору сторони погодили (п.1.5 договору про споживчий кредит №3227226), що проценти за користування кредитом складають 17930.78 грн. в грошовому еквіваленті та 435.19 відсотків річних у процентному значенні.
Окрім цього, п. 1.6. договору про споживчий кредит №3227226, передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 360 відсотків річних.
Договір позики укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W77529, який надіслано на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить відомості про позичальника в договорі про споживчий кредит №3227226.
Платіжним дорученням №39463724 від 12.02.2021 підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів сумі 15000 гривень.
Між ТОВ «Мілоан» та відповідачем аналогічним чином підписані паспорт споживчого кредиту та анкета-заява на кредит, в яких також визначені загальні умови кредитування.
Розділ 3 паспорт споживчого кредиту містить відомості, про проценту ставку в розмірі 180 відсотків річних та проценту ставку в розмірі 435.19 відсотків річних.
За умовами договору відповідач зобов'язується повернути отриману суму позики, сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п. 2.2.2 та п. 2.2.3.цього договору. Також заначено, що процентна ставка визначена в п.1.6 договору про споживчий кредит №3227226 (тобто 360 відсотків).
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення кредитного договору №3227226 (без дати) нарахування процентів щодня за гідно з п. 1.5.2., п. 2.3.1.2 та 1.6. договору.
Позивач набув право вимоги за договором про споживчий кредит №3227226 від 12.02.2021 на підставі Договору про відступлення права вимоги № 81-МЛ від 23.02.2022 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Після відступлення права вимоги новим кредитором проценти за користування кредитом не нараховувалися.
Висновки та мотиви суду.
Позов слід задовольнити частково з огляду на таке.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбаченоу пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першоїстатті 627 ЦК Українитастатті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зідно з вимогами статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина перша статті 638ЦК України визначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постановівід 07.04.2021у справі№ 623/2936/19Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час укладення договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниз а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
Суд вважає доведеним, факт отримання відповідачем кредитних коштів сумі 15000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №39463724 від 12.02.2021
Відповідач, повідомлений належно, не надав суду доказів щодо погашення заборгованості за тілом кредиту.
Позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14 257,79 грн, що в межах суми наданого кредиту, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 31 391,44 грн. Суд заначає наступне.
Договором споживчого кредиту №3227226 від 12.02.2021 передбачено (п.1.5 договору про споживчий кредит №3227226), що проценти за користування кредитом складають 17930.78 грн. в грошовому еквіваленті та 435.19 відсотків річних у процентному значенні.
Разом з цим, п. 1.6. договору про споживчий кредит №3227226, передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 360 відсотків річних.
Розділ 3 паспорт споживчого кредиту містить відомості, про проценту ставку в розмірі 180 відсотків річних та проценту ставку в розмірі 435.19 відсотків річних.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення кредитного договору №3227226 (без дати) нарахування процентів щодня відбувається згідно з п.п. 1.5.2., 2.3.1.2 та 1.6. договору, проте договір споживчого кредиту №3227226 від 12.02.2021 не має пунктів 1.5.2. та 2.3.1.2.
У рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
А отже, нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь останніх.
Суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування заборгованості за відсотками, з огляду на суперечливі умови договору та незрозумілими відомостями про щоденні нарахування та погашення кредитного договору, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 756,60 грн. (14257,79 х 2422,40 : 45649,23 = 756,60).
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,6, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за договором споживчого кредиту №3227226 від 12.02.2021 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14257 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) гривень 79 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 756 грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ