Справа № 367/371/25
Провадження №2/367/2360/2025
Іменем України
11 лютого 2025 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди,-
Головне Управління Пенсійного фонду України у Київської області звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності, електронна відмовна пенсійна справа №104450011480, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 22.02.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви необхідний пакет документів. Статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) передбачено, що особи, яким встановлено інвалідність, мають право не пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності та за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю III групи від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років. Рішенням від 29.02.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію з 28.11.2023. Виплата проведена шляхом перерахування пенсійних коштів на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» встановлена дата виплати 12 число. При повторному розгляді заяви ОСОБА_1 та наданих документів щодо стажу роботи, 21.05.2024 винесено відмову в призначені пенсії відповідно до статті 32 Закону, у зв?язку з відсутністю права на пенсію. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 6 р. 5 м. 27 д., в тому числі, стаж роботи з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 становить 2 р.
29.05.2024 до АТ «Ощадбанк» направлено лист №1000-0502-8/91084 про повернення пенсійних коштів за період за 01.04.2024 по 30.04.2024 в сумі 11210,30 грн.
30.05.2024 АТ «Ощадбанк» кошти повернуті в межах наявного залишку 11,98 грн, про що 04.06.2024 повідомлено листом від 04.06.2024 №46/3- 17/65376/2024.
Листом від 04.06.2024 №1000-0504-8/94301 ОСОБА_1 повідомлено про переплату та запропоновано в добровільному порядку вирішити питання щодо повернення коштів.
Станом на дату складання службової записки кошти не повернуто.
Посилаються на частину першу статті 50 Закону України №1058 та п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, затвердженого Постановою правління ПФУ №25-3 від 25.11.2014, згідно яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку, про що Відповідач був проінформований листом 04.06.2024 №1000-0504-8/94301, в якому Відповідачу було запропоновано добровільно внести виявлену переплату пенсії в сумі 11198,32 грн.
Крім цього, до відома Відповідача було доведено, що у разі відмови від добровільного внесення виявленої переплати пенсії та ненадходження коштів, Головне управління буде змушене звернутись до суду та правоохоронних органів.
Оскільки, Відповідачем не було повернуто надміру виплаченої суми пенсії, Головне управління Пенсійного фонду у Київській області змушене стягувати заборгованість в судовому порядку.
Зазначають, що органи Пенсійного фонду, фінансування яких здійснюється за рахунок державних коштів, не повинні нести несприятливі наслідки внаслідок зловживань з боку пенсіонера своїми діями.
У зв?язку з тим, що виплата пенсії Відповідачу припинена, Головне управління не має змоги утримувати надміру виплачену пенсію в порядку, встановленому статтею 50 Закону №1058, тобто за рішенням органу що призначив пенсію.
Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заподіяну шкоду в сумі 11198,32 грн.
Ухвалою суду від 16.01.2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
До суду від представника Відповідача надходив відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що оскільки, відсутній факт недобросовісного набуття Відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, та не встановлено наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України, поверненню зазначена сума не підлягає. Вважає, що в задоволенні позову Головного управління пенсійного фонду України в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди слід відмовити.
Інших заяв чи клопотань до суду від сторін не надходило.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В ч.1 статті 5 ЦПК України, зазначено про те, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням від 29.02.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію з 28.11.2023 року.
В подальшому, при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 та наданих ним документів щодо стажу роботи, 21.05.2024 року винесено відмову у призначенні пенсії відповідно до ст. 32 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю права на пенсію.
ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи довічно по втраті ока. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертизи, око було втрачено від вибухо - небезпечних предметів.
В період з 28.11.2023 р. по 30.04.2024 р. ОСОБА_1 отримав пенсію в сумі 11198,32 грн.
04.06.2024 року ОСОБА_1 отримав від позивача претензію щодо повернення зазначених коштів з посиланням на те, що право на отримання пенсії згідно попередньо наданих документів відсутнє відповідно до ст. 32 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону №1058-IV та статтею 103 Закону №1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017). Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - внаслідок зловживань з їх боку, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей. Необхідною умовою повернення надмірно виплачених сум пенсій є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Згідно із ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Так, матеріалами справи не доведено, що виплата пенсії ОСОБА_1 в сумі 11198,32 грн сталася внаслідок рахункової помилки, подання Відповідачем документів, які не відповідають вимогам закону та той факт, що Відповідач, набуваючи пенсії в сумі 11198,32 грн, діяв недобросовісно.
Правовою позицією Верховного Суду України 22.01.2014 р. за результатами розгляду справи № 6-151цс13 визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Крім того, правовою позицією Верховного Суду України від 02.07.2014 р. за результатами розгляду справи №6-91цс14 визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Неправильне застосування позивачем норм матеріального права при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 , не є рахунковою помилкою в розумінні ст. 1215 ЦК України, яка надає право витребування у останнього переплати пенсійних виплат. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.01. 2014 р. (справа № 6-151цс13), згідно з якою, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана -довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, матеріалами справи не доведено факту недобросовісного набуття Відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою та не встановлено наявності рахункової помилки, отже, відповідно до статті 1215 ЦК України, поверненню зазначена сума не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в задоволенні позову покладається на позивача.
Керуючись ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Головного Управління Пенсійного фонду України у Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий