31.01.2025 Справа № 363/2148/16-ц
31 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Дрозд В.С.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі, -
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі. В обґрунтування заявлених вимог вказали, що 29.07.2015 року відповідно до договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з відстрочення платежу, продавець передав позивачам у власність 1/2 частку житлового будинку, а позивачі прийняли у власність по 1/4 частці житлового будинку кожний, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина зазначеного житлового будинку, а саме 1/2 частина належить відповідачу. 29.07. 2015 року між позивачами та відповідачем було укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном, посвідчений приватним нотаріусом. Даним договором визначено порядок користування житловим будинком кожного із співвласників. Восени 2015 року відповідачем було самовільно без погодження та попередження позивачів замуровано прохід до сходів на другий поверх будинку, перекривши доступ до мансарди, загальною площею 28.2 кв. м., яка відповідно до договору про порядок володіння та користування спільним майном, перебуває у користуванні позивачів. Відповідач незаконно перешкоджає позивачам в доступі до сходів, які є єдиним виходом до мансарди, іншого входу немає та не має технічної можливості облаштування інших сходів. Жодних змін в існуючий між сторонами договір не було внесено, пропозицій та претензій також не висувалося. Позивачі не можуть вільно володіти та користуватися належною їм частиною житлового будинку, не мають доступу до мансарди для обслуговування. Враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, що призвело до неможливості вчинення договору про поділ майна в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, звернулися до суду з даним позовом. Посилаючись на ст.ст. 317,319, 358 ЦК України просили суд поділити в натурі житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками виділивши:
- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : 1-1 - коридор, площею - 5,0 кв.м.; 1-2 - житлова кімната, площею - 14,0 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею - 19,4 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 8,3 кв.м.; І - веранда, площею - 10,7 кв.м.; ІІ - кладова, площею - 5,4 кв.м; VІ - мансарда, площею - 28,2 кв.м.; сходи - розташовані на першому поверсі, які виходять на мансарду, а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_3 , ОСОБА_4 становить - 110, 30 кв.м;
- ОСОБА_5 : 2-1 - коридор, площею - 4,8 кв.м.; 2-2 - кухня, площею - 7,7 кв.м.; 2-3 - житлова кімната, площею - 21 кв.м.; 2-4 - житлова кімната, площею - 33,9 кв.м.; ІІІ - веранда, площею - 10,9 кв.м. ; ІV - ванна, площею - 3,4 кв.м.; VII - мансарда, площею 28,0 кв.м., а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_5 становить - 109, 70 кв.м.;
- у спільне сумісне користування сторін виділити: коридор - V, загальною площею - 20, 3 кв.м.; мансарда - VIII, загальною площею - 10,9 кв.м., сходи, які розташовані на другому поверсі будинку;
- демонтувати змурований прохід до сходів, які ведуть до мансарди будинку.
07 грудня 2016 року позивачами подана заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачі просили поділити в натурі житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками виділивши:
- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : 1-1 - коридор, площею - 5,0 кв.м.; 1-2 - житлова кімната, площею - 14,0 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 8 кв.м.; І - веранда; ІІ - кладова; VІ - мансарда; VІІІ - частини мансарди; V - частина коридору; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,2 кв.м.; а всього загальна площа частини будинку виділеної позивачам становить - 67,8 кв.м;
- ОСОБА_5 : 2-1 - коридор, площею - 4,8 кв.м.; 2-2 - кухня, площею - 7,3 кв.м.; 2-3 - житлова кімната, площею - 20,5 кв.м.; 2-4 - 87/100 частин житлової кімнати, площею - 29,5 кв.м.; ІІІ - веранда; ІV - ванна; VII - мансарда; VIII - 1/2 частина мансарди; 1-6 - кладова, площею 2 кв.м.; V - 1/2 частина коридору; а1 - ганок; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,2 кв.м., а всього загальна площа частини будинку виділеної відповідачу становить - 66,3 кв.м.;
- стягнути з відповідача на користь позивачів компенсацію за відступ від ідеальної частки у розмірі 293 597, 00 грн.;
- зобов'язати відповідача демонтувати змурований прохід між кладовою № 1-6 та житловою кімнатою № 2-4 до сходів;
- стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.
30 березня 2017 року позивачами подана заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачі просили поділити в натурі житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками виділивши:
- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : 1-1 - коридор, площею - 5,0 кв.м.; 1-2 - житлова кімната, площею - 14,0 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 8 кв.м.; І - веранда; ІІ - кладова; VІ - мансарда; VІІІ - частини мансарди; V - частина коридору; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,2 кв.м.; аг - Ганок, а всього загальна площа частини будинку виділеної позивачам становить - 67,8 кв.м;
- ОСОБА_5 : 2-1 - коридор, площею - 4,8 кв.м.; 2-2 - кухня, площею - 7,3 кв.м.; 2-3 - житлова кімната, площею - 20,5 кв.м.; 2-4 - 87/100 частин житлової кімнати, площею - 29,5 кв.м.; ІІІ - веранда; ІV - ванна; VII - мансарда; VIII - 1/2 частина мансарди; 1-6 - кладова, площею 2 кв.м.; V - 1/2 частина коридору; аг1 - ганок; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, а всього загальна площа частини будинку виділеної відповідачу становить - 66,3 кв.м.;
- виділити відповідачу господарські будівлі та споруди, а саме: Б - сарай; В - сарай; Д - альтанка; Е - навіс; Є - вбиральня; Ж - навіс; З - навіс; И - навіс; Ї - навіс; І - колонка питна; № 1 - хвіртка; № 2 - ворота; № 3 - огорожа; № 4 - огорожа; № 5 - хвіртка; № 6 - огорожа; № 7 - хвіртка;
- стягнути з відповідача на користь позивачів компенсацію за відступ від ідеальних часток в розмірі 293 597, 00 грн.;
- демонтувати змурований прохід між кладовою № 1-6 та житловою кімнатою№ 2-4 до сходів;
- стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2016 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.09.2016 року за клопотанням представника позивачів призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Свістунову Ігорю Сергійовичу, який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва судового експерта № 1623, внесений до реєстру атестованих судових експертів. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.
17.11.2016 року до суду надійшов висновок судового експерта Свістунова І.С. № 418/11-2016 від 11.11.2016 року складений за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.11.2016 року відновлено провадження у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2017 року призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.
21.01.2021 року до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.01.2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2021 року призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.
04.04.2023 року до суду від експертів Незалежного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 28.03.2023 року № 10101 про неможливість надання висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.04.2023 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2023 року призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Відділення-бюро у м. Києві національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.
06.02.2024 року до суду від Київського відділення Національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ надійшов лист, в якому повідомлено, що станом на 17.01.2024 року кошти за проведення експертизи на їх рахунок не сплачено, у зв'язку із чим ухвала суду залишається без виконання, а експертне наглядове провадження № 3764 закрито. Матеріали цивільної справи № 363/2148/16-ц у 3-х томах повернуто до суду.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.02.2024 року поновлено провадження у справі.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_4 та представник позивачів у судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Будучи присутніми у судових засіданнях позовні вимоги підтримували та просили про їх задоволення.
Окрім того, представник позивачів подала до суду письмово викладений виступ у судових дебатах, в якому зазначила, що під час розгляду справи за клопотанням сторін судом було призначено судові будівельно-технічні експертизи та в матеріалах справи наявні два висновки судово-будівельної експертизи, а враховуючи, що предметом спору є поділ житлового будинку в натурі для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання, а тому вважає, що до уваги має братися висновок № 418/11-2016 від 11.11.2016 року судово-будівельної експертизи, складений судовим експертом Свістуновим І.С., адже другий висновок судово-будівельної експертизи № 15860/17- 42/32058/20-43 від 11.01.2021 року, складений судовими експертами КНДІСЕ Н. Колотюк та О. Карпенко містить недоліки, суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності, що було встановлено та підтверджено в судовому засіданні під час допиту експерта. Зокрема вказала, що висновок експерта № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року є таким, що складений з порушенням діючого законодавства. У вступній частині висновку сторінки 2-3, 22.08.2017 року направлено експертом лист сторонам та суду де запропоновано узгодити строк проведення експертизи та надати додаткові матеріали, проте даного листа ні представник ні позивачі не отримували. В свою чергу, 09.10.2017 року на адресу КНДІСЕ надійшов лист представника відповідача від 06.10.2017 року (сторінки 3-6 висновку), де останній окрім наданих документів, в листі описав свою думку, щодо варіантів розподілу будинку, висловив критику щодо правильності та законності ухвали суду про призначення повторної судової експертизи та питань які ставляться судом на вирішення експерта, яку як вбачається, із дослідницької частини експертизи було враховано та викладено в експертному висновку, що є прямим порушенням норм ЦПК, оскільки матеріали необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, а експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи. Таким чином, вважає, що представник відповідача надавши в позасудовому порядку матеріали для проведення експертизи, вчинив вплив на об'єктивність та неупередженість експерта, що в свою чергу викликає сумнів в правильності та обґрунтованості висновку експерта. Також, зазначила, що висновок експерта містить неправдиву інформацію, щодо присутності представника позивача при огляді експертом домоволодіння та не допуску ним експерта до приміщень житлового будинку, оскільки він 12.12.2017 року не був присутній при огляді експертом будинку. В дослідницькій частині визначення ринкової вартості, як бази вартості об'єкта дослідження експерт посилається на п. 3 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затверджений постановою Кабінету Міністрів від 10.09.2003 року, проте пункт 3 даного стандарту дає визначення термінів, але не підходи визначення ринкової вартості. Так, експерт вказує, що для визначення ринкової вартості майна застосовується витратний, дохідний та порівняльний підхід. Дохідний та порівняльний підхід експерт відкидає, в той же час застосовує витратний, що прямо суперечить вказаному стандарту та методології визначення ринкової вартості об'єкта. Експерт застосувавши невірний підхід та метод для визначення ринкової вартості об'єкту дослідження, значно занизив вартість об'єкту дослідження, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 1,3 га, визначивши в еквіваленті 16 430 доларів США, що в свою чергу призвело до неправильного визначення вартості компенсації за відступлення від ідеальних часток. Крім того, експерт не надав повної відповіді на питання № 1, зазначеного в ухвалі суду, не надав відповіді про ринкову вартість надвірних споруд та вплив цих споруд на частки співвласників в домоволодінні та на відступлення від ідеальних часток. Експерт не може визначити в дослідницькій частині експертизи кінцеву вартість деяких об'єктів домоволодіння та вказує кінцеву вартість в цифровому значенні 41478, а в прописному значенні чотириста чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень. Відтак, беручи до уваги той факт, що для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання, а саме висновок експерта, тобто для прийнятті законного та обґрунтованого рішення по справі необхідно взяти до уваги належний та допустимий висновок судово-будівельної експертизи, яким вважає висновок № 418/11-2016 від 11.11.2016 року судово-будівельної експертизи, складений судовим експертом Свістуновим І.С., який містить два варіанти розподілу житлового будинку. Позивачі підтримують варіант № 1 (таблиця № 14) (додаток № 2 до висновку, що знаходиться в т.1 арк. 108). Враховуючи викладене, просила визнати висновок № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року, складений судовими експертами КНДІСЕ Н. Колотюк та О. Карпенко, неналежним та недопустимим доказом; уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та здійснити розподіл житлового будинку згідно варіанту № 1 (таблиця № 14) (додаток № 2 до висновку, що знаходиться в т.1 арк. 108); стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати, а також просила розгляд справи здійснити без участі ОСОБА_4 , у зв'язку із перебуванням ним на лікарняному через отримане бойове поранення та її відсутності, через перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною.
Відповідач в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Будучи присутньою у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні. Також, зазначила, що жодних самочинних будівельних змін будівлі, які б могли суперечити технічному паспорту БТІ не здійснювала. Восени 2015 року, нею проводився в належній їй частині будинку поточний ремонт. В процесі якого був замурований технічний прохід під сходами в її кімнаті, в цілях безпеки, який тимчасово використовувався попереднім власником будинку, для тимчасового проходу. Вважає, проведені нею роботи такими, що не суперечать законодавству. Кімната де знаходяться сходи перебуває у власності, володінні і користуванні відповідача, а не позивачів згідно договору. Позивачі придбаваючи та укладаючи договір про володіння та користування спільним майном, не розглядали можливість користування кімнатою зі сходами, що підтверджується п. 2 договору про порядок володіння користування спільним майном та перші заблокували технічний прохід, забивши двері цвяхами, одразу після вселення. Вважає, що житловий будинок поділений згідно нотаріально посвідченого договору, а тому щодо його поділу заперечує.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вважаючи заявлені позовні вимоги неефективними, такими, що не забезпечують процесуальної економії і досягнення мети правосуддя - остаточного вирішення спору. Окрім того, подав до суду письмово викладений виступ у судових дебатах, в якому зазначив, що питання щодо порушення перешкоджання позивачам користуватись їх власністю вже було предметом судового розгляду, за результатами якого їх вимоги були відхилені, як необґрунтовані. Щодо наявних в матеріалах справи висновків експертів, вказав, що висновок складений експертом Свістуновим І.С. № 418/11-2016 від 11.11.2016 року має бути відхилений з урахуванням допущених у ньому грубих процесуальних порушень, а також сумнівності його результатів. На розгляд експерта були поставлені чіткі питання щодо наявності технічної можливості здійснити поділ в натурі житлового будинку у АДРЕСА_1 , а якщо виділ неможливий, то вказати причини і можливість виділення у власність позивачів та відповідача конкретних, вказаних в ухвалі суду приміщень загальною площею 220 кв.м. Всупереч цьому, експерт проаналізував можливість розподілу між сторонами значно меншої площі будинку (в обох варіантах), а в обґрунтування компенсаційного платежу за відступ від ідеальних часток, послався на ринкову вартість будинку (на дату проведення оцінки, тобто станом на 2016 року), незважаючи на те, що сторони по цій справі не вступали у правовідносини, які виникають між продавцями і покупцями. Розрахунки відступу від ідеальної частки в одиницях ринкової вартості житлового будинку є завищеними та такими, що не відповідають технічному стану будинку на 2016 рік, а тим більше на 2025 рік. Експерт Свістунов І.С., позивач ОСОБА_4 та представник позивачів - адвокат Добош В.А. вступали у не передбачені порядком проведення експертизи контакти, як до проведення експертизи, так і після, внаслідок чого відповідач посилається на упередженість експерта Свістунова І.С. та його зацікавленість у вирішенні справи на користь позивачів. Про контактування до проведення експертизи свідчить те, що між ТОВ «Бі Джі Ті консалтинг», де працює експерт Свістунов І.С., та позивачем ОСОБА_4 був укладений договір про проведення варіантів розподілу житлового будинку, а також отриманий рахунок на оплату послуг експерта. Однак, підставою для проведення експертизи мав би бути не договір, укладення якого неможливе без особистого контактування позивачів чи їх представника з експертною установою, а процесуальний документ - ухвала про призначення експертизи. Оригінали матеріалів судової справи разом з висновком експерта ОСОБА_6 (до ознайомлення з ними судом), були видані на руки представнику позивачів, адвокату Добошу В.А., для їх подальшої передачі до суду, яким і було передано до канцелярії суду, що і було підтверджено самим експертом Свістуновим І.С. у судовому засіданні. Допитаний експерт ОСОБА_6 окрім іншого повідомив суду те, що ним не розглядались будь-які інші можливі варіанти розподілу спірного житлового будинку між сторонами по справі, аніж той, який був запропонований позивачами по справі, та зазначений в ухвалі суду про призначення експертизи, у чому наявна нагальна потреба, зважаючи на те, що обидва запропоновані експертом варіанти не дають можливості поділити будинок на дві ізольовані квартири. Також, зазначив, що за словами експерта, фактично матеріали справи були надіслані не йому, а підприємству - ТОВ «Бі Джі Ті Консалтинг», яке не було уповноважене на проведення експертизи, і відомості про яке в ухвалі суду відсутні. Незважаючи на це, як вбачається з матеріалів справи, саме між ТОВ «Бі Джі Ті консалтинг» та позивачем ОСОБА_4 був укладений договір про проведення варіантів розподілу житлового будинку, а також проведена оплата послуг експерта. Експерт ОСОБА_6 під час проведення допиту у суді пояснив, що будь-яких коштів за свою роботу він взагалі не отримав, а експертизу проводив не у зв'язку із наявністю ухвали Вишгородського районного суду Київської області, а на підставі відповідного наказу керівництва ТОВ «Бі Джі Ті Консалтинг», з яким він нібито перебуває у трудових відносинах. У висновку експерта міститься зазначення того, що нібито 27.10.2016 року ним було проведено натурне обстеження об'єкту дослідження, під час чого від відповідача нібито була присутньою громадянка ОСОБА_7 однак просив звернути увагу на те, що відповідач або її представник не були повідомлені про будь-які натурні обстеження, і не були при них присутніми та відповідач не направляла будь-яких представників для участі у такому обстеженні, у тому числі ОСОБА_7 . У висновку експерт Свістунов І.С. вказав на необхідність залишення частини будинку у спільному користуванні (сходи на другий поверх) проте, вважає, що в такому разі буде втрачено сенс даної справи, метою якого є вирішення спору між позивачами та відповідачем, який пов'язаний із поділом будинку, а не гіпотетичного ініціювання іншої судової справи, пов'язаної з поділом іншого спільного майна - сходів на другий поверх. Щодо висновку № 15860/17-42/32058/20-43 від 11.01.2021 року, складеного судовими експертами КНДІСЕ Н. Колотюк та О. Карпенко, зазначив, що відповідач вважає найбільш прийнятними перші три варіанти поділу, тобто ті варіанти, які позначені у висновку експертів, як “Варіант №1», “Варіант №2» і “Варіант №3». Вважає, що згадані варіанти найкраще відповідають інтересам сторін, є наближеними до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечать можливість експлуатації будинку і господарських споруд, як окремих об'єктів нерухомості. Запропоновані варіанти містять перелік робіт, які слід провести для забезпечення ізольованого користування будинком, які не потребуватимуть великого обсягу витрат матеріального характеру та фізичних зусиль, оскільки відхилення від ідеальних часток є мінімальними, відповідно мінімальною є й компенсація за відступи від них, що не стало б надмірним тягарем у даній ситуації і не порушило б права будь-якої із сторін. Висновок експертів містить певну кількість технічних описок, які є очевидними та такими, що не впливають на кінцеві висновки, що підтвердила також і допитана у судовому засідання 09 грудня 2021 року судовий експерт Н. Колотюк. Зауважив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена неможливість надіслання документів експертній установі, і як наслідок, подальше відхилення результатів проведеної експертизи внаслідок самого лише факту надіслання. Відсутність під час огляду у будинку представника позивача, адвоката Добош В.А., не свідчить і не може свідчити про неправомірність дій експертів, однак може свідчити про ухилення позивачів від проведення відповідного дослідження. Таким чином, вважає, що експертиза, проведена експертами КНДІСЕ, є повною та об'єктивною, такою, що надає відповіді на усі поставлені питання, і пропонує значну кількість різноманітних варіантів поділу будинку, що відповідає предмету справи, а відтак підстави для її відхилення відсутні. Представник позивача, заначив, що незважаючи на те, що доцільним і прийнятним є здійснення поділу будинку з надвірними будівлями та спорудами за такими варіантами, як “Варіант №1», або “Варіант №2», або “Варіант №3», вказаними у висновку експертів КНДІСЕ від 11.01.2021 року за результатами проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, відповідач заперечує проти задоволення позову по даній справі, оскільки для здійснення поділу житлового будинку з надвірними спорудами позивачам одночасно необхідно було також заявляти позовні вимоги про поділ земельних ділянок під цим майном, у тому числі вирішуючи пов'язані з цим питання в межах відповідних судових експертиз, що позивачами та їх представниками не здійснено. Будинок та надвірні споруди розташовані на декількох земельних ділянках, деякі з яких належать позивачам, а деякі відповідачу. Заявляючи позовні вимоги про поділ будинку, позивачами не ставилось питання про встановлення меж і поділ відповідних земельних ділянок. В цій частині погоджується із доводами судових експертів КНДІСЕ, викладених на арк. 43 висновку експертів від 11.01.2021 року, де зазначалось, що вирішити питання поділу є неможливим, оскільки частина площі земельної ділянки на якій розташований будинок, при найбільш можливих та доцільних варіантах поділу та запропонованому порядку користування приміщеннями житлового будинку належатиме іншим співвласникам (межі земельних ділянок не відповідатимуть державним актам на право приватної власності на земельні ділянки, які надані у власність співвласникам (окремо відповідачу та позивачам) житлового будинку. Відтак, навіть якщо зважити на загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, задоволення позовних вимог у цій справі є неможливим, оскільки неможливо з'ясувати ані те, на які саме земельні ділянки та в якій частині накладається будинок (частина кожної із сторін), ані те, чи можливо здійснити їх поділ, для нормальної експлуатації кожної частини будинку відповідно до отриманої у власність частки кожної сторони. З'ясування цього питання, окрім власне наявності відповідних позовних вимог та за умови наявності таких вимог, потребує спеціальних знань і може бути вирішене в межах земельно-технічної експертизи, для призначення і проведення якої по даній справі були відсутні підстави. У зв'язку з неможливістю поділити домоволодіння, без урахування земельних ділянок, а також з огляду на заявлення у складі позовних вимог бажання позивачів отримати у власність приміщення 2-4 - 1/2 частини від 13/100 частин (2.2. кв.м.) кімнати та V - коридор (сходи), внаслідок чого у спільному користуванні сторін залишаться сходи і частина належної відповідачу кімнати, позначеної на технічному паспорті 2010 року під номером 2-4, спір про поділ майна не буде остаточно вирішеним, а породить додатковий спір з приводу поділу спільного майна, а також поділу земельної ділянки чи визначення порядку спільного її використання. За таких обставин, вважає, що навіть з урахуванням наявних варіантів поділу будинку, у зв'язку з відсутністю заявлених позовних вимог та наявністю вимог про необхідність залишення частини приміщень у спільному користуванні, що суперечить суті поділу майна, заявлені позовні вимоги є неефективними, такими, що суперечать принципу процесуальної економії, а відтак, не можуть бути задоволені за результатами розгляду цієї справи. Незаконною і безпідставною вважає вимогу про стягнення із відповідача нібито компенсацію за відступ від ідеальної частки в розмірі 293597,00 грн. під час поділу майна сторін, оскільки ця сума є необґрунтованою і завищеною, а окрім того складе надмірний, непосильний тягар для відповідача ОСОБА_5 , яка є пенсіонером, не займається підприємницькою чи будь-якою іншою діяльністю, яка б приносила їй додатковий дохід, не має інших джерел доходів. Також наголосив, що уточнена позовна вимога про зобов'язання відповідача демонтувати змурований прохід між кладовою №1-6 та житловою кімнатою №2-4 до сходів, є передчасною і безпідставною, оскільки позивачі не звертались до відповідача з проханням щодо здійснення демонтування проходу, а відповідач у цьому не відмовляла, тож права позивачів відповідачем не порушені. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються власниками по 1/4 частці 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено договором купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з відстроченням платежу від 29 липня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 559. Право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 липня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Шпитковською С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691023332218, номер запису про право власності: 10595825, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 41412942 від 29.07.2015 року.
Згідно п. 18 договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку, цей договір посвідчується за заявою співвласника житлового будинку, частка якого відчужується, ОСОБА_5 , про відмову від права переважної купівлі, предмету договору, викладеної у формі заяви. Підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Опанасенком К.І., 17 липня 2015 року за реєстровим № 1229.
З дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 11 березня 2010 року державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Ковальчуком М.В., за реєстровим № 10-321, виданого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори 13 жовтня 2010 року Ковальчуком М.В. за реєстровим № 10-1470, зареєстрованого 26 січня 2011 року КП Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», номер: 28784371, реєстраційний номер 431001, номер запису: 187, в книзі: 15 встановлено, що ОСОБА_5 є власником 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
29 липня 2015 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як співвласниками, житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 562, відповідно до якого предметом даного договору є визначення порядку спільного користування і володіння житловим будинком з усіма надвірними спорудами і будівлями.
Відповідно до п. 2.1. договору від 29 липня 2015 року, за домовленістю сторін у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переходить:
- 1/2 частка житлового будинку, що складається з: 1 - коридор, загальною площею 5,0 кв.м.; 2 - житлова, загальною площею 14,0 кв.м; 3 - житлова, загальною площею 19,3 кв.м; 4 - житлова, загальною площею 19,3 кв.м; 5 - кухня, загальною площею 8,0 кв.м; І - веранда, загальною площею 10,7 кв.м; ІІ - кладова, загальною площею 5,4 кв.м; V - мансарда, загальною площею 28,2 кв.м.
Відповідно до п. 2.2. договору від 29 липня 2015 року, за домовленістю сторін у користування ОСОБА_5 переходить:
- 1/2 частка житлового будинку, що складається з: 1- коридор, загальною площею 4,8 кв.м; 2 - кухня, загальною площею 7,3 кв.м; 3 - житлова, загальною площею 20,5 кв.м; 4 - житлова, загальною площею 33,9 кв. м; 6 - кладова, загальною площею 2,0 кв. м; ІІІ- веранда, загальною площею 10,9 кв.м; ІV - ванна, загальною площею 3,4 кв.м; V - коридор, загальною площею 20,3 кв.м; VІІ - мансарда, загальною площею 28,0 кв.м; VІІІ - мансарда, загальною площею 10,9 кв.м, а також Б - вагончик; В - сарай; Г - убиральня; І - свердловина; 1-7 огорожа, Д - альтанка.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №382745 виданого 20 квітня 2011 року Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області та серії ЯЛ №382744 виданого 20 квітня 2011 року Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області належать на праві власності земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,4000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20.04.2016 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовлено.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 183 ЦК України річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статей 355,356,358 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Згідно із статтею 364 ЦК кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України, якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Результат системного аналізу статей 183,358,364,370,379,380,382 ЦК України дає підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22) зроблені такі висновки: «тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20)».
В ході розгляду справи за клопотанням сторін судом були призначенні судові будівельно-технічні експертизи, зокрема, ухвалою суду від 08.09.2016 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Так, на виконання ухвали суду від 08.09.2016 року судовим експертом Свістуновим І.С. складений висновок № 418/11-2016 від 11 листопада 2016 року, за яким розподіл житлового будинку при якому у власність виділяється дві окремі ізольовані квартири відповідно до ідеальних часток співвласників не вбачається можливим. Експертом запропоновані два варіанти розподілу житлового будинку із зазначенням розміру частки по площі та вартості, розміру компенсації у зв'язку з відхиленням від часток співвласників, переліком необхідних будівельних робіт в будинку для забезпечення ізольованого користування приміщеннями.
У той же час, під час дослідження вказаного висновку та пояснень експерта, наданих у судовому засіданні виникли питання щодо порядку передачі матеріалів справи та висновку експерта до суду, а також неповноти експертного дослідження, а саме розгляду лише варіантів поділу будинку запропонованого позивачами, без врахування пропозицій відповідача.
У судовому засідання було встановлено, що оскільки експерт Свістунов І.С. не довів своїх трудових відносин з ТОВ «Бі Джі Ті Консалтинг» та не пояснив, з яких підстав цивільна справа разом з експертним висновком були передані стороні по справі, а саме представнику позивача, а не направлена безпосередньо до суду, як то передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, суд прийшов до висновку про призначення повторної експертизи.
02.08.2017 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області по справі було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На виконання ухвали суду від 02.08.2017 року судовими експертами КНДІСЕ Н. Колотюк та О. Карпенко складений висновок № 15860/17-42/32058/20-43 від 11 січня 2021 року, за яким поділити житловий будинок без відступу від розміру ідеальних часток співвласників не вбачається можливим. Експертами запропоновані 8 варіантів розподілу житлового будинку та 2 варіанти визначення порядку користування житлового будинку, визначені розміри часток по площі, визначена вартість будинку та перелік необхідних будівельних робіт в будинку для забезпечення ізольованого користування приміщеннями. Також вказано про можливість виділення у власність:
- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : 1-1 коридор, 1-2 житлова кімната, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-5 кухня, І-веранда, II - кладова, VI - мансарда;
- ОСОБА_5 : 2-1 коридор, 2-2 кухня, 2-3 житлова кімната, 2-4 житлова кімната, III - веранда, IV - ванна, VII - мансарда, а загалом 109,7 кв.м.;
- у спільному користування сторін залишити V коридор, VIII мансарда, сходи І та II поверху будинку з визначенням варіанту облаштування сходів до мансарди, приведено в дослідницькій частині висновку у варіантах № 9-10 та графічно зображено на схемах у додатку № 2 до висновку.
В той же час, під час дослідження вказаного висновку та пояснень експерта, наданих у судовому засіданні щодо складеного висновку судом встановлено, що він суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності, зокрема експертом було враховано та викладено в експертному висновку письмовий лист направлений представником відповідача до експертної установи, також даний висновок містить неточності та розбіжності зазначені в таблицях при проведенні дослідження, експерт вказує, що для визначення ринкової вартості майна застосовується витратний, дохідний та порівняльний підхід, проте дохідний та порівняльний підхід експерт відкидає, в той же час застосовує лише витратний, що в свою чергу призвело до визначення суперечливої ринкової вартості об'єкту дослідження, що значно знизило вартість об'єкту дослідження, в порівнянні із наданими до суду сторонами документами.
У судовому засіданні експерт щодо зазначеного коректні відповіді не сформував, а лише посилався на правильність складеного ним висновку та допущені неточності, як орфографічного так і арифметичного характеру, у зв'язку із чим, судом ще призначалися за клопотанням представника позивачів повторні судові будівельно-технічні експертизи, однак такі проведені не були та суду відповідні висновки надані не були.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що висновки експертів за результатами проведених судових будівельно-технічних експертизи № 418/11-2016 від 11 листопада 2016 року та № 15860/17-42/32058/20-43 від 11 січня 2021 року, хоч і складені з певними процесуальними порушенням та містить неточності і розбіжності, проте такі не є суттєвими, а тому не можуть бути визнані неналежними та недопустимими доказами.
Окрім того, судом враховано, що у спорах про виділ (поділ) в натурі житлового будинку, обов'язковому доказуванню підлягає можливість виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартиру), опис відповідного переобладнання, що передбачає створення з одного двох самостійних об'єктів права власності. Для встановлення вказаних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об'єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
Відтак, враховуючи, що сторони в добровільному порядку не досягли згоди, щодо поділу житлового будинку в натурі, а такий поділ судом не можливий без урахування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, зокрема технічної можливості його поділу в натурі, суд проаналізувавши всі варіанти поділу спірного житлового будинку запропоновані експертами, а також врахувавши, варіанти, які є прийнятними на думку сторін приходить до висновку про поділ спірного житлового будинку між співвласниками згідно варіанту № 9 запропонованого експертами у висновку № 15860/17-42/32058/20-43 від 11 січня 2021 року та позначеного на схемі, що є Додатком № 2 до даного висновку.
Відповідно до якого пропонується виділити: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : 1-1 - коридор, площею - 5,0 кв.м.; 1-2 - житлова кімната, площею - 14,0 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 8 кв.м.; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,0 кв.м.; І - веранда, площею - 10,7 кв.м.; ІІ - кладова, площею - 5,4 кв.м; V - частина коридору, площею 10,15 кв.м.; VІ - мансарда, площею - 28,2 кв.м.; VІІІ - частини мансарди, площею - 5,45 кв.м.; а1 - ганок до прибудови, а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_3 , ОСОБА_4 становить - 67,6 кв.м;
- ОСОБА_5 : 2-1 - коридор, площею - 4,8 кв.м.; 2-2 - кухня, площею - 7,3 кв.м.; 2-3 - житлова кімната, площею - 20,5 кв.м.; 2-4 - 87/100 частин житлової кімнати, площею - 27,9 кв.м.; 2-4 - 1/2 частина 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,0 кв.м. 2-5 - кладова, площею 2,0 кв.м.; ІІІ - веранда, площею - 10,9 кв.м. ; ІV - санвузол, площею - 3,4 кв.м.; V - 1/2 частина коридору, площею 10,15 кв.м.; VII - мансарда, площею 28,0 кв.м; VIII - 1/2 частина мансарди, площею 5,45 кв.м; а - ганок до прибудови., а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_5 становить - 64, 5 кв.м.
Також, за даним варіантом експертом запропоновано для належного користування проведення наступних робіт: у житловій кімнаті № 2-4 (площею 31,9 кв.м) влаштувати перегородку з дверним прорізом, яка відокремить сходовий марш, площею 4,0 кв.м, (13/100 частин житлової кімнати (2-4) від частини житлової кімнати, площею 27,9 кв.м. (87/100 частин житлової кімнати 2-4); влаштувати дверний проріз між приміщеннями (1-3) і 13/100 житлової кімнати (2-4) (сходовий марш) із подальшим заповненням дверним блоком, у зв'язку із чим суду приходить до висновку про зобов'язання сторін для належного користування приміщеннями провести вказані роботи.
Окрім того, вказаний варіант розподілу відповідає фактичному користуванню, яке склалось між співвласниками будинку, а запропоновані будівельні роботи не призведуть до надмірних фізичних і матеріальних затрат.
За даним варіантом висновку експерта, розглянутий варіант є єдиним з точки зору максимального збереження фактичного порядку користування, яке склалось між співвласниками будинку та уникнення додаткових витрат для облаштування інших внутрішніх сходів. Також, судом враховано, що внаслідок розподілу будинку за запропонованим експертом варіантом № 9, утвориться дві максимально ізольовані частини будинку з облаштуванням окремих входів для кожного співвласника будинку для користування міжповерховими сходами.
Вказаний варіант поділу будинку в натурі містить відхилення від ідеальної частки відповідача у сторону зменшення, а саме по площі: 64,5 кв.м., що складає 49/100 частин, тобто менше 1,55 кв.м, та по вартості: 171 660, 00 грн., що складає 50/100 частин, тобто менше на 36, 00 грн., однак, таке відхилення є незначним.
Вказаний варіант поділу будинку в натурі містить відхилення від ідеальної частки позивачів у сторону збільшення, а саме по площі: 67,6 кв.м., що складає 51/100 частин, тобто більше 1,55 кв.м, та по вартості: 171 731, 50 грн., що складає 50/100 частин, тобто більше на 36, 00 грн., однак, таке відхилення є незначним.
Разом з тим, щодо доводів представника відповідача, про неможливість здійснення поділу спірного житлового будинку в натурі без поділу земельних ділянок та розташованих на них господарських будівель і споруд, суд наголошує про те, що жодною із сторін відповідних вимог заявлено не було, а тому судом виключно вирішується питання щодо поділу спірного житлового будинку в натурі, що і є предметом спору у даній справі.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Окрім наведеного, суд наголошує, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
А тому, суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
А звідси, суд з огляду на викладене зазначає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені в справі, які мають значення для вирішення даного спору.
Аналізуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивачів понесених судових витрат, судом зазначається наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу.
Згідно положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачами, суду надано: договори про надання юридичних послуг укладені між Адвокатським об'єднанням «Добош та Партнери» в особі керівника Добош В.А. та позивачами, які підписані сторонами; додаткову угоду № 1 до договору про надання юридичних послуг від 11.01.2017 року; акт прийому-передачі виконаних робіт від 11.01.2017 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 002 від 11.01.2017 року на суму 60 000, 00 грн.
З акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанції до прибуткового касового ордеру слідує, що адвокатом надано юридичних послуг на загальну суму 60 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.
Зазначена сума не може бути стягнутою з відповідача у зв'язку із тим, що є надмірною, крім того такі послуги як представництво інтересів в експертних закладах, державних та не державних установах, з питань передбачених предметом договору, суд вважає такими, що не є тими послугами, які є необхідними при наданні правничої допомоги адвокатом.
Відтак, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що компенсації підлягає тільки сума в розмірі 30 000,00 грн., а в іншій частині розміру вимог слід відмовити як таких, що не знайшли свого ствердження.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 551, 21 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку в натурі - задовольнити частково.
Поділити в натурі житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками виділивши:
- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 : 1-1 - коридор, площею - 5,0 кв.м.; 1-2 - житлова кімната, площею - 14,0 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею - 19,3 кв.м.; 1-5 - кухня, площею - 8 кв.м.; 2-4 - 1/2 частина від 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,0 кв.м.; І - веранда, площею - 10,7 кв.м.; ІІ - кладова, площею - 5,4 кв.м; V - частина коридору, площею 10,15 кв.м.; VІ - мансарда, площею - 28,2 кв.м.; VІІІ - частини мансарди, площею - 5,45 кв.м.; а1 - ганок до прибудови, а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_3 , ОСОБА_4 становить - 67,6 кв.м;
- ОСОБА_5 : 2-1 - коридор, площею - 4,8 кв.м.; 2-2 - кухня, площею - 7,3 кв.м.; 2-3 - житлова кімната, площею - 20,5 кв.м.; 2-4 - 87/100 частин житлової кімнати, площею - 27,9 кв.м.; 2-4 - 1/2 частина 13/100 частин житлової кімнати, площею - 2,0 кв.м. 2-5 - кладова, площею 2,0 кв.м.; ІІІ - веранда, площею - 10,9 кв.м. ; ІV - санвузол, площею - 3,4 кв.м.; V - 1/2 частина коридору, площею 10,15 кв.м.; VII - мансарда, площею 28,0 кв.м; VIII - 1/2 частина мансарди, площею 5,45 кв.м; а - ганок до прибудови., а всього загальна площа частини будинку виділеної ОСОБА_5 становить - 64, 5 кв.м.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для належного користування приміщеннями провести роботи: у житловій кімнаті № 2-4 (площею 31,9 кв.м) влаштувати перегородку з дверним прорізом, яка відокремить сходовий марш, площею 4,0 кв.м, (13/100 частин житлової кімнати (2-4) від частини житлової кімнати, площею 27,9 кв.м. (87/100 частин житлової кімнати 2-4); влаштувати дверний проріз між приміщеннями (1-3) і 13/100 житлової кімнати (2-4) (сходовий марш) із подальшим заповненням дверним блоком.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривень 21 копійку та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 30 551 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривень 21 копійок.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Повний текст рішення суду виготовлений 10 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачі: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).
Суддя І.Ю. Котлярова