Справа № 362/5461/14-ц
Провадження № 6/362/27/25
06.02.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України заяву представника ОСОБА_1 - Поліщук Світлани Юріївни про поворот виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року у справі №362/5461/14 за позовом ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук С.Ю. звернулася до Васильківського міськрайонного суду із заявою про поворот виконання рішення суду шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень 46597311 від 23.04.2019 року щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221483601:01:010:0041, площа 0,125 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1816912232214). Скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень №46598218 від 23.04.2019 року щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221483601:01:010:0040, площа 0,125 га(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1816912232214). Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
В обґрунтування даної заяви заявник посилається на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року у справі №362/5461/14 за позовом ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_2 було визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2 отримавши рішення суду, 07.06.2016 року здійснила за собою реєстрацію права власності на всю земельну ділянку 3221483601:01:010:0011. В подальшому ОСОБА_2 на підставі нотаріальної заяви № 2-3907, виданий 05.12.2018,видавник: державний нотаріус Герасименко Л.Ю., здійснила розподіл ділянки 3221483601:01:010:0011 на дві нові з новими кадастровими номерами 3221483601:01:010:0040 та 3221483601:01:010:0041, тому земельна ділянка з кадастровим номером 3221483601:01:010:0011 була перенесена в архівний шар Публічної кадастрової карти.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року - скасовано та прийнято постанову: позовні вимоги ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, залишено без задоволення.
Просить суд врахувати, що хоча за скасованим Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2014 року по справі № 362/5461/14-ц не було відкрито виконавчого провадження, проте воно було виконане Відповідачкою, 07.06.2016 року вона зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221483601:01:010:0011.
Але, оскільки рішення Васильківського міськрайонного суду Київської ті від 08.12.2014 року було скасоване постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, проте апеляційний суд не вирішив питання щодо повороту виконання рішення суду, так як з моменту ухвалення апеляційним судом не пройшло року,зважаючи на необхідність подальшого поновлення майнових прав ОСОБА_1 щодо частки його права власності на земельну ділянку к.н. 3221483601:01:010:0011, на обгрунтоване переконання Заявника у суду наявні всі підставидля задоволення даної заяви.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, представник заявника надіслав до суду заяву про розгляд заяви про поворот виконання рішення, у їх відсутності заявлені вимоги підтримує.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, що не є перешкодою для розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та цивільну справу № 362/5461/14-ц, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.10 ст. 444 ЦПК України, заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від від 08 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.29-30).
07.06.2016 року здійснила за собою реєстрацію права власності на всю земельну ділянку 3221483601:01:010:0011. В подальшому ОСОБА_2 на підставі нотаріальної заяви № 2-3907, виданий 05.12.2018, видавник: державний нотаріус Герасименко Л.Ю., здійснила розподіл ділянки 3221483601:01:010:0011 на дві нові з новими кадастровими номерами 3221483601:01:010:0040 та 3221483601:01:010:0041, тому земельна ділянка з кадастровим номером 3221483601:01:010:0011 була перенесена в архівний шар Публічної кадастрової карти, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (а.с.172-173).
Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року - скасовано та прийнято постанову: позовні вимоги ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, залишено без задоволення (а.с.138-146).
По справі виникли правовідносини щодо повороту виконання рішення суду.
Відповідно до ст.444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання.
Настання повороту виконання можливе у разі:
- одержання позивачем (стягувачем) майна або грошових сум у порядку виконання рішення суду;
- скасування такого рішення і закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, або відмова у задоволенні позову чи заміна рішення шляхом задоволення позову в меншому розмірі, або скасування рішення з поверненням справи на новий розгляд, при якому позовні вимоги у меншому розмірі чи має місце відмову у їх задоволенні.
В порядку повороту виконання відповідачеві повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші, певні речі) у повному обсязі. Поворот виконання допустимий лише у обсязі безпідставно отриманого за скасованим рішенням.
Аналізуючи норми процесуального права щодо повороту виконання рішення суду, слід виходити, що таке може бути застосовано належним судом якщо буде встановлено, що рішення суду було виконано до його скасування.
Отже, за умови якщо питання про поворот виконання рішення суду не вирішувалось судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, чинне законодавство встановлює єдину можливість вирішення цього питання судом першої інстанції (чи іншим судом, в якому перебуває справа) стосовно рішення, яким з відповідача стягнуто певне майно.
Як визначено у ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вище стоячим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 січня 2018 року (справа №203/2612/13-ц).
В свою чергу Верховний Суд наголосив, що поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права, зокрема, право на визнання кредитного та іпотечного договору діючими, та право на вимогу про внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка може бути розглянута лише у позовному провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від від 08 грудня 2014 року позов задоволено.Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
22.01.2015 року ОСОБА_2 отримала копію рішення суду (а.с.32) та здійснила 07.06.2016 року за собою реєстрацію права власності на всю земельну ділянку 3221483601:01:010:0011 (а.с.83).
Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року - скасовано та прийнято постанову: позовні вимоги ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, залишено без задоволення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Тобто, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.
Таким чином, поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
З вищезазначеного суд робить висновок, що інститут повороту виконання рішення суду насамперед необхідний та регулює відносини, у разі якщо в інший спосіб не можливо повернути в попередній стан правовідносини, які були вирішені скасованим судовим рішенням.
На відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 п. 1, п. 2 ст. 2 наведеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону від 16.07.2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 27 вказаного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, виходячи з положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в якій чітко законодавцем зазначено, що в разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав на підставі відповідної заяви.
Таким чином, поворот виконання судового рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних записів.
Отже, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук С.Ю. про поворот виконання судового рішення не відповідає за своєю природою визначенню повороту виконання судового рішення, наведеному в рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 та приписам ст. 444 ЦПК України.
Що стосується вимоги заявника про відшкодування витрат на правову допомогу, остання задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, згідно з положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч.1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Враховуючи, що у задоволенні заяви відмовлено то витрати на правничу допомогу не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.7 ст. 444 ЦПК України, за подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-268 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Поліщук Світлани Юріївни про поворот виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року у справі №362/5461/14 за позовом ОСОБА_2 до Ковалівської сільської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко