Справа № 362/5/25
Провадження № 1-кп/362/366/25
Іменем України
11.02.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області матеріали кримінального провадження № 12024111460000171, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Борова Фастівського району Київської області, громадянин України, з вищою освітою ступеня бакалавра, одружений, працює у ПАТ "МЕРС" верстатником на деревообробних станках, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
07 грудня 2024 року о 08 год. 00 хв. інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - інспектор патрульної поліції), старший сержант поліції ОСОБА_5 спільно з помічником чергового вказаного відділення поліції, рядовим поліції ОСОБА_6 заступив на добове чергування, тобто до 08 год. 00 хв. 08.12.2024 на патрулювання відповідної території обслуговування в складі екіпажу Котляр-310. При цьому інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 отримав закріплену за ним табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, і здійснював виконання завдань, визначених Законом України "Про Національну поліцію" у форменому одязі, використовуючи службовий автомобіль Національної поліції України марки "Peugeot 301", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на синьому фоні. Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посадіінспектора патрульної поліції, у зазначений період часу виконував свої службові обов'язки відповідно до вимог названого Закону, тобто здійснював функції представника влади, у зв'язку з чим вважався службовою особою відповідно до пункту 1 примітки до статті 364 КК України.
Того ж дня близько 13 год. 10 хв. інспектор патрульної поліції, старший сержант поліції ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: Київська область, Фастівський район, село Мала Солтанівка, вул. Святкова, навпроти буд. № 22, як службова особа правоохоронного органу проводив розшукові дії щодо встановлення особи, яка вчинила та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) в селі Мала Солтанівка Фастівського району Київської області. В результаті проведення розшукових дій було встановлено особу гр. ОСОБА_4 , який вчинив та залишив місце ДТП в селі Мала Солтанівка Фастівського району Київської області, тобто скоїв адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У подальшому близько 13 год. 11 хв. 07 грудня 2024 року, знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_2 , у ОСОБА_4 , який усвідомлював настання для себе негативних правових наслідків за порушення Правил дорожнього руху у виді притягнення до передбаченої законодавством відповідальності, виник злочинний умисел, спрямований на надання поліцейському, який є службовою особою правоохоронного органу, неправомірної вигоди за невчинення ним у його інтересах з використанням наданого службового становища дій, які поліцейський повинен був виконати, а саме за недокументування порушення Правил дорожнього руху та непритягнення до передбаченої законодавством відповідальності за порушення цих правил.
Одразу після цього близько 13 год. 12 хв. ОСОБА_4 сів на переднє праве пасажирське місце службового автомобіля Національної поліції України марки "Peugeot 301", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на синьому фоні, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, достовірно знаючи про те, що інспектор патрульної поліції, старший сержант поліції ОСОБА_5 є службовою особою правоохоронного органу, оскільки останній перебував у однострої та мав при собі нагрудний жетон, представився та повідомив ОСОБА_4 про здійснення відеофіксації на нагрудну бодікамеру, діючи умисно, з метою уникнення передбаченої законодавством відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, в ході відібрання пояснень висловив пропозицію надати інспектору патрульної поліції, старшому сержанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду за недокументування порушення Правил дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Надалі інспектор патрульної поліції старший сержант поліції ОСОБА_5 повторно попередив ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку винагороду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та повторно попередив ОСОБА_4 про те, що здійснюється відеофіксація їхньої розмови на бодікамеру.
Однак, не зважаючи на викладені обставини, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , не звертаючи уваги на неодноразові попередження поліцейського про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, з метою уникнення передбаченої законодавством відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, дістав та поклав грошові кошти, а саме чотири купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень, в загальній сумі 2000 (дві тисячі) гривень на середину торпеди службового автомобіля Національної поліції України марки "Peugeot 301", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на синьому фоні, при цьому висловлюючи інспектору патрульної поліції, старшому сержанту поліції ОСОБА_5 прохання не складати відносно нього адміністративних матеріалів та не притягати до передбаченої законодавством відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_4 надав службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Отже, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких того дня, 07.12.2024 о 07:00 год. він вчинив ДТП, наїхавши на криницю в селі Мала Солтанівка Фастівського району Київської області. Злякавшись, він вийшов з машини, переконався, що ніхто з фізичних осіб не постраждав, тоді повернувся назад до автомобіля і поїхав додому, бо був в стресовому стані. Вдома випив заспокійливе та заснув. Коли прокинувся, вирішив повернутися на місце ДТП, але його вже розшукувала поліція. Працівники поліції повідомили йому, що складатимуть відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Коли обвинувачений сів в поліцейський автомобіль, він запропонував працівнику поліції 2000 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн., щоб не складати ніяких протоколів. Працівник поліції повідомив йому про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі і про те, що ведеться запис на бодікамеру, але обвинувачений все одно поклав на середину торпеди службового поліцейського автомобіля грошові кошти в розмірі 2000 грн. Розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаявся та пояснив, що це відбулось через стрес, бо він вперше потрапив в ДТП.
Показання ОСОБА_4 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Враховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження на предмет вирішення долі речових доказів та даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Вирішуючи питання призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить з такого.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він одружений, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття обвинуваченого та активного сприяння ним розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обставин, які обтяжують покарання, особи винного, позиції прокурора, висловленої у судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини першої статті 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що, на думку суду, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
З урахуванням положень частини четвертої статті 174 КПК України суд вважає за доцільне скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2024 на вилучене майно.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 100, 174, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2024 року у справі № 381/1212/24 на грошові кошти.
3. Речові докази - грошові кошти на загальну суму 2000 гривень, а саме чотири купюри, номіналом по 500 грн кожна, серії АБ 023264, ЗБ 6798006, АЕ 5248660, ЄЖ 06695963, які передані до УФЗБО ГУНП в Київській області відповідно до квитанції № 000214 від 09.12.2024, на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили конфіскувати у власність держави шляхом перерахування на рахунок Збройних Сил України за наступними реквізитами: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач - Національний банк України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1