Справа №293/32/25
Провадження № 3/293/55/2025
11 лютого 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.01.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справи №293/32/25, №293/33/25 та №293/34/25).
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Збаражському О.М.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Таким чином, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали справ №293/32/25, №293/33/25 та №293/34/25 стосовно ОСОБА_1 так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи, з присвоєнням єдиного унікального номеру №293/32/25 (номер провадження № 3/293/55/2025).
16.01.2025 та 11.02.2025 в судове засідання ОСОБА_1 , не прибув, до суду повернувся конверт направлений на адресу проживання ОСОБА_1 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Також повідомлення про розгляд справи завчасно розміщено на офіційному сайті судової влади. Інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки суду: https://cr.zt.court.gov.ua, а відтак ОСОБА_1 повинен був цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Приймаючи до уваги положення ст. 268 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справ матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №204140 від 24.12.2024, ОСОБА_1 24.12.2024 о 15 год. 15 хв. с.Троковичі, вул. Польова, 3, водій керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно, чим порушив п. 2.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206996 від 28.12.2024 встановлено, що ОСОБА_1 28.12.2024 о 03 год. 42 хв. с. Велика Горбаша, вул. Житомирська, 11, керуючи транспортним засобом, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року 19.10.2024 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова ЕНА №3294200, чим порушив п.2.1. а ПДР за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Факт вчинення вказаних адміністративних правопорушень доводиться протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №204140 від 24.12.2024 та серії ЕПР1 №206996 від 28.12.2024, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3294200, згідно якої ОСОБА_1 19.10.2024 підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400грн., відеозаписами події від 24.12.2024 та 28.12.2024.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі судом встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА №3722201 від 24.12.2024, доданої до матеріалів справи, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510грн.
Відтак, суд дійшов висновку, що поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №204140 від 24.12.2024 та ЕПР1 №206996 від 28.12.2024, стосовно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206990 від 28.12.2024 встановлено, що 28.12.2024 о 03 год. 42 хв. с.Велика Горбаша, вул. Житомирська, 11, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд установив, що поліцейським вказаний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений саме за відмову водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.а) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху визначено, що особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Порядком).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 12 Розділу II вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В ході досудової перевірки та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП допущено не було.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206990 від 28.12.2024, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.12.2024; та відеозаписом події від 28.12.2024.
Як вбачається з долученого до справи відеозапису від 28.12.2024, ОСОБА_1 не заперечував керування т/з, однак на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Alkotest Drager», або в медичному закладі водій відмовився. Після цього патрульним поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та повідомив про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що заперечень не було.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА №3742663 від 28.12.2024 доданої до матеріалів справи, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425грн.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В ході складання 28.12.2024 стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень вимог ст.266 КУпАП допущено не було.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною.
Адміністративне стягнення судом накладається відповідно в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст. 33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З протоколу про адміністративні правопорушення убачається, що водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалось та тимчасове посвідчення на право керування транспортними засобами не видавалось.
Суд приймає до уваги вимоги Розділу І ПДР України, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія.
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, не можливо позбавити права особи на майбутнє, якщо водій права на керування транспортним засобом не одержував, тому суд дійшов висновку що до ОСОБА_1 не може бути застосоване стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки такого права він не набував.
Матеріали справи також не містять відомостей про належність ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП суд призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа в вчинених, а саме санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283-285 КУпАП, -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/32/25, №293/33/25 та №293/34/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 та ч. 1 ст.130 КУпАП. Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення присвоїти єдиний унікальний номер судової справи №293/32/25 та номер провадження 3/293/55/2025.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ