(заочне)
Справа № 293/1642/24
Провадження № 2/293/90/2025
06 лютого 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний Банк"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний Банк" заборгованість за кредитним договором №2001034928801 від 12.05.2018, у розмірі 94 106,84 грн з яких:
51 428,18 грн - заборгованість за тілом кредиту;
42 678,66 грн - заборгованість по процентами.
Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням відповідачем умов кредитного договору №2001034928801 від 12.05.2018.
26.11.2024 суд у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
03.12.2024 на адресу суду з Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 09.12.2024 суд прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначив на 09.01.2025 року.
Ухвалою від 09.01.2025, яка у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 09.01.2025, суд відклав судове засідання на 06.02.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №2001034928801 від 12.05.2018.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2001034928801 від 12.05.2018, за яким відповідачу видано кредитну картку з встановленим лімітом 1000 грн, який в подальшому збільшено до 51 500,00 грн.
Позивач доводить, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договорам не виконує.
Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак дана вимога залишилась без реагування.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань з повернення кредиту, у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором №2001034928801 від 12.05.2018, яка станом на 09.09.2024 складає 94 106,84 грн., з яких: 51 428.18 грн. - заборгованість за кредитом; 42 678.66 грн. - заборгованість процентами.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У поданій позовній заяві просив справу розглядати у відсутності свого представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.115,116).
Одночасно суд здійснив виклик відповідача в судове засідання від 06.02.2025, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.112)
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Вона також могла стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 06.02.2025.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 06.02.2025 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
12.05.2018 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (позивач, позичальник) та ОСОБА_1 (відповідач, клієнт) укладений кредитний договір, шляхом підписання відповідачем заяви № 2001034928801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ПУМБ», яка розміщену сайті Банку: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах (а.с. 11).
Відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, оформлена та видана кредитна карта НОМЕР_2 (а.с. 11).
У заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що відповідач (клієнт) просив встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 1000 грн.; розмір реальної річної процентної ставки складає 59,34%; розрахунковою та платіжною датою є 20 число кожного місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО (а.с.11).
Перед підписанням заяви відповідач ознайомився з умовами Паспорта споживчого кредиту. Відповідно до паспорту споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.12).
Згідно із умовами договору та п.3 підписаного 12.05.2018 відповідачем та АТ "ПУМБ" Паспорту споживчого кредиту відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом 1000 грн, строк кредитування становить 12 місяців, за спливом такого строку, такий строк продовжується кожного разу на такий самий строк у разі заперечень сторін. Відповідно до п.4, п.5 Паспорту споживчого кредиту базова процентна ставка становить 49% річних; реальна річна процентна ставка 59,34%; порядок повернення кредиту: щомісячно не пізніше 20 числа; п.6 Паспорту споживчого кредиту передбачено що у разі настання прострочення виконання зобов'язання та/або невиконання зобов'язання за договором про споживчий кредит, нараховується штраф з 7 дня виникнення простроченої заборгованості включно за фактом здійснення чергового щомісячного платежу у розмірі 10 відсотків від простроченої суми за кожний випадок прострочення, а тому за кожний місяць прострочення встановленого терміну; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту це розмір 62,0% річних за умови застосування з першого дня виникнення простроченої заборгованості на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.12).
За Умовами Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.05.2018 визначено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу II цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнт зміною умов Договору вважається підтвердженою (а.с. 31).
Згідно довідки, наданої позивачем про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001034928801 від 12.05.2018, встановлено кредитний ліміт станом на 12.05.2018 встановлено 1000 грн; 17.05.2018 збільшено кредитну лінію на суму 3000 грн; 26.07.2018 збільшено кредитний ліміт на суму 7000 грн; 03.04.2019 збільшено кредитний ліміт на суму 12000 грн; 15.08.2019 збільшено кредитний ліміт на суму 16800 грн; 10.12.2019 збільшено кредитний ліміт на суму 21800 грн, 10.07.2020 збільшено кредитний ліміт на суму 26 800,00грн; 16.11.2020 збільшено кредитний ліміт на суму 31800,00 грн; 18.03.2021 збільшено кредитний ліміт на суму 36800,00 грн; 21.04.2021 збільшено кредитний ліміт на суму 46 800,00 грн; 27.02.2022 збільшено кредитний ліміт на суму 46 800,00 грн; 26.05.2023 збільшено кредитний ліміт на суму на 51 500,00 грн; (а.с. 46).
Згідно банківської виписки по рахунку за укладеними договорами суд встановив, що відповідач користувалась наданими позивачем кредитною карткою та відповідно кредитними коштами (а.с.55-79).
Відповідно до розрахунку позивача у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем станом на 09.09.2024 заборгованість до стягнення з відповідача заявлена у загальному розмірі за кредитним договором №2001034928801 від 12.05.2018 станом на 09.09.2024 складає 94106,84 грн., з яких: 51428.18 грн. - заборгованість за кредитом; 42678.66 грн. - заборгованість процентами (а.с. 47-54).
09.09.2024 АТ "ПУМБ" направлено на адресу відповідача письмову вимогу щодо необхідності погашення заборгованості в розмірі 94106,84 грн за кредитним договором №2001034928801 від 12.05.2018 (а.с. 41-42).
Оскільки відповідач допустила порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договорам, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами склалися у зв'язку з підписанням кредитного договору №2001034928801 від 12.05.2018.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію банку відповідач підписом в кредитному договорі №2001034928801 від 12.05.2018, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування послугами банку щодо кредитування.
Отже, підписання договорів свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні цих договорів, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Судом встановлено, що за умовами договорів сторонами було погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
ОСОБА_1 (відповідач) власним підписом підтвердила, що отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Враховуючи, що сторони домовилися про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Пубічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладених із відповідачем кредитних договорів.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договорів була ознайомлена, підписала договір, однак умови договорів порушила. Зворотного відповідач не доведено.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не спростовано.
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договорами за тілом кредиту та відсотками підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості.
На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем по основній сумі боргу та за відсотками за кредитними договорами не сплатила та відповідних доказів до суду не подала.
В ході вирішення спору відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подачу відзиву не скористалась, фактичних обставин справи не оспорила та правомірність розрахунку не спростувала, як і не надала свого розрахунку заборгованості.
З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, розрахунок вимог є арифметично вірним та таким, що ґрунтується на умовах договору та чинного законодавства, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.5,12,13,79,81,91,141,258,259,263-265,268,272,273,280,293,354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний Банк" ( місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м.Київ, 04070, ЄДРПОУ 14282829)
- 51 428,18 грн заборгованість за тілом кредиту;
- 42 678,66 грн заборгованість по процентами;
- 2422,40 грн судовий збір
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Перший Український міжнародний Банк" (місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м.Київ, 04070, ЄДРПОУ 14282829)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Повний текст судового рішення складений та підписаний: 11.02.2025
Суддя Людмила ЛОСЬ