Справа № 484/5545/24
Провадження № 3/484/24/25
11.02.2025 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 02.10.2024 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП,
29.09.2024 року о 09:21 год. в м. Первомайськ Миколаївської області, по вул. О. Пчілки, ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo, д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, не стійка хода, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В судове засідання захисник ОСОБА_1 , адвокат Ремський Є.В., надав клопотання, в якому просив суд закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та доданими до протоколу відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності автомобілем в час зазначений у протоколі, її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також відмову від дачі пояснень та підпису у протоколі.
У свої письмових поясненнях захисник стверджував, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Однак, дане твердження захисника не відповідає дійсності виходячи з наступного.
З оглянутих судом відеозаписів, зроблених під час зупинки водія ОСОБА_1 та подальшого складання відносно нього протоколу чітко видно, що 29.09.2024р. о 09:21:20год. на зустріч патрульному автомобілю працівників поліції проїжджає автомобіль Ford Mondeo, чорного кольору, д.н. НОМЕР_2 . Після чого, працівники поліції одразу розвертаються і рухаються у зворотному напрямку в бік руху вказаного автомобіля. На іншому відеозаписі зафіксовано, як 29.09.2024р. о 09:21:50год. (тобто через 30 секунд після зазначених подій) працівники поліції під'їжджають до автомобіля Ford Mondeo, чорного кольору, д.н. НОМЕР_2 , і з місця водія виходить ОСОБА_1 . Враховуючи зазначені обставини, приходжу до висновку, що останній дійсно керував транспортним засобом. Працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився. Також, працівником поліції було повідомлено водію, що відносно нього буде складено протокол саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Від дачі будь - яких пояснень та підпису в протоколі відмовився.
Згідно п. 1.3. та п. 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 2,5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, а вина водія у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується дослідженими судом матеріалами провадження.
За наведених обставин слід визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі, передбаченому ст. 130 ч. 1 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП слід стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 124, 130 ч. 1 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати його стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що на підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя: