Справа №: 953/9837/24 Головуючий суду 1 інстанції: Дяченко О.М.
Провадження №: 33/818/ 276 /25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ст.124 КУпАП
05 лютого 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника -Васильєвої Т.Є., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2024 року, допитавши свідка ОСОБА_2 , -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, а також стягнуто з нього судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 (серія ЕПР1 № 153810), 18.10.2024 о 21:25 в м. Харків по вул. Академіка Павлова буд. 303А, водій т.з. Subaru XV 2.0 д.н.з НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по переду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Потерпілою особою в цьому протоколі зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дії водія ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу були кваліфіковані як порушення п. 13.1. (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу), тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.
На думку суду першої інстанції, вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 (серія ЕПР1 № 153810), (а.с. 1-2);
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 в яких останній зазначив, що з водійського крісла вийшов чоловік з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
- схемою місця ДТП яка сталась 18.10.2024 о 21:25 год, в м. Харків, вул. Ак. Павлова, буд. 303 А (а.с. 3);
- рапортами працівників поліції (а.с. 5-6);
- поясненнями, які отримані в судовому засіданні.
На підставі досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_1 в умовах дорожньої обстановки, що склалася, вимогам п. 13.1 ПДР України, що перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує, що ОСОБА_1 в момент ДТП автомобілем не керував, натомість за кермом знаходився ОСОБА_3 . На думку захисника, факт керування правопорушника автомобілем спростовується показаннями потерпілого та свідків, допитаних в суді першої інстанції. Апелянт посилається на розписку ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 в повному обсязі відшкодував його збитки (а.с.89) як на доказ, що спростовує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в момент ДТП.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явилися правопорушник та його захисник. У попередніх судових засіданнях викликався та був допитаний свідок ОСОБА_2 .
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції правопорушник та його захисник підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі, заперечували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 стверджував, що не бачив, хто конкретно був водієм автівки, що спричинила ДТП.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання та допитавши свідка, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.10.2024 о 21:25 в м. Харків по вул. Академіка Павлова буд. 303А, водій т.з. Subaru XV 2.0 д.н.з НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по переду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 124 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
Суть доводів апелянта полягає у запереченні факту керування правопорушником транспортним засобом в момент ДТП, який, на думку правопорушника та його захисника спростовується свідченнями потерпілого та свідків, допитаних в суді першої інстанції, а також розпискою ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 в повному обсязі відшкодував йому збитки.
Як було досліджено судом апеляційної інстанції, показання ОСОБА_2 в суді першої інстанції зводяться до того, що він не бачив, яка конкретно особа була за кермом. Показання ОСОБА_4 в суді першої інстанції зводяться до того, що ОСОБА_1 сідав до автомобіля нібито з ОСОБА_3 . Показання ОСОБА_3 в суді першої інстанції зводяться до того, що він нібито керував автомобілем та потім втік з місця ДТП.
Як вбачається з показань свідків, наданих в суді першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайомі між собою та з ОСОБА_1 і є зацікавленими особами у справі. Натомість ОСОБА_2 є потерпілою стороною.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 стверджував, що у власноручно підписаних поясненнях (а.с.4), наданих працівникам поліції на місці ДТП, вказав саме на ОСОБА_1 як на водія автомобіля, що спричинив ДТП, під диктовку працівників поліції, яким довіряв як працівникам правоохоронних органів. Зарубін підтвердив, що розписка про відшкодування збитків ОСОБА_3 (а.с.89) складена та підписана дійсно ним. Однак він не бачив, хто саме був водієм того автомобіля насправді.
З метою всебічного та неупередженого розгляду справи, з'ясування повноти обставин скоєння вказаної ДТП, судом апеляційної інстанції було надіслано запит у ВАП УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції про витребування відеозапису з у даній справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР №153736 від 18.10.2024 року.
Дослідивши в судовому засіданні відеозапис з бодікамер поліцейських, записаний безперервно безпосередньо на місці події, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зважаючи на наступне.
Так, о 21:38:55 правопорушник заперечує, що був за кермом. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що він не був позбавлений можливості викласти свої письмові пояснення, в яких зазначити, що відбулося, на його думку, хто був за кермом тощо, однак цього не зробив. Також він не залишив жодних пояснень і у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1,2). З усього переглянутого відеоматеріалу вбачається, що ОСОБА_1 у розмові з поліцейськими жодного разу не згадував про конкретну особу - громадянина ОСОБА_3 , а лише заперечував факт керування транспортним засобом.
В судовому засіданні захисник на доказ того, що потерпілий писав пояснення під диктовку працівників поліції, звернула увагу суду на момент запису о 22:10:00, на якому працівники поліції, спілкуючись між собою, стверджують, що потрібно взяти письмові пояснення у ОСОБА_2 , в яких він напише хто конкретно був за кермом. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до таких доводів захисника з огляду на те, що при першій по приїзду на місце події розмові працівників поліції з ОСОБА_2 , на перше запитання працівника поліції про те, хто був за кермом другої автівки, він одразу однозначно вказав на громадянина ОСОБА_1 і даного факту не заперечував (21:40:45).
Також судом апеляційної інстанції взято до увагу зухвалу поведінку правопорушника на місці події, зокрема намагання покинути місце події, погрози працівникам поліції, у зв'язку з чим на місце події змушений був з'явитися представник підрозділу внутрішньої безпеки (22:22:00, 23:03:20). На думку суду апеляційної інстанції, така поведінка може свідчити про бажання уникнути відповідальності за вчинене особою діяння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відсутні, у зв'язку з чим апеляційний суд вбачає в його діях, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у
рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.М. Курило