Справа № 484/6974/24
Провадження № 1-кп/484/162/25
Кримінальні провадження № 12024152110000194,
62024150010000531, 12024152110000230
11.02.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широка Балка, Херсонська область, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
04.10.2023 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 5 ст. 407 КК України, до 2 років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України,
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діяв станом на січень 2024 року.
26.01.2024 о 15:21 год. ОСОБА_6 прийшов до павільйону - магазину Київстар, який розташований по АДРЕСА_2 , з метою поповнення мобільного рахунку.
Під час перебування у зазначеному павільйоні за вказаною адресою біля вітрини з мобільними телефонами у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення крадіжки мобільного телефону.
Так, 26.01.2024 о 15.24 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_6 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоди, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно взяв рукою з вітрини вищезазначеного магазину мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 10 4/64 GB Imei: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 білого кольору вартістю 5 699 грн., та поклав його у карман своєї куртки, та у подальшому вийшов з павільйону, тим самим здійснивши крадіжку вищезазначеного телефону, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на вищевказану суму.
У подальшому ОСОБА_6 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Також, відповідно до п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Так, 17.02.2024 приблизно о 19:00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 перебував за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Станіславчик, вул. Шкільна, 6, в приміщенні школи, кімната № 1.
Перебуваючи за вищезазначеною адресою та достовірно знаючи, що у військовослужбовця ОСОБА_8 , який в цей час перебував на добовому чергуванні, є банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_3 , у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення вказаної картки, з корисливих спонукань, з метою подальшого викрадення грошових коштів із вказаної банківської карти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, перебуваючи в кімнати №1 школи за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 , знайшов в особистих речах останнього гаманець, з якого таємно викрав банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 , та у подальшому розпорядився нею на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, 27.05.2021 ОСОБА_6 уклав з Міністерством оборони України, в особі т.в.о. командира військової частини НОМЕР_4 , контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, строком на 3 (три)роки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 27.05.2021 № 90-РС, солдат ОСОБА_6 прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду номера обслуги 2 артилерійського взводу 12 артилерійської батареї 4 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 105 від 27.05.2021 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що з 27.05.2021 справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, шпк «солдат».
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 за №335 від 27.11.2023 року зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 та поставлений на всі види забезпечення.
Відповідно до положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 27.05.2021, тобто з моменту зарахування солдата ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , останній набув статусу військовослужбовця, особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, ОСОБА_6 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Так, 29.01.2024, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза його межами, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, тривалістю понад три доби.
Надалі, 21.02.2024, солдат ОСОБА_6 , повернувся до військової частини НОМЕР_4 , де наказом командира військової частини НОМЕР_4 останнього поставлено на всі види забезпечення.
Таким чином, солдат ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 16.03.2024, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу в місті Первомайськ, Первомайського району, Миколаївської області та незаконно перебував поза його межами, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби тривалістю понад три доби.
Надалі, 29.10.2024, солдата ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208, 615 КПК України.
Таким чином, солдат ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю, у скоєному розкаявся та надав пояснення, які повністю узгоджуються з викладеним у обвинувальних актах.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, проте надали заяви з проханням слухати справу за їх відсутності. Цивільних позовів не заявляли.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується показаннями самого підсудного, який визнав вину, та об'єктивними письмовими доказами, протоколами огляду місця події, слідчого експерименту за участі обвинуваченого, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду мобільного телефону, протоколом огляду диску з відеозаписом з магазину Київстар, договором про надання фінансового кредиту та застави, укладений з свідком ОСОБА_9 довідкою про вартість мобільного телефону та відомістю перевірки залишків у магазині Київстар.
Захисник звернув увагу суду на відсутність у справі висновку товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна - мобільного телефону. З цього приводу суд вважає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. В даному випадку потерпілий ОСОБА_7 надав слідчому довідку про вартість мобільного телефону та відомість перевірки залишків за наслідками інвентаризації магазину «Київстар», в якому продавався телефон, де вказано його ціну, а отже призначення та проведення товарознавчої експертизи в цьому випадку було не обов'язковим.
Отже, з огляду на вищенаведене, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена в судовому засіданні, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудного, це щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу підсудного, який не має на утриманні будь яких осіб, за місцем проживання характеризується формально, раніше судимий, судимість не знята та не погашена, вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2023 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України, до 2 років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, не виконано.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді позбавлення волі та відповідно до вимог ст.ст. 70, 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2023 року.
Запобіжний захід обвинуваченому слід залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік;
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2023 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання, а саме з 29 жовтня 2024 року.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 29 жовтня 2024 року по 11 лютого 2025 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речовий доказ, викрадений мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити у його користуванні.
Речовий доказ, викрадену картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_3 , передану на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , залишити у його користуванні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.
Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: