Справа №:619/ 406/ 25 Головуючий 1 інстанції: Риков М.І.
Провадження №: 11-сс/818/203 /25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: повернення скарги на бездіяльність
06 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Люшні А.І. та Гєрцика Р.В., при секретареві Болотові О.О., без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме - самого заявника та його представника, належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника заявника - адвоката Барановського В.В. на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23.01.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вищевказаною ухвалою слідчого судді повернуто скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дергачівського управління поліції щодо не невнесення відомостей до ЄРДР, з тих підстав, що скаржником в скарзі ставиться питання про зобов'язання внести відомості до ЄРДР Дергачівським управлінням поліції, що, на думку суду визнано помилковим, оскільки такого органу, як Дергачівське управління поліції, в межах територіальної юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області, на даний час не існує.
З огляду на те, що у поданій до суду скарзі оскаржується бездіяльність уповноваженої особи Дергачівського управління поліції, який на даний час не існує, суд дійшов висновку, що така скарга не підлягає розгляду в Дергачівському районному суді Харківської області, у зв'язку з чим скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, адвоката Барановський В.В., в інтересах ОСОБА_2 , звернувся з апеляційною скаргою, яку в подальшому доповнив і в якій просив скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати уповноважених осіб ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень від 15.01.2025 року. Розпочати досудове розслідування за вказаними у заяві відомостями та надати заявнику витяг з ЄРДР.
В обґрунтування скарги представник заявника посилається не відсутність підстав для повернення його скарги, оскільки помилка у назві органу не є підставою для повернення скарги, адже не впливає на суть заявлених вимог. Вважає, що повернення скарги без її розгляду по суті позбавило його підзахисного можливості оскаржити бездіяльність слідчого, що вважає порушенням статей 24, 303, 304 КПК України. Суддя не надавав оцінки суті скарги, яка стосувалася порушення обов'язку слідчого внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, замість цього, суд зосередився на формальних аспектах, не врахувавши гарантій права на оскарження дій або бездіяльності органів досудового розслідування, що вважає порушенням права на захист.
Крім того, вважає грубим порушенням процесуальних прав сторони, яка подала скаргу, недотримання судом обов'язку щодо належного повідомлення сторони, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення адвоката чи Хмеляра А.Л. про судове засідання, до того ж, судом проігноровано суть скарги та безпідставно повернуто скаргу.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Заявник та прокурор в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленими про дату та час судового засідання. Розгляд скарги просили провести за їх відсутністю.
Будь-яких заяв про неможливість розгляду скарги за їх відсутності, не надходило.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.422 та ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів постановила рішення щодо проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності сторін, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2025 року адвокат Барановський В.В., діючи в інтересах заявника ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо не невнесення відомостей до ЄРДР .
В обґрунтування своєї скарги зазначив, що 14 січня 2025 року о 09-29 год та 15 січня 2025 року він подав заяви про кримінальне правопорушення на спецлінію 102, які були зареєстровані. Вказані заяви були адресовані до Дергачівського управління поліції та стосувалися незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 , який з 2 січня 2025 року утримується під вартою в приміщенні Військової частини НОМЕР_1 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Нарядом поліції, який прибув 15 січня 2025 року за вказаним місцем тримання ОСОБА_2 , було від нього відібрано заяву про вчинення кримінального правопорушення та пояснення.
Разом з цим, захисником було подано заяву до ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, щодо вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 , за ознаками ч.5 ст. 426-1, ч.3 ст.146, ч.4 ст.402, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.384 КК України.
Крім того, захисник звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області в інтересах ОСОБА_2 в порядку ст. 206 КПК України, за наслідком якої, ухвалою було відмовлено у відкритті провадження, з рекомендацією звернутися з даним питанням до правоохоронних органів.
Оскільки станом на 21 січня 2025 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, захисник звернувся зі скаргою до суду, в якій просив визнати бездіяльність Дергачівського управління поліції неправомірною та зобов'язати внести відомості до ЄРДР за його заявою щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 за вказаних в заяві обставин.
Відмовляючи заявнику в прийнятті скарги та повертаючи її, слідчий суддя керувався положеннями п.2 ч.2 ст.304 КПК України та ч.2 ст.132КПК України, дійшовши висновку, що в даному випадку скаржником помилково зазначено орган, бездіяльність якого він оскаржує, як Дергачівського управління поліції, якого на даний час не існує, а отже, така скарга не підлягає розгляду в Дергачівському районному суді Харківської області.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, а також з урахуванням положення глави 26.
З урахуванням вимог ст.ст.32,33 цього Кодексу щодо територіальної та інстанційної підсудності, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як передбачено вимогами ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Як вбачається зі змісту поданої захисником Барановським В.В. скарги, яку він подав в інтересах ОСОБА_2 , захисник звернувся небезпідставно саме до Дергачівського районного суду Харківської області, оскільки ним оскаржується бездіяльність органу поліції, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що захисник зареєстрований в іншій області, у зв'язку з чим, в даному випадку ним могла бути допущена помилка в назві органу поліції, бездіяльність якого він оскаржує, а саме - Дергачівського управління поліції, яке на даний час має назву ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, що не свідчить про порушення скаржником правил територіальної підсудності, оскільки ним оскаржується бездіяльність саме ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, що підпадає під юрисдикцію Дергачівського районного суду Харківської області.
Такий формальний підхід до перевірки скарги є неприпустимим, що обумовлює необхідність скасування ухвали слідчого судді від 23.01.2025 року та повернення скарги для розгляду по суті до Дергачівського районного суду Харківської області .
При цьому, колегія суддів враховує, що кримінальне провадження, відповідно до норм ст. 8 КПК України, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Засада верховенства права є загальнообов'язковою нормою кримінального провадження найвищого рівня, оскільки вона охоплює не лише провадження в справах про вчинення кримінальних правопорушень, а й сучасний правопорядок України в цілому, її дія поширюється на всі органи державної влади, їх службових осіб у всіх сферах діяльності - нормотворчій, правоохоронній, правозастосовчій. Частина 1 ст. 8 Конституції України констатує, що в Україні визнається і діє принцип (засада) верховенства права. Тож ця засада має конституційний характер і за своїм змістом охоплює комплекс національних інститутів, правових механізмів та процедур, які є обов'язковими для того, аби особа мала можливість захистити свої права, свободи і законні інтереси від сваволі з боку держави (її органів і службових осіб) та зберегти свою гідність.
Засада верховенства права, яка лежить в основі кримінального провадження, широко використовується при обґрунтуванні своїх рішень Європейським судом з прав людини. Правові позиції, сформульовані у цих рішеннях, які мають обов'язково враховуватися судами України. В результаті тривалого і динамічного ("живого") тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Євросуд сформулював низку правоположень, які охоплюються верховенством права. Серед них основним є забезпечення права людини на справедливий суд. Це право відповідно до названої Конвенції та інтерпретації його Євросудом включає: а) право на гарантований доступ до суду; б) право на законного компетентного і безстороннього суддю; в) право викласти свою позицію в суді; г) право на ефективні засоби юридичного захисту в суді; г) право на справедливий судовий розгляд; д) право на презумпцію невинуватості у кримінальному провадженні; є) право на розумний строк розгляду справи; є) право на відкритий розгляд справи (за винятком обумовлених випадків).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини.
Зокрема, вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на справедливий суд, де право бути заслуханим судом є однією з базових гарантій учасника судового спору (рішення у справі Претто проти Італії Pretto and Others v. Italy, 8 December 1983, Series A no. 71)
У справі Голдер (Golder, 21.02.1975, Series A, №4451/70) проти Об'єднаного Королівства суд зазначив: «на думку Суду, було б немислимим, щоб стаття 6 пункт перший містила детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій у цивільних справах і не захищала би в першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступу до суду. Такі характеристики процесу, як справедливість, публічність, динамізм, позбавляються сенсу, якщо немає самого судового розгляду. Все вищенаведене свідчить про те, що право доступу до правосуддя є одним із невід'ємних складових права, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Обмеження права на доступ до суду не повинні впливати на користування право у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено, як зазначено щодо прийняття заяви в ухвалі ЄСПЛ по справі Скорик проти України (№ 32671/02 рішення від 08.01.2008 р.).
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги норми ст. 7 КПК України, якими закріплені загальні засади кримінального провадження, до яких, серед інших, відносяться: доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, з метою їх дотримання та гарантій, які вони надають учасникам судового провадження, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідим суддею безпідставно повернуто скаржнику його скаргу від 20.01.2025 року, на підставі положень п.2 ч.2 ст.304 КПК України, допустивши формальний підхід до перевірки вимог даної скарги.
Приймаючи до уваги, що скарга по суті слідчим суддею не розглядалась, у апеляційного суду відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі. А тому, апеляційна скарга адвоката Барановського В.В., діючого в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дергачівського управління поліції щодо не невнесення відомостей до ЄРДР. підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з направленням матеріалів провадження до суду першої інстанції для розгляду скарги по суті, за відсутності інших процесуальних перешкод.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6,7,9,206,303-306,309,392,393,404,405,407,418, 423,424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника заявника, - задовольнити частково.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23.01.2025 року про повернення скарги адвоката Барановського В.В., діючого в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дергачівського управління поліції щодо не невнесення відомостей до ЄРДР, - скасувати та ухвалити нову ухвалу.
Скаргу адвоката Барановського В.В., діючого в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дергачівського управління поліції щодо не невнесення відомостей до ЄРДР, повернути до суду 1-ї інстанції для виконання вимог ст.ст. 304-306 КПК України та розгляду по суті, за відсутності інших процесуальних перешкод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ________________ _____________
Курило О.М. Гєрцик Р.В. Люшня А.І.