Справа № 351/2213/24
Провадження № 33/4808/72/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
10 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2024 року відносно нього, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 09 листопада 2024 року близько 01:53 год. в селі Борщів Коломийського району керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини; поведінка, що не відповідає обстановці; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З постановою не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. У скарзі вказує, що постанова суду є незаконна та необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зауважує, що протокол не може бути доказом його винуватості, оскільки обставини не підтверджуються іншими доказами у справі. На відеозаписах долучених до справи не вбачається жодних ознак його алкогольного сп'яніння, які зазначені у протоколі. Крім того, до протоколу не додано доказів законності зупинення його автомобіля, а тому всі наступні докази здобуті поліцейськими є недопустимими. Крім того, в протоколі немає посилання на відеозапис події, який не є безперервним, що робить його також недопустимим доказом. Окрім іншого не було враховано практику інших судів у аналогічних справах.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі відносно нього.
Розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , який неодноразово був належним чином повідомлений про час, місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення судового засідання суду не подавав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №169472 від 09.11.2024 року (а.с.1); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с.2); направленням на огляд в медичний заклад (а.с.3); довідкою з медичного закладу про те, що ОСОБА_1 не проходив огляд на стан сп'яніння (а.с. 4); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.7).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Як вбачається з сукупності наведених доказів, у комендантську годину був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про які було повідомлено водієві. Водій ОСОБА_1 на запитання поліцейського зазначив, що вживав алкогольні напої, зокрема пиво. На місці зупинки він погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатора "Драгер", проте виконати настанови поліцейського щодо використання приладу багаторазово не виконував. В подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі. Після його доставки в заклад охорони здоров'я та роз'яснення медичним працівником процедури огляду, він відмовився проходити медичний огляд на стан сп'яніння. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Зазначені обставини вбачаються як з відеозаписів, так і фактичними даними зафіксованими в інших джерелах доказів, які узгоджуються між собою.
Доводи апелянта про те, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, спростовуються відеозаписом події, а тому суд не бере їх до уваги. Згідно відеозапису у ОСОБА_1 вбачається млява нечітка мова, порушення координації рухів. Його поведінка не відповідає обстановці. Він умисно затягує час огляду, інсценує кашель під час використання газоаналізатора, намагається жартувати, нелогічно поводиться при спілкуванні з поліцейськими та медичними працівниками. Зазначені ознаки відповідають тим, що зазначені в акті огляду на стан сп'яніння, а також протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння також спростовані під час апеляційного розгляду. Як вбачається з відеозаписів, огляд не відбувся через нелогічну та неадекватну поведінку водія ОСОБА_1 , який словесно погоджуючись пройти огляд, всіляко ухилявся від використання приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу. Після доставки його в заклад охорони здоров'я, він у присутності медичного персоналу, в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином огляд не відбувся з вини правопорушника.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
В матеріалах даної справи відеозапис відображає всі обставини події правопорушення, а тому вважається безперервним.
Всі інші докази оформлені працівниками поліції з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції «з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», які жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають.
Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не було встановлено порушень з боку працівників поліції, які б призвели до визнання доказів недопустимими.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт