Справа № 489/3365/24
Номер провадження 2/489/141/25
Іменем України
11 лютого 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання скасувати рахунок на оплату теплової енергії
встановив
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування особового рахунку на оплату теплової енергії. Позовну заяву обґрунтовує тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . За січень 2024 року відповідачем був надісланий на його адресу особовий рахунок-повідомлення №11/167 на оплату з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування з ПТЕ на «загально будинкові потреби». Вважаю, що дії ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» щодо виставленого на його квартиру особового рахунку № НОМЕР_1 на оплату теплової енергії та абонентського обслуговування з ПТЕ на «загально будинкові потреби» не відповідають фактичним обставинам, оскільки постачання теплової енергії на його квартиру, у місця загального користування та у допоміжні приміщення будинку не відбувалося, тому що в квартирі встановлене індивідуальне опалення, а у місцях загального користування та у допоміжних приміщеннях будинку відсутні теплові вузли (труби, батареї) тощо. А щодо постачання на загально будинкові потреби, як зазначає відповідач, то це також не відповідає дійсності, оскільки у під'їздах будинку позивача відсутні будь-які теплові вузли на сходових клітках і, в цілому всього дому. Що стосується самої квартири, то з 29.07.2008 квартира повністю відключена від централізованого опалення у зв'язку з переходом на індивідуальне газове опалення . ЗХ цих підстав просив суд визнати протиправними дії відповідача на оплату теплової енергії, абонентського обслуговування з постачання теплової енергії з 01.01.2024, згідно виставленого особового рахунку № НОМЕР_1 ; зобов'язати відповідача скасувати особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату теплової енергії, абонентського обслуговування з постачання теплової енергії з 01.01.2024 та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2189 -VIII від 09.11.2017 «Про оплату житлово-комунальні послуги» щомісяця нараховується плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок. На виконання вимог Закону №2189- VIII, Постановою КМУ №830 від 21.08.2019 із змінами внесеними Постановою КМУ від 08.09.2021 №1022, затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. У зв'язку з переходом на «нові» договірні відносини, розпочато розподіл обсягу теплової енергії на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Теплопостачальна організація здійснює комерційний облік споживання теплової енергії, наданої для всього будинку, як єдиного майнового комплексу. А співвласники будинку оплачують теплову енергію, яка використовується для опалення всього будинку: як квартир і нежитлових приміщень так і місць загального користування, в тому числі і втрати тепла внутрішньо будинкових мереж системи опалення будинку. У тому числі теплову енергію виділену на ЗБП оплачують і співвласники, що мають встановлене індивідуальне опалення. Загальнобудинкові потреби на опалення включають набагато ширше поняття, ніж місця загального користування. Наприклад, підтримання температури на сходовій клітці відбувається не тільки через опалювальні пристрої, а також за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. Адже споживачі будинку так само, як і батареї опалення, виділяють теплову енергію, завдяки чому будинок обігрівається. Щоб будівля не промерзала, не гнила й, відповідно, не руйнувалася, вона повинна мати певну температуру. І власне труби, по яких йде теплоносій і які проходять через місця загального користування (горище, підвал та ін..) підтримують цю температуру.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вд 19.07.2019 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Згідно з листом ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» від 11.02.2008 було повідомлено, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» не заперечує проти відключення опалення в квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до Акту від 29.07.2008 за адресою: АДРЕСА_3 відключено квартиру від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГПВ.
Як слідує з наданих позивачем копій рахунків-повідомлень за лютий, березень 2024 року, позивачу нараховувалась за особовим рахунком 11/167 плата за постачання теплової енергії, і на кінець березня 2024 заборгованість становила 1141,87 грн.
01.05.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, де просив надати законодавчо обґрунтовані підстави щодо додаткового нарахування теплової енергії на особовий рахунок № НОМЕР_1 ; надати загальну суму нараховану за так званий «розподіл теплової енергії на загально будинкові потреби», починаючи з 01.01.2024 по 31.03.2024 та скасувати нараховану суму за так званий розподіл теплової енергії на загально будинкові потреби».
06.05.2024 відповідачем було надано відповідь на вказане звернення, в якому зазначено наступне. З січня 2024 року споживачам ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» нарахування за послугу теплопостачання здійснюється з урахуванням розподілу теплової енергії на загально будинкові потреби. Загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинокової системи гарячого водопостачання та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Станом на 01.05.2024 розмір простроченої заборгованості за адресою: АДРЕСА_4 складає 1183,89 грн., з них: плата за послугу з постачання теплової енергії - 1141,87 грн. та плата за абонентське обслуговування - 42,02 грн. Пунктом 38 Правил №830 передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Таким чином, здійснення розподілу обсягів спожитих у будинку послуг теплової енергії відповідно до Методики 315 розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг є виключно вимогою законодавства, а не є ініціативою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах ; договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Відповідно до ст.7 цього закону індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Порядок укладення таких договорів, передбачений ст.13 вказаного закону.
Так, відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як слідує з матеріалів справи, текст типового індивідуального договору, що є публічним договором-приєднання, розміщено на офіційному сайті ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» https://nikoblteplo.com.ua/.
Враховуючи те, що в суду відсутні відомості, які свідчать про те, що співвласники багатоквартирного будинку, де мешкає позивач, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а тому між сторонами справи укладений договір та відповідно між ними існують правовідносини врегульовані цим Типовим договором.
Укладення таким чином договору не суперечать вимогам ст. 633, 634 ЦК України та відповідає положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому доводи позивача є необґрунтованими.
Як зазначалось вище, квартира позивача від'єднана від системи централізованого теплопостачання та обладнана індивідуальною системою опалення. Разом з тим, вказана обставина не виключає існування договірних відносин між сторонами та не звільняє від обов'язку визначено чинним законодавством на укладення договору.
Відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022) відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Відповідно до абз. 4 пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Згідно з пунктом 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22листопада 2018 року №315, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за №1502/32954, затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлено порядок визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (розділ 3 Методики), а також порядок визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (розділ 5 Методики).
Згідно пункту 12 розділу IV вказаної Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Тобто наявність договірних відносин та відповідно обов'язок щодо сплати за послуги з опалення місць загального користування споживачам, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер.
Відповідні висновки неодноразово висловлені Верховим Судом, зокрема в постанові від 22 грудня 2020 року в справі № 311/3498/18.
Згідно п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п'ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення МЗК будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Визначення та розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, а так само визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється відповідно до розділів ІІІ, IV цієї Методики. Відповідно до п.12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як передбачено шостим розділом "Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Верховним Судом неодноразово висловлювались позиції щодо наявності у власника квартири з індивідуальним опаленням обов'язку оплати вартості послуг з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень/ витрат на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Зокрема у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Суд зазначав, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
А в постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 703/58/16-ц, в якій відповідач також посилався на відсутність приладів опалення місць загального користування, Верховний Суд зазначив, що підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур. У будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, належний температурний режим вище 0° C підтримується за рахунок тепловтрат трубопроводів розподільчої системи, яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку та на горищі. Оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов'язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами. Суд зазначив, що помилковим є висновок про те, що відповідач не повинен сплачувати за утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку.
У пункті 2.1.4 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359, наведено формулу загальної кількості теплової енергії на опалення місць загального користування: Qмзк = SQмзк + Qвтр., де SQмзк - кількість теплової енергії на опалення окремого приміщення місць загального користування, Qвтр. - утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.
Ця формула складається із двох частин. Отже, якщо послуги на опалення окремого приміщення місць загального користування не надаються, залишається друга частина формули - утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.
Таким чином суд приходить до висновку, що відключення квартир від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців будинку від оплати за опалення місць загального користування будинку.
Що стосується тверджень позивача про відсутність у під'їзді його будинку будь-яких теплових вузлів (труби, батареї тощо), а відтак незаконності нарахування плати за постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, суд зазначає наступне.
Нарахування витрат відповідно до Методики №315 проводиться незалежно від стану теплоізоляції трубопроводів підвалу на підставі лише даних про довжину, діаметр трубопроводів, загальну площу будинку, площу квартири власника.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі №703/4963/15-ц висловлено правову позицію про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів, відповідачі дану послугу фактично отримують, тому повинні її оплачувати. Відповідне нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, що затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 року за №1237/13111.
Таким чином, відсутність опалювальних приладів у під'їзді за адресою: АДРЕСА_5 не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку оплачувати послуги з центрального опалення місць загального користування, оскільки розподільчі трубопроводи системи опалення будинку також прокладені в підвалі і по горищу в ізоляції, на підтвердження чого представником відповідача надано суду розрахунок кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування в житлових будинках, обладнаних приладами обліку теплової енергії.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки позивач є співвласником квартири у багатоквартирному будинку та зобов'язаний оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування, які фактично надаються енергопостачальною компанією, незалежно від того чи підключена квартира відповідача до мережі централізованого опалення чи ні.
Таким чином, суд вважає, що вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо виставлення рахунку на оплату теплової енергії задоволенню не підлягає.
Відповідно вимога позивача про зобов'язання скасувати особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату теплової енергії, абонентського обслуговування з постачання теплової енергії з 01.01.2024 є похідною від основної вимоги, а відтак не підлягає задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про визнання дій протиправними, зобов'язання скасувати рахунок на оплату теплової енергії.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», ЄДРПОУ 31319242, адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.02.2025.
Суддя В. В. Кокорєв