Справа № 727/710/25
Провадження № 1-кс/727/312/25
03 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових рішень №12024262020001694 від 20.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 311 КК України, -
До суду звернувся прокурор з клопотанням про арешт майна.
Посилається на те, що на території м. Чернівці, діє група осіб з числа мешканців Чернівецької області, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 та інших на даний час невстановлених осіб, які здійснюють незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів.
16.01.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання організатора злочинної групи ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено грошові кошти, які остання здобула в результаті протиправної діяльності пов'язаної із ввезенням на територію України та подальшим збутом, сильнодіючих лікарських засобів та препаратів які містять в своєму складі прекурсори, а саме 300 Євро та 7510 гривень.
16.01.2025 органом досудового розслідування в порядку ст. 98 КПК України вказані кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 300 Євро та 7510 гривень, що були вилучені під час обшуку 16.01.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та які належать останній , з метою забезпечення збереження речового доказу.
Прокурор в судове засідання не з*явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання просив задовольнити.
Власник майна просила відмовити в задоволенні клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 20.04.2024р. до ЄРДР внесено відомості №12024262020001694 ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 311 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 16.01.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2025 року був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 300 Євро та 7510 гривень.
16.01.2025 року постановою слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області вказані грошові кошти визнано речовим доказом.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частинами 2,3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вищенаведених норм та беручи до уваги встановлені по справі обставини, приходжу до висновку, що вилучені під час проведеного обшуку грошові кошти не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні, не містять на собі ніяких слідів, які можуть бути використані як доказ в данному кримінальному провадженні, а тому підстав для накладення на них арешту, саме з метою збереження речового доказу, немає. Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не є підставою для накладення арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових рішень №12024262020001694 від 20.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 311 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1