Справа № 489/855/25
кримінальне провадження
№1-кс/489/173/25
10 лютого 2025 р. м. Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна,
СВ ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152040000081, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 289 КК України, за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами ОСОБА_3 .
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , а саме мобільного телефону та пари рукавичок, а також банківської карти, вилученої в ході огляду місця події.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання, прокурор зазначив, що у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовими доказами, містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення їх збереження, призначення по вилученому майну необхідних експертиз, а також збирання, фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені речі.
З огляду на вищезазначені обставини, надані до клопотання докази, досліджені в їх сукупності, а також на те, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, слідчий суддя з метою збереження речових доказів, вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучене в ході обшуку та огляду місця події майно.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 Кримінального процесуального кодексу України
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 07.02.2025 в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , а саме:
- мобільний телефон марки Redmi 9-A в корпусі чорного кольору, імей - НОМЕР_1 , сім-карта - НОМЕР_2 , пара рукавичок сірого кольору (будівельні);
- банківська карта банку "ПриватБанк" № НОМЕР_3 , яку вилучено в ході огляду місця події 07.02.2025 за адресою: Миколаївська область, поблизу с Мар'янівна, траса Н-11 за координатами 47.2637806, 32.3474297, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя