Справа № 489/550/23
кримінальне провадження
№1-кп/489/370/25
10 лютого 2025 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020150040002692 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, працюючої на посаді завідуючої відділенням патології вагітних КНП ММР "Пологовий будинок № 2", раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1 ст.140 КК України в тому, що вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_4 , згідно з наказом головного лікаря Пологового будинку №2 м. Миколаєва (правонаступник КНП ММР «Пологовий будинок №2») №478/К від 01.08.2012 станом на 10.09.2020 перебувала на посаді завідуючої відділення патології вагітних КНП ММР «Пологовий будинок №2», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 8, володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар-акушер-гінеколог, тобто є медичним працівником.
Відповідно до п.3 «Лікар-акушер-гінеколог» розділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвердженого наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002, остання зобов'язана здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллями; застосовувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації в межах своєї спеціальності; володіти всіма методами амбулаторного і стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань; надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; здійснювати нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів; вести лікарську документацію.
Також, лікар-акушер-гінеколог повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, основи права в медицині, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги; права, обов'язки та відповідальність лікаря-акушера-гінеколога; сучасну класифікацію гінекологічних захворювань; топографічну анатомію нормальну і патологічну фізіологію організму жінки; фізіологію та патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду; загальні і спеціальні методи обстеження, які застосовуються в акушерстві і гінекології; сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації акушерсько-гінекологічних захворювань, сучасні методи проведення пологів; профілактику невиношування і переношування вагітності, реанімацію, інтенсивну терапію новонароджених; сучасні методики виконання акушерських та ургентних гінекологічних операцій і маніпуляцій, а також реанімації; принципи доопераційної підготовки хворих і післяопераційного спостереження за ними; виявлення, спостереження, лікування ускладнень вагітності та післяпологову реабілітацію; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу зі спеціальності та методи її узагальнення.
Відповідно до п.п. 1.7, 2.1, 2.3, 2.17, 2.18; 2.24, 2.26, 3.10,3.12, 3.15 Посадової інструкції завідувача відділення патології вагітності, затвердженої головним лікарем КНП ММР «Пологовий будинок №2» ОСОБА_6
ОСОБА_4 зобов'язана організовувати надання кваліфікаційної спеціалізованої стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги; забезпечувати дотримання у відділенні чинного законодавства України про охорону здоров'я, Кодексу законів про працю України; законодавчих та нормативно правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організовувати лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність у відділенні, співпрацювати з іншими підрозділами КНП ММР «Пологовий Будинок №2» та лікувально-профілактичними закладами міста та області; контролювати обґрунтованість призначення діагностичних обстежень та лікувальних заходів, згідно стандартів та локальних протоколів; надавати хворим невідкладну допомогу; забезпечувати дотримання прав пацієнтів у відділенні, зокрема сприяти доступності інформації для пацієнтів щодо їх прав; брати участь у розробці маршрутів пацієнтів, організовувати та контролювати їх виконання; приймати рішення в межах своєї компетенції, з огляду на стан пацієнта, особисто приймати рішення щодо екстреної госпіталізації, відмови від госпіталізації та за узгодженням із заступником головного лікаря з медичної частини щодо переведення пацієнтів на вищі рівні надання медичної допомоги; залучати лікарів інших відділень до проведення консультацій пацієнтів.
Також, згідно з п. «а» ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992, медичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Відповідно до Указу Президента України «Про Клятву лікаря» №349 від 15.06.1992, лікар зобов'язаний віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням усі знання, сили та вміння, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.
Окрім того, відповідно до ст.34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992, лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому законом порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Так, 03.09.2020 об 11.20 год. до відділення патології вагітних КНП ММР «Пологовий будинок №2» за направленням лікаря жіночої консультації №2 КНП ММР «Пологовий будинок №2», самостійно звернулась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій при госпіталізації встановлено діагноз «Вагітність ІІ - 40 тижнів 2 дні, пологи ІІ, передвісники пологів». При госпіталізації ОСОБА_7 оглянута лікарем акушером - гінекологом відділення патології вагітних ОСОБА_8 , якою і прийнято рішення про госпіталізацію. В подальшому ОСОБА_7 користуючись своїм правом вибору лікаря, передбаченим п.д, ст. 6 ст. 34, 38 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», обрала для подальшого обстеження, спостереження та ведення пологів лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_4
04.09.2020 о 09.00 вагітна ОСОБА_7 оглянута лікарями відділення патології вагітних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , якій підтверджено діагноз при госпіталізації. Госпіталізація ОСОБА_7 була обумовлена необхідністю подальшого спостереження та підготовки до пологів.
09.09.2020 о 12.15 у зв'язку з скаргами вагітної ОСОБА_7 на відходження світлих навколоплідних вод та відсутність родової діяльності, консилярно остання оглянута лікарями КНП ММР ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , у ході чого прийнято рішення «з початком пологової діяльності пологи вести консервативно через природні полові шляхи та активне ведення ІІІ періоду під контролем моніторингу стану матері та плоду. При відсутності пологової діяльності, перегляд тактики ведення через 24 години».
10.09.2020 о 7 годині 05 хв. лікар акушер -гінеколог ОСОБА_4 , яка знаходилась на добовому чергуванні, викликана черговою акушеркою до породіллі ОСОБА_7 , яка на той час висловлювала скарги на озноб, після чого лікарем акушер - гінекологом ОСОБА_4 , враховуючи дану акушерську ситуацію, а саме безводний проміжок 19 годин 41 хвилина, виявлення ознак хоріомніаніту прийнято рішення під контролем ПРГ-моніторингу введення внутрішньокрапельно препарату «Інфлуган» та при проведенні КТГ плоду встановлено дистресс плоду, у зв'язку з чим лікарем акушер - гінекологом ОСОБА_4 прийнято рішення про термінове родорозрішення оперативним шляхом.
В подальшому лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_4 з 09.09.2020 по 10.09.2020, перебуваючи у КНП ММР «Пологовий будинок №2», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 8, порушуючи вимоги Наказу МОЗ України від 24.03.2014 №205 «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.2005 року №782 та від 31.12.2004 року № 676»; п.1.3. наказу МОЗ України від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; наказу №977 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»»; Наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 "Про внесення змін до наказів МОЗ України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги" та п.п. 1.7, 2.1, 2.3, 2.17, 2.18; 2.24, 2.26, 3.10,3.12, 3.15 Посадової інструкції завідувача відділення патології вагітності, затвердженої головним лікарем КНП ММР «Пологовий будинок №2», несучи персональну відповідальність як лікуючий лікар за ведення вагітності, пологів і раннього післяпологового періоду в породіллі ОСОБА_7 , неналежно виконала свої професійні обов'язки внаслідок недбалого до них ставлення, що виразилось в наступному.
В порушення діючих нормативних актів та локальних протоколів МОЗ України лікар акушер - гінеколог ОСОБА_4 в порушення вимог п.1.3. наказу МОЗ України від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» неправильно обрала вичікувальну тактику при передчасному розриві плодових оболонок, так як очікувальна тактика може бути обрана виключно у вагітних з низьким ступенем прогнозованого перинатального і акушерського ризику. На момент виявлення передчасного розриву плодових оболонок оцінка за шкалою А.Coopland у ОСОБА_7 складала 6 балів, тобто пацієнтка мала бути віднесена до групи високого перинатального та материнського ризику. Натомість до неї мала бути застосована активна тактика ведення з індукцією пологів ще 09.09.2020. Обрання вичікувальної тактики сприяло пролонгації латентного (безводного періоду) та виникненню хоріоамніоніту, який, в свою чергу, визнається додатковим фактором ризику розвитку емболії навколоплідними водами.
В подальшому лікар ОСОБА_4 , розуміючи свою персональну відповідальність одноосібно без участі асистуючого хірурга 10.09.2020 о 7 годині 39 хвилин розпочала операцію кесарів розтин породіллі ОСОБА_7 та о 07.41 10.09.2020 вилучила живу доношену дівчинку вагою 3400г, довжиною тіла 53 сантиметри, з оцінкою за шкалою Апгар 7 балів. Після вилучення дитини лікарем ОСОБА_4 матка, підшкірна клітчатка породіллі ушита однорядним безперервним вікриловим швом, шкіра ушита внутрішньошкірно вікрил-рапіт, однак при масажі матки одномоментно виділилось приблизно 800 мл рідкої крові, розпочалась кровотеча. Лікар ОСОБА_4 яка володіє повним обсягом хірургічних втручань і повинна надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю, в порушення п.1.5. наказу МОЗ України від 29.12.2005 року №782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» невірно розрахувала обсяг крововтрати та відповідно невірно обрала обсяг інфузійно-трансфузійної терапії. Згідно з історією вагітності та пологів, о 07.55 10.09.2020 породіллі ОСОБА_7 введено препарат карбетоцин, що може свідчити про незадовільний тонус матки, а о 08.05 призначається препарат сенгера 10, 0 мл, що свідчить про продовження кровотечі, однак лікарем ОСОБА_4 не застосовуються заходи з хірургічного гемостазу (регіональна деваскуляризація матки, компресійні шви). Виникнення кровотечі через три хвилини після завершення кесерового розтину свідчить про недооцінку тонусу матки та невиконання профілактичних заходів хірургічного гемостазу під час первинного оперативного втручання.
Продовжуючи неналежно виконувати свої професійні обов'язки, лікар ОСОБА_4 , не зважаючи на те, що у породіллі ОСОБА_7 мала місце значна крововтрата, приймає рішення щодо проведення релапаратомії та надпіхвової ампутації матки. Вказана тактика вибрана невірно в порушення Наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 "Про внесення змін до наказів МОЗ України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", так як на вказаному етапі було необхідним проведення хірургічного гемостазу, (білатеральна перев'язка маткових та яєчникових артерій, накладення компресійних гемостатичних швів, перев'язка внутрішніх здухвальних артерій та лише потім естирпація матки без придатків), що було проігноровано лікарем ОСОБА_4 .
У зв'язку з тим, що тактика лікування вибрана невірно, у породіллі ОСОБА_7 розвинувся ДВЗ - синдром (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові), при тому лікарем ОСОБА_4 , яка мала достатні навички та повинна була надавати швидку та ефективну допомогу, вкотре обрано неефективну тактику лікування, а саме ОСОБА_7 введена недостатня доза препарату «Октаплекс (1000 МО замість мінімальної дози 1500 МО), а застосування свіжозамороженої плазми було ускладненим, у зв'язку з необхідністю її розморожування. Разом з тим застосування блокаторів протеолізу та повторне введення транексамової кислоти було цілком доступним, хоча і проігноровано лікарем.
Незважаючи на проведену реанімаційну допомогу лікарями КНП ММР «Пологовий будинок №2», о 09.42 год. 10.09.2020 констатована смерть породіллі ОСОБА_7 у приміщенні операційної вищевказаного медичної установи.
Згідно з висновком експерта №2-К від 25.08.2021 причиною смерті ОСОБА_7 стала неконтрольована акушерська кровотеча, внаслідок гіпотомії матки, в результаті порушень тонусу матки (що призвело до зіяння просвіту судин та неповноцінної компенсації крововтрати, (що призвело до неконтрольованої гіповолемії), створились несприятливі умови для виникнення емболії навколоплідними водами із подальшим розвитком системних порушень гемостазу у вигляді розвитку ДВЗ-синдрому та поліорганної недостатності. Відповідно до наказу МОЗ України від 24.03.2014 №205 «Про внесення змін до наказів Міністрерства охорони здоровя України від 29.12.2005 року №782 та від 31.12.2004 №676», додатковими факторами які сприяли розвитку емболії навколоплідними водами стали: виконання кесаревого розтину (із закономірним розтином просвіту судин) та виникнення хоріоамніоніту в процесі родорозродження.
Першими ознаками поліорганної недостатності у ОСОБА_7 можна вважати раптове зниження показника сатурації до 84 відсотка та виникнення кисневої залежності (тобто 10.09.2020 о 07:36 годин). Розвиток ДВЗ - синдрому найімовірніше відбувся вже на етапі неконтрольованої кровотечі (10.09.2020 о 8:43). Обидва стани, найімовірніше, розвинулись внаслідок недостатньо компенсованої лікувальними заходами акушерської кровотечі та емболії навколоплідними водами на її тлі. Однією з причин акушерської кровотечі став затягнутий у часі латентний (безводний) період та виникнення хоріоамніоніту на цьому тлі.
Згідно висновку експерта №91-К від 16.12.2021 за наказом МОЗ України №205 доцільно було проведення хірургічного гемостазу (білатеральна перев'язка маткових та яєчникових артерій, накладення компресійних швів на матку, перев'язка внутрішніх клубових артерій). При недосягненні позитивного результату від хірургічного гемостазу, треба виконувати екстирпацію матки без придатків. Якщо крововтрата збільшується, або на цьому етапі вже розвивається ДВС-синдром, необхідно виконати перев'язку внутрішніх клубових артерій з подальшим виконанням екстирпації матки без придатків, але лікарем-гінекологом це не було зроблено.
Застосовані фахівцями заходи боротьби із ДВС-синдромом були неефективними. ОСОБА_7 введена недостатня доза препарату «Октаплекс» (1000 МО замість мінімальної дози в 1500 МО). Можна припустити, що застосування препарату у достатній кількості могло вплинути на стан ОСОБА_7 та зберегти життя.
Хоріоамніоніт міг стати причиною акушерської кровотечі.
Виявлені недоліки з надання медичної допомоги могли сприяти поглибленню тяжкості його перебігу та перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_4 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
В ході підготовчого судового розгляду захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття відносно неї кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились. Дане клопотання було підтримано обвинуваченою, яка надала свою згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав.
Вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню за наступних підстав: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
На підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 згідно обвинувального акту було вчинено 10.09.2020. Згідно відомостей УІАП ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчиняла, в розшуку не перебувала. Таким чином, з дня вчинення кримінального правопорушення закінчились строки притягнення її до кримінальної відповідальності, обвинувачена проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 284, ст. 288, ст. 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,
ОСОБА_4 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12020150040002692 від 11.09.2020 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України закрити.
Речові докази: медичну карту стаціонарного хворого № 7377; історію пологів № 1463; календар вагітності; індивідуальну карту вагітної і породіллі № 27; історію вагітності та пологів № 871; медичну карту новонародженого № 1288; історію вагітності та пологів № 1288, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12020150040002692 - повернути особі, в якої їх було вилучено.
Цивільний позов ОСОБА_10 - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя