479/1140/20
2/479/4/25
10 лютого 2025 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Рябощук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро, в порядку загального позовного провадження, клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №479/1140/20 за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Заволоки Володимира Андрійовича до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
учасники судового засідання :
представник позивача адвокат Заволока В.А., за ордером серія МК №150812
від 26 липня 2020 року,
представник відповідача адвокат Вялова І.М., за ордером серія МК №125886
від 15 січня 2021 року,
В провадженні Кривоозерського районного суду з 26 листопада 2020 року перебуває цивільна справа №479/1140/20 за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Заволоки В.А. до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
В судовому засіданні представник позивача надав письмове клопотання про проведення почеркознавчої експертизи експертизи та заміни експертної установи, а саме для встановлення істини у справі, в зв'язку з сумнівом щодо достовірності оспорюваного заповіту як прояву волевиявлення ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо визначення спадкоємцем відповідача - ОСОБА_2 , та у зв'язку з повідомленням експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення експертизи.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала щодо задоволення клопотання представника позивача, вказувала, що останнім вже неодноразово були заявлені відповідні клопотання. За повідомленням експертів про неможливість проведення експертизи матеріали справи неодноразово повернуті без виконання через відсутність достатньої кількості порівняльного матеріалу.
Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши клопотання представника позивача про призначення посмертної почеркознавчої експертизи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України "Про судову експертизу").
Положеннями ч.ч.2,3 ст.102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно положень ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі №910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі №910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі №910/9971/17.
Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5, - основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо) (далі Науково-методичні рекомендації).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Згідно пп. 1.3. п. 1 "Почеркознавча експертиза" Розділу І Науково-методичних рекомендацій, - для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації(п.1-1, п.1.13 Розділу 1 зазначеної Інструкції).
Так, суд звертає увагу, що за клопотанням представника позивача про призначення судових почеркознавчих експертиз спірного заповіту, вони доручались для виконання Миколаївському НДЕКЦ МВС України, Одеському НДЕКЦ МВС України та Кіровоградському НДЕКЦ МВС України.
На виконання вимог ухвал суду, експертами були заявлені неодноразово клопотання, в яких зазначено, що для проведення судової почеркознавчої експертизи недостатньо кількості порівняльного матеріалу, зокрема, необхідно надати достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_3 не менше, ніж у 7-10-ти документах максимально наближених за часом виконання до досліджуваного документа (2009 рік); - надати достовірні вільні зразки почерку ОСОБА_3 бажано не менше, ніж на 10-ти документах, максимально наближених за часом виконання до досліджуваного документа (2009 рік).
Суд зобов'язував представника позивача надати додаткові документи з вільними зразками підпису, почерку ОСОБА_3 у відповідній кількості не менше ніж на 10 документах та відповідного життєвого періоду в якому виконувався досліджуваний підпис. Додаткові документи в необхідній кількості, заявленою експертами, від представника позивача на виконання ухвали суду для проведення експертизи не надійшли. Як пояснював в судовому засіданні представник позивача, такі документи відсутні, просив провести експертизу на підставі наявних у справі доказів.
Тобто, суд максимально сприяв проведенню та отриманню повного та детального висновку судового експерта.
Заявляючи клопотання про призначення експертизи 10 лютого 2025 року, представник позивача просив визначити іншу експертну установу, а саме Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса" (м.Харків), однак знову ж не надав необхідної кількості вільних зразків підпису, почерку ОСОБА_4 , які б за часом виконання відповідали заповіту, який оспорюється.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для призначення по справі судово-почеркознавчого дослідження, про яке клопоче сторона позивача, а відтак заявлене клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.106, 260, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №479/1140/20 за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Заволоки Володимира Андрійовича до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено - 11 лютого 2025 року.