Справа №478/160/25 пров. №2-о/478/9/2025
про залишення заяви без руху
10 лютого 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, в якій посилаючись на необхідність підтвердження юридичного факту, що має значення для подальшої реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України, та прийняття спадщини, просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Ст. Маячка Цюрупинського району Херсонської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Скадовськ, Скадовського району, Херсонської області, Україна.
Вивчивши матеріали заяви, приходжу такого висновку.
Нормами ЦПК України визначено окреме провадження, як вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заяви у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення мають відповідати загальним правилам щодо змісту і форми, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, а також вимогам, що ставляться до її змісту, передбаченими ст.318 ЦПК України.
Заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог встановлених п.2 ч.1 та ч.2 ст.318 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як роз'яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, а також вказати вірну заінтересовану особу - орган РАЦС.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України має розглядатися судом за загальними правилами, передбаченими для розгляду заяв про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України), у тому числі щодо суб'єктів звернення у такій категорії справ.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі-лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі-фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, передумовою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті у певний час, має передувати звернення заявника до органу РАЦС із заявою про реєстрацію смерті особи, після одержання відмови органу РАЦС у реєстрації факту смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.
Проте, звернувшись до суду з даною заявою про встановлення факту смерті, заявником ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що вона зверталася до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням видати свідоцтво про смерть, як і не надано доказів відмови цього органу у реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Скадовськ, Скадовського району, Херсонської області, Україна.
Крім того, слід зазначити, що заявником ОСОБА_1 до матеріалів заяви не надано довідку про смерть, або медичне свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, - залишити без руху.
Надати заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме надати суду відомості про звернення до відповідного державного органу РАЦС щодо видачі свідоцтва про смерть та письмову відмову у проведенні такої реєстрації, як підстави наявності причин неможливості отримання документа, що посвідчує факт смерті.
У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя І.П. Сябренко