Справа № 487/3184/21
Провадження № 1-кс/487/466/25
10.02.2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021151410000008 від 13.04.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України,-
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021151410000008 від 13.04.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
У клопотанні заявник вказала, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2021 року надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №42021151410000008 на проведення обшуку у приміщеннях військової частини НОМЕР_1 . 23.12.2021 року згідно протоколу обшуку вилучено серед іншого особову справу ОСОБА_3 . Враховуючи тривалий період досудового розслідування, що становить три роки та шість місяців, відсутність будь-яких слідчих дій у відношенні особової справи, на думку заявника, арешт з особової справи має бути скасований.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Частиною 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно п. 22 ч.1 ст.3 КПК України судом є місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 3 ч.1 п.18 КПК України до повноважень слідчого судді відноситься здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Із аналізу норм кримінального процесуального закону вбачається, що повноваження слідчого судді поширюються на вирішення питань, які виникають під час досудового розслідування.
Після завершення досудового розслідування всі питання, в тому числі і клопотання щодо вирішення долі речових доказів розглядаються судом в загальному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Частиною першою статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження, серед іншого, закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження у кримінальному провадженню № 42021151410000008 від 13.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.
02.06.2022 року слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва постановлено ухвалу, якою було накладено арешт на вилучені 23.12.2021 під час проведення обшуку у приміщеннях військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: у приміщенні службового кабінету № 10 (АГЧ) в/ч НОМЕР_1 : серед іншого особову справа ОСОБА_3 на 111 арк. в 1 папці.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна заявник посилається на тривалий період досудового розслідування та відсутність будь-яких слідчих дій у відношенні особової справи ОСОБА_3 , тому арешт має бути скасований.
Разом з цим, за повідомленням прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 за вх. №11986 від 18.12.2024 року кримінальне провадження №42021151410000008 постановою прокурора було об'єднано з матеріалами іншого кримінального провадження, яке в свою чергу, 31.01.2023 скеровано до Центрального районного суду з обвинувальним актом.
Статтею 100 КПК України визначений порядок вирішення питання щодо речових доказів.
Так, відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, відповідно до вище вказаної норми доля речового доказу у кримінальному провадженні, яке уже розглянуто судом, не може бути вирішена слідчим суддею.
Згідно з п. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не підлягає розгляду слідчим суддею, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч. 2 ст. 304 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
У зв'язку із вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню, оскільки воно не підлягає розгляду слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 3, 26, 100, 371, 372 КПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021151410000008 від 13.04.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1