Справа № 487/8160/24
Провадження № 1-кп/487/386/25
11.02.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12024153030000277 від 23.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, освіта середня, працююча, заміжньої, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, освіта середня, працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України
за участю сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_7
за участю потерпілої сторони: потерпілого ОСОБА_8 , законного представника потерпілого ОСОБА_9 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 22.07.2024 біля 20 - 20 год. перебуваючи вдома дізналась від сина ОСОБА_11 про конфлікт між ним та малолітнім ОСОБА_8 . Після чого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, на ґрунті раптових неприязних відносин із потерпілим, направлений на спричинення йому тілесних ушкоджень, реалізуючи який ОСОБА_3 прибула за адресою: АДРЕСА_4 , де в цей час перебував ОСОБА_8 . ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, схопила правою рукою ОСОБА_8 за шию та почала сдавлювати, чим спричинила потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд вважає, що такі дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 22.07.2024 біля 20 - 20 год. перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , із телефонної бесіди з дружиною ОСОБА_3 йому стало відомо про конфлікт між їхніми дітьми ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та малолітнім ОСОБА_8 . Внаслідок чого у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел на ґрунті раптових неприязних відносин із потерпілим, направлений на спричинення йому тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, прибув на належному йому мопеді за адресою: АДРЕСА_4 , де в цей час перебував ОСОБА_8 , та почав наносити потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, а саме схопив потерпілого за праву руку вище ліктьового суглобу ближче до плеча, та почав її викручувати в праву сторону, після чого наніс один удар обома руками в область грудної клітки потерпілого, після чого останній вдарився об метало-профільний паркан, тим самим спричинив тілесні пошкодження у вигляді синців, саден правої верхньої кінцівки, крововиливів на задній поверхні грудної клітини в проекції 11-12 грудного хребця, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд вважає, що такі дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Кримінальний кодекс «Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
1. Умисне легке тілесне ушкодження - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.»
Позиція обвинувачених.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України не визнала, зазначила що є не винуватою та пояснила суду, що 22.07.2024 їх діти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пішли грати неподалік від двору до покинутого будинку . Біля 6 години вечора малолітній син ОСОБА_17 прибіг у сльозах до неї та повідомив що його вдарили палицею по нозі в районі коліна . Попросив піти поговорити. ОСОБА_3 взяла дитину за руку та пішли зробити зауваження. ОСОБА_18 побачивши їх, почав іти в сторону обвинуваченої та нецензурно виражатися. ОСОБА_3 було зроблено ОСОБА_18 зауваження на, що він ніяк не відреагував. На той момент вона стояла на проїзній частині, повз них рухалась машина тому вона зробила крок вперед до ОСОБА_18 . В цей час ОСОБА_18 накинувся на неї вдарив її в обличчя, в неї злетіли окуляри в кущі. Після чого він схопив ОСОБА_3 за футболку вдарив в районі грудей. Вона у відповідь схопила його рукою за футболку та на відстані витягнутої руки від себе тримала. ОСОБА_3 стверджує що не била ОСОБА_18 . Відпустивши ОСОБА_18 він зі своїм другом ОСОБА_19 пішли по АДРЕСА_5 де живе тітка ОСОБА_20 . Повз йшла сусідка, яка повідомила що не бачила як били ОСОБА_3 але чула. Вона бачила порваний ланцюжок розбиті окуляри та червоні сліди на обличчі ОСОБА_3 . Обвинувачена вийшла на дорогу, як йти до дому в цей момент під'їхав її чоловік. Вона повідомила ОСОБА_4 про ситуацію яка склалася. Після чого її чоловік сів на мопед та поїхав по АДРЕСА_5 . ОСОБА_3 деякий час шукала хрестик в кущах та пішла за чоловіком. В той момент, як вона підійшла до чоловіка по вул.. Спортивній там стояла ОСОБА_21 та ОСОБА_22 позаду них був ОСОБА_18 . ОСОБА_4 схопив ОСОБА_23 за руку, останній вирвався та забіг у двір коли забігав вдарився спиною об стовп. Більше його видно не було. В той час ОСОБА_24 штовхнула ОСОБА_4 та він впав. Після чого вони сіли на мопед та поїхали вирішити питання з батьками ОСОБА_25 . Батьків ОСОБА_23 вони зустріли на дитячому майданчику ОСОБА_3 пояснила ситуацію на що мати ОСОБА_23 не захотіла спілкуватися та почала нецензурно виражатися. Сухови розвернулися та поїхали до дому. ОСОБА_3 повідомила що побої не знімала, заява в поліцію була написана. Також додала, що через побиття її дитини у неї виникло сильне душевне хвилювання та вона на меті мала захистити свою дитину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України не визнав, зазначив що є не винуватим та пояснив суду, що 22.07.2024 в ввечері перебував вдома коли молодший син ОСОБА_16 плачучи сказав що його побили біля покинутого будинку. Дружина разом із сином пішли зробити зауваження дітям щоб його не ображали. ОСОБА_4 перебував вдома коли хвилин через 10 прийшов середній син ОСОБА_26 і почав кричати що б'ють маму. Почуте його схвилювало тому він взяв мопед та поїхав до закинутого будинку. В момент коли він під'їхав на зустріч йшла дружина та повідомила про ситуацію, яка склалася, в неї була розірвана футболка ланцюжок та розбиті окуляри. Вислухавши її ОСОБА_4 поїхав в сторону ОСОБА_18 . Під'їхавши до будинку 14 по вул. Спортивна побачив Біллу Світлану та Галину. В цей час ОСОБА_23 із другом побачивши ОСОБА_4 почав кричати «він мене вб'є» . ОСОБА_4 кинув мопед та пішов в сторону ОСОБА_23 в цей час він побіг до жінок які стояли поряд. ОСОБА_4 схопив ОСОБА_23 за руку, останній одразу вирвався та в цей момент ОСОБА_4 відштовхнула ОСОБА_21 та він впав. Пізніше підійшла дружина ОСОБА_27 і вони поїхали до батьків ОСОБА_28 вони зустріли біля дитячого майданчика, однак вона не хотіла нічого слухати виражалася нецензурно. Після чого вони з дружиною поїхали до закинутого будинку шукати ланцюжок. Також додав, що через побиття дитини та дружини у нього виникло сильне душевне хвилювання та він на меті мав захистити свою сім'ю. ОСОБА_4 не мав на меті побиття ОСОБА_23 , а лише хотів поспілкуватись з ним з приводу його поведінки.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Проте, не дивлячись на не визнання вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх вина у вчинених кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні, доведена такими дослідженими доказами.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_8 показав суду, що 22.07.2024 його брат повідомив, що його інші діти б'ють палками і попросив його допомоги. ОСОБА_23 разом з іншим хлопчиком Захаром пішли розбиратися в конфлікті. Діти підійшли і ОСОБА_23 сказав дітям ОСОБА_27 аби вони не ображали та не били його брата. Через деякий час прийшла ОСОБА_3 до нього і почала ображати його нецензурною лайкою та казати, що він б'є її дітей та це заперечує. Потім ОСОБА_3 схопила потерпілого за футболку почала трусити, взяла його за горло і почала душити. Далі свідок побіг до свого будинку де було троє жінок і побачив, як їде на мопеді ОСОБА_4 та кричить до нього, що вб'є. ОСОБА_23 підбіг до жінок і просить захисту, а ОСОБА_4 в цей момент кинув мопед та схопив потерпілого за руку і почав крутити її і штовхати потерпілого в грудну клітину внаслідок чого розбив йому телефон. Далі ОСОБА_4 сів на мопед підійшла ОСОБА_3 і казала, що потерпілий порвав їй ланцюжок та пошкодив окуляри. Потім вони сіли на мопед та поїхали до мами потерпілого. ОСОБА_23 також пояснив, що ОСОБА_3 казала що його придушить, а він її тримав за руку аби вона його не вдарила. Коли був конфлікт з дітьми ОСОБА_27 на майданчику потерпілий забрав у меншого Сухова палку. На другий день його оглядав лікар, а експерт оглядав 24 числа якому розповідав про пошкодженні брекити та щелепу.
Допитана законний представник потерпілого ОСОБА_9 показала суду, що 22.07.2024 біля 20 - 00 год. подзвонив їй син ОСОБА_23 і повідомив її, що його побили подружжя ОСОБА_27 і він знаходиться на АДРЕСА_5 . Вона сіла на мопед та поїхала до будинку тітки ОСОБА_29 , по дорозі зустріла подружжя ОСОБА_27 , які також їхали на мопеді. ОСОБА_3 побачивши її зіскочила з мопеду та почала на неї нецензурно виражатися, повідомила їй, що ОСОБА_30 розбив окуляри та порвав ланцюжок. Чоловік ОСОБА_27 в неадекватному стані кричав, що всіх повбиває. ОСОБА_9 не стала слухати ОСОБА_27 та поїхала до свого сина, який перебував на АДРЕСА_5 . Приїхавши на місце вона побачила зляканого та у сльозах свого сина. Згодом до них під'їхало подружжя ОСОБА_27 , почали залякувати її сина та казати щоб по їхній вулиці не ходили бо будуть непереливки. Після того як ОСОБА_27 поїхали, зі слів сина їй стало відомо, що її молодший син ОСОБА_16 гуляв зі своїм другом біля покинутого будинку, діти ОСОБА_27 почали його ображати і бити палками по ногам. ОСОБА_16 зателефонував ОСОБА_23 і сказав, що його б'ють палками. ОСОБА_23 прийшов забрав палки та повідомив їм, що піде до батьків ОСОБА_27 . Він хотів аби ОСОБА_3 його вислухала але та почала його трясти, схопила за шию, за щелепу зі словами «закрий рота». Коли вона його відпустила, ОСОБА_23 побіг до тітки ОСОБА_29 , яка проживає по АДРЕСА_5 . Згодом їхав ОСОБА_4 , була тітка ОСОБА_20 і дівчата ОСОБА_31 і ОСОБА_22 . Допитана наголосила суду, що все сказане їй стало відомо зі слів її сина. Також показала суду, що вона викликала поліцію які порадили її на другий день звернутися до сімейного лікаря. 23.07.2024 приїхала ОСОБА_3 та запропонувала забрати заяву, вони заберуть свою заяву. ОСОБА_9 з сином поїхали до судмедексперта, повідомили, що болить щелепа, вона порадив звергнутися до ортодонта. Також потерпіла повідомила, що діти ОСОБА_27 досі ходять та ображають її сина. ОСОБА_32 боїться ходити до школи бо вся родина ОСОБА_27 працює у школі.
Допитана в якості свідка ОСОБА_33 показала суду, що 22.07.2024 біля 20 - 30 год. вона вийшла на вулицю та стояла біля своїх воріт. Побачила сусідського хлопчика який повідомив що ОСОБА_34 та ОСОБА_35 плачуть оскільки їх побив молодший ОСОБА_27 . Пізніше свідок побачила як на зустріч її шли ОСОБА_36 та ОСОБА_22 які часто беруть молоко для своєї дитини . Також йшов онук свідка та ОСОБА_18 за ними на всій швидкості їхав ОСОБА_4 на мопеді, який на всій швидкості кинув мопед та почав підбігати до ОСОБА_23 , який сховався за свідком зі словами «тітка ОСОБА_20 спасіть». Свідок вперлась рукою ОСОБА_4 в груди та вони підійшли до паркану. ОСОБА_4 кричав « відійдіть я його вб'ю». Свідок намагалась заспокоїти ОСОБА_4 та вони з асфальту перейшли на пісок, який був неподалік від будинку. В цей момент підійшли ОСОБА_37 та ОСОБА_22 з дитиною та почали кричати ОСОБА_4 «що ти робиш заспокойся». Біла ОСОБА_38 підійшла до обвинуваченого та намагалась відтягнути його так, як у свідка на той момент затерпла рука і вона не могла фізично втримати ОСОБА_4 . В цей момент ОСОБА_4 розвернувся та штовхнув ОСОБА_39 та вона впала на пісок та кулаком вдарив ОСОБА_23 у грудну клітину, той впав спиною об бетонний стовп. Свідок почала кричати ОСОБА_40 щоб він забіг у двір. ОСОБА_41 в цей момент, вставши схопила ОСОБА_4 за руки та намагалась відтягнути. Відтягнувши ОСОБА_4 , він побіг до мопеду, згодом підійшла його дружина та голосно казала, що ОСОБА_23 порвав їй ланцюжок який коштує 15 тисяч гривень та зламав окуляри вартістю 5 тисяч гривень. Сухови сіли на мопед та поїхали. Далі свідок повідомила, що їй стало відомо від онука ОСОБА_42 про подію конфлікту між дітьми, що сталась на майданчику біля закинутого будинку. Також показала, що після події давала ОСОБА_40 пігулки та бачила у нього на руках синьці.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_43 показав суду, що 22.07.2024 що йому подзвонив ОСОБА_23 і вони пішли грати, потім подзвонив брат ОСОБА_23 і сказав, що його ображають, вони пішли розбиратись. Підійшли до хлопчиків пояснили їм аби гралися дружно, незабаром прийшла ОСОБА_3 і почала кричати «хто вони тут такі», ОСОБА_23 намагався все пояснити але марно. ОСОБА_3 напала на ОСОБА_23 та він оборонявся. Потім вони пішли по АДРЕСА_2 та в той час приїхав чоловік ОСОБА_3 , який кинув мопед і побіг до ОСОБА_23 та бабуся свідка почала захищати потерпілого. Після того, як вони розібрались прийшла мати ОСОБА_23 та викликала поліцію. Свідок підтвердив, що ОСОБА_3 схопила ОСОБА_23 за руку та шию. Також свідок пояснив, що ОСОБА_4 під час штовханини руками разом з ОСОБА_23 падали на паркан. Свідок підтвердив, що ОСОБА_23 захищався від ОСОБА_3 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_44 показала суду, що кожного дня ходить за молоком і того дня коли відбулись події проходила біля будинку де мешкають ОСОБА_27 побачила, як біжить їх син та забігає у двір і починає плакати. Свідок продовжила рух, а коли обернулась то побачила як біжить ОСОБА_3 зі своїм сином які повертають у занедбаний поряд двір. Свідок попрямувала прямо, але почула образливий крик, а саме ОСОБА_3 ображала ОСОБА_45 і як ОСОБА_23 попросив ОСОБА_3 набрати його матір, на що остання почала ображати лайливими словами матір ОСОБА_25 . Згодом свідок побачила, як діти розбіглись ОСОБА_23 біг позаду, а попереду ОСОБА_16 . На її запитання в бік дітей ОСОБА_23 сказав, що його брата побив ОСОБА_16 і вже повідомили матері. Діти зібрались десь десять чоловік, а ОСОБА_3 в цей час гукає ОСОБА_4 , який їхав на мопеді за ОСОБА_25 . Незважаючи на натовп людей, немовля, вагітну жінку, ОСОБА_4 на швидкості кинув мопед та побіг до ОСОБА_23 , який просив свідка захистити його бачачи поведінку обвинуваченого. ОСОБА_4 підбіг до потерпілого зі словами «я зараз тебе вб'ю», жінки намагались його вгамувати, але він не реагував. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_23 розпочинається сутичка і свідок бачачи таке втручається. ОСОБА_4 встиг схопити ОСОБА_23 за куртку та шарпав, хлопчик почав плакати, а ОСОБА_33 сказала йому аби той забігав у двір. Під час сутички свідок впала на коліна. ОСОБА_4 сказав свідку, що хлопчина порвав ланцюжок його дружини і він його зараз за це вб'є. Пройшло десь 5 хвилин підбігла ОСОБА_3 і вона сказала, що свідок штовхнула її. Також свідок повідомила, що діти як завжди стояли балакали, але такого випадку як трапився вона не бачила. Сам конфлікт виник між ОСОБА_46 і ОСОБА_18 . ОСОБА_17 забіг до матері і сказав, що треба розібратись. ОСОБА_3 підійшла і образливо висловлювалась до ОСОБА_23 аби той більше не приходив гуляти, на це хлопчик сказав аби вона зверталась до його матері, ОСОБА_3 казала, щоб він і його мама така сама. Свідок не бачила чи падав ОСОБА_23 від дій ОСОБА_3 та бачила, як ОСОБА_23 вдарився спиною об стовп від дій ОСОБА_4 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_47 показала суду, що 22.07.2024 йшла зі своєю маленькою дитиною та своєю сестрою по молоко по АДРЕСА_2 . Проходивши двір за ними пройшла ОСОБА_3 яка бігла в сторону і почала нецензурно висловлюватись в сторону ОСОБА_18 . Свідок бачила, як ОСОБА_4 швидко їхав на мопеді майже на неї і її дитину, кинув мопед і з нецензурними словами звернувся до ОСОБА_48 з претензією, що той порвав його дружині ланцюжок. Хлопчик сховався за ОСОБА_49 . ОСОБА_4 казав йому що вб'є. Також свідок повідомила, що чула крики, але не бачила як били ОСОБА_25 . Причини конфлікту свідку невідомо. Бачила у ОСОБА_3 розірвану кофту, але хто її порвав вона не бачила.
Витягом з ЄРДР № 12024153030000277 від 23.07.2024 згідно якого у реєстрі зареєстровано заяву ОСОБА_9 про те що місцева жителька ОСОБА_50 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 спричинила її сину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесні ушкодження у вигляді синцю на шиї. (т.1 а.с.52 - 53)
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 22.07.2024, згідно якого законний представник потерпілого ОСОБА_9 повідомила про інцидент який стався 22.07.2024, а саме нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 її сину ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляду забою м'яких тканин правої руки. (т.1 а.с.93)
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.09.2024, згідно якого законний представник потерпілого ОСОБА_9 повідомила про інцидент який стався 22.07.2024, а саме нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 її сину ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляду забою м'яких тканин правої руки. (т.1 а.с.106)
Постановою дізнавача Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 24.07.2024 про призначення судово - медичної експертизи по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12024153030000277 від 23.07.2024. На виконання експертів поставлені наступні питання: чи є на тілі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесні ушкодження?; якщо так, то який їх характер, механізм утворення, ступінь давності нанесення тілесних ушкоджень, локалізація і ступінь тяжкості?; прошу розмежувати всі наявні тілесні ушкодження за ступенем тяжкості?; чим саме могли бути заподіяні дані тілесні ушкодження?; яке було розміщення потерпілої та нападника на момент отримання тілесних ушкоджень?; чи пов'язане утворення тілесних ушкоджень в результаті самовільного падіння із положення стоячи на виступаючу поверхню з прискоренням та без нього?; яку кількість ударів було нанесено потерпілому; прошу розмежувати локалізацію тілесних ушкоджень, на якій ділянці, які саме ушкодження?( т.1 а.с.96 - 97)
Висновком судово - медичної експертизи № 588 від 01.08.2024, проведеної на виконання постанови дізнавачва від 24.07.2024, згідно якої зокрема встановлено, що:
1. (1,2,3,6,7). У ОСОБА_8 мають місце тілесне пошкодження у вигляді синців, садна, забоїв шиї, правої верхньої кінцівки, крововиливів на задній поверхні грудної клітини в проекції 11-12 грудного хребця.
Дані тілесні пошкодження могли утворитись від не менш ніж 3 ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше, з давністю утворення біля 2х діб до часу огляду.
По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться категорії легких тілесних пошкоджень (кожне).
2. (4). При нанесені тілесних пошкоджень взаєморозташування потерпілого та нападника (нападників) могло змінюватись.
3. (5). Утворення даних тілесних пошкоджень,при падінні тіла з положення стоячи на площину як з приданням тілу прискорення так і без нього виключається. (т.1 а.с.97 - 99)
Постановою дізнавача Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 03.09.2024 про призначення додаткової судово - медичної експертизи по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12024153030000277 від 23.07.2024. На виконання експертів поставлені наступні питання: чи можливе утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_8 в результаті ударів, механізм яких, останній показав під час проведення слідчого експерименту від 24.08.2024?; чи можливо утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_8 в результаті ударів, механізм яких, свідок ОСОБА_44 показала під час проведення слідчого експерименту від 19.08.2024?; чи можливо утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_8 в результаті ударів, механізм яких, свідок ОСОБА_33 показала під час проведення слідчого експерименту від 19.08.2024? (т.1 а.с.100 - 101)
Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 756 від 06.09.2024, проведеної на виконання постанови дізнавача від 03.09.2024, згідно якої зокрема встановлено, що:
1. (1,2,3,6,7). У ОСОБА_8 мають місце тілесні пошкодження у вигляді синців, садна, забоїв шиї, правої верхньої кінцівки, крововиливів на задній поверхні грудної клітини в проекції 11-12 грудного хребця.
Механізм утворення даних тілесних пошкоджень відповідає механізму зазначеному в ході проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_8 від 24.08.2024, свідка ОСОБА_52 від 19.08.2024 та свідка ОСОБА_53 від 19.08.2024. (т.1 а.с.102 - 105)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.08.2024 за участю свідка ОСОБА_52 , та відеозаписом до нього (оглянутого в судовому засіданні) під час проведення якого свідок приймала участь у відтворені події та розповіла про обставини вчинення ОСОБА_4 22.07.2024 кримінального правопорушення, а саме нанесення останнім тілесних ушкодження потерпілому ОСОБА_8 біля домоволодіння АДРЕСА_2 , які аналогічні показам наданим нею у суді. (т.1 а.с.109 - 115)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.08.2024 за участю свідка ОСОБА_53 , та відеозаписом до нього (оглянутого в судовому засіданні) під час проведення якого свідок приймала участь у відтворені події та розповіла про обставини вчинення ОСОБА_4 22.07.2024 кримінального правопорушення, а саме нанесення останнім тілесних ушкодження потерпілому ОСОБА_8 біля домоволодіння АДРЕСА_2 , які аналогічні показам наданим нею у суді. (т.1 а.с.116 - 121)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.08.2024 за участю потерпілого ОСОБА_8 , та відеозаписом до нього (оглянутого в судовому засіданні) під час проведення якого потерпілий приймав участь у відтворені події та розповів про обставини вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.07.2024 кримінальних правопорушень, а саме нанесення останніми тілесних ушкодження потерпілому на закинутому майданчику біля домоволодіння АДРЕСА_2 та біля домоволодіння АДРЕСА_2 , які аналогічні показам наданим ним у суді. (т.1 а.с.122 - 130)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2024 за участю свідка ОСОБА_43 , та відеозаписом до нього (оглянутого в судовому засіданні) під час проведення якого свідок приймав участь у відтворені події та розповів про обставини вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.07.2024 кримінальних правопорушень, а саме нанесення останніми тілесних ушкодження потерпілому ОСОБА_54 на закинутому майданчику біля домоволодіння АДРЕСА_2 та біля домоволодіння АДРЕСА_2 , які аналогічні показам наданим ним у суді. (т.1 а.с.131 - 138)
Допитана у якості експерта ОСОБА_55 показав суду, що нею проведено дві судово - медичні експертизи, за результатами якої складено висновки експерта № 588 від 01.08.2024 та 3 756 від 06.09.2024, щодо зокрема встановлення наявних тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 ступеню їх тяжкості та механізму їх утворення. При цьому зазначила, що експертиза проводилась на підставі наданої медичної документації з дотриманням встановлених норм і стандартів. Додатково пояснила, що безпосередній огляд потерпілого відбувся 24.07.2024 біля 10 - 35 год., мати потерпілого була присутня при огляді. Крім зазначених в експертизі ушкоджень не було встановлено інших тілесних ушкоджень. Свою експертизу підтверджує. При огляді брались до уваги усі скарги потерпілого щодо отриманих тілесних ушкоджень і всі вони були записані в експертизі, інших скарг не було. Також експерт повідомила, що всі ушкодження були відображені в експертизі. При проведенні експертизи відбувається, зокрема, спілкування з потерпілим який повідомляє експерту про ушкодження, однак потерпілий не повідомляв про якісь інші ушкодження, зокрема, ротової порожнини.
Узагальнюючий висновок.
Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчинені ними кримінального правопорушення, викладеного у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
Щодо посилань сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд вважає їх безпідставними, оскільки досліджені в судовому засіданні докази, прямо вказують на наявність в їх діях цього складу.
Усі докази в їх сукупності - показання обвинувачених, покази потерпілого, свідків в сукупності із іншими дослідженими доказами спростовують посилання сторони захисту, щодо не винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Невизнання вини обвинуваченими суд розцінює, як спосіб захисту та бажання уникнути покарання за вчинене ними кримінальне правопорушення.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею проступку, особу обвинуваченої, яка має посередню характеристику, до адміністративної та іншої відповідальності не притягувався, на профілактичному обліку не перебуває, працює, одружена, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, раніше не судима. Обставин, що обтяжують або пом'якшують показання судом не встановлено, та стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено.
Враховуючи вищевикладені обставини, думку потерпілої сторони, факт вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої дитини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним проступку, особу обвинуваченого, який має посередню характеристику, до адміністративної та іншої відповідальності не притягувався, на профілактичному обліку не перебуває, працює, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Обставин, що обтяжують або пом'якшують показання судом не встановлено, та стороною обвинувачення в обвинувальному акті не зазначено.
Враховуючи вищевикладені обставини, думку потерпілої сторони, факт вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої дитини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді громадських робіт.
При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченим у виді штрафу та громадських робіт бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень щодо призначення таких видів покарання.
Вказані покарання на переконання суду, є справедливими і достатніми для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попередить вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжні заходи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не обирались та до набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для їх обрання.
Що стосується цивільного позову, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За вимогами ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Стороною цивільного позивача, було подано позовну заяву (т.1 а.с.41 - 46) із доповненнями (т.1 а.с.246 - 247) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Просять стягнути зі солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь сторони позивача матеріальну шкоду, що складається зокрема з пошкодженого брекетів та мобільного телефону, а саме: за прийом стоматолога та ремонт брекетів в розмірі 6000,00 грн. та купівлю нового мобільного телефону вартістю 6499,00 грн. Також просять стягнути спричинено моральну шкода в розмірі 50000,00 грн. Окремо просять солідно стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Від сторони відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
В судових дебатах сторона позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Сторона відповідача в судових дебатах заперечила проти задоволення позову, при цьому представником відповідачів зачитано, що позовні вимоги являються безпідставними через невинуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні. Крім того окремо зазначено, що вимоги сторони позивача в частині, що стосуються пошкодження брекетів та мобільного телефону не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.
Вислухавши сторони дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
У відповідності до ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Що стосується солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інкриміновані окремі різні епізоди нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 та вони відповідно мають окремо відшкодовувати спричинену шкоду кожен за власним епізодом. Крім того, що стосується розподілу судових витрат, то вони в силу ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог з кожного із відповідачів окремо.
Щодо стягнення матеріальної шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи той факт, що судом під час розгляду справи в межах пред'явленого обвинувачення встановлено факт нанесення потерпілому легких тілесного ушкодження, а саме ОСОБА_3 - у вигляді синців шиї та ОСОБА_4 - у вигляді синців, саден правої верхньої кінцівки, крововиливів на задній поверхні грудної клітини в проекції 11-12 грудного хребця, і потерпілою стороною не надано жодного належного та допустимого доказу того, що вищевказані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призвели до пошкодження мобільного телефону та брекетів, вимоги щодо відшкодування витрат на придбання нового телефону вартістю 6499,00 грн. (т.1 а.с.58 - 59) та відновлення брекетів в розмірі 6000,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають. Окремо необхідно зазначити, що стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження пошкодження мобільного телефону (висновку спеціаліста чи фахівця, тощо …) та понесених витрат на відновлення брекетів (фіскальних чеків, тощо…).
Щодо стягнення моральної шкоди.
Відповідно до п. 3, 9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
При розв'язанні цивільних позовів потерпілих суд виходить з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України та роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає, що незаконними діями обвинувачених потерпілому ОСОБА_8 заподіяна моральна шкода.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинувачених суд виходить із меж заявлених вимог та враховує, обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень та те, що внаслідок протиправних дій останніх малолітньому потерпілому заподіяна легкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий зазнав моральних страждань. При цьому, суд також враховує те, що для останнього завдання обвинуваченими моральної шкоди, як наслідок стала зміна життєвого циклу, що підвищило внутрішнє емоційне напруження, знизило його емоційну стійкість та призвело до душевних переживань, які порушили звичайне функціонування потерпілого, як особистості та вимагало додаткових зусиль для продовження звичайної життєдіяльності.
З огляду на викладене, виваженим і справедливим розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди з боку ОСОБА_3 , суд оцінює в сумі 6000,00 грн. та з боку ОСОБА_4 суд оцінює в сумі 18000,00 грн., що підлягає стягненню з обвинувачених окремо на користь потерпілого.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
При зверненні з позовом у позовній заяві з доповненнями стороною позивача зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 24.09.2024 ОСОБА_9 уклала з Адвокатським бюро «Тетяна Гриненко та партнери» договір про надання правової допомоги № 168 (т.1 а.с.60). Відповідно до акту виконання робіт від 27.09.2024 до договору № 168, квитанції до прибуткового касового ордеру 451 від 24.09.2024 (т.1 а.с.61 - 62), акту виконання робіт № 2 від 21.01.2025 до договору № 168, квитанції до прибуткового касового ордеру 7 від 21.01.2025, платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» від 15.11.2024 та від 26.11.2024 (т.1 а.с.248 - 250) стороною позивача були сплачені коши на правову допомогу на загальну суму 20000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24.01.2022 по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28.09.2022 по справі № 529/201/20.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, розмір задоволених вимог, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню в розмірі 8000,00 грн. та підлягають розподілу між відповідачами пропорційно задоволених вимог, а саме з ОСОБА_3 2000,00 грн. та з ОСОБА_4 6000,00 грн.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.100, 124, 127, 128, 349, 368, 370, 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Запобіжний захід не застосовувати.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Запобіжний захід не застосовувати.
Цивільний позов законного представника ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди та 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди та 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя ОСОБА_1