Справа № 635/12045/24
Провадження № 2/635/498/25
03 лютого 2025 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Базова О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Макаренко С.І.
представника позивача адвоката Чухраєвої Н.С.
представника відповідача адвоката Коновал А.М.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду с-ще Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
16 жовтня 2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява представника позивача адвоката Чухраєвої Н.С. в інтересах ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, у якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
на утримання доньки ОСОБА_3 , який встановлений судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2018 року у справі № 635/6682/18, із 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно на 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24.03.2011 року між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26.07.2016 року. У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом із матір'ю за місцем реєстрації останньої
АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від утримання дитини, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до Харківського районного суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу, 22.10.2018 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку щомісячно. Міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 57729767. У вересні 2020 року за умови добровільної сплати аліментів
ОСОБА_2 позивачка забрала виконавчий лист. Постановою головного державного виконавця Кравчуна Д.В. від 15.09.2020 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. Однак,
ОСОБА_2 не дотримався своїх обіцянок та починаючи з вересня 2020 року до березня 2022 року відповідач сплачував аліменти на утримання дитини у розмірі 1000, 00 грн. щомісячно,
що не складало навіть 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. З березня 2022 року - січень 2023 року ОСОБА_2 взагалі не виконував свого обов'язку утримувати доньку. У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_1 07.03.2022 року виїхала у Францію, де перебуває з дитиною і зараз. ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернулась до адвокатки Чухраєвої Н.С. з метою поновлення виконавчого провадження
та примусового стягнення аліментів з відповідача. Так, 05.01.2024 року постановою державного виконавця Харківського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області СМУ МЮ на підставі судового наказу Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2018 по справі № 635/6682/18 було відкрито виконавче провадження № 73721357. Наразі, вказане виконавче провадження є відкритим та з відповідача стягуються аліменти у розмірі
50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (що на день подання позову складає
1598,00 грн.), а також, заборгованість, яка утворилась за попередній період. Необхідність зміни способу стягнення аліментів обґрунтовується тим, що на сьогодні 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку складають 1598, 00 грн. є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Доньці на сьогодні 13 років, 3 моменту винесення судового наказу минуло понад 6 років. Зміни в житті дитини відображаються і на рівні фінансового забезпечення, необхідного для гармонійного та всебічного розвитку. Позивачка старається забезпечувати дитину всім необхідним, задля комфорту і соціалізації дитини. Аліменти у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму не забезпечують навіть третьої частини всіх щомісячних витрат на дитину. До прикладу, 31.08.2024 року позивачка придбала доньці новий телефон (Аррlе Ірhone 13) за 600, 00 євро. Окрім цього, з метою соціалізації дитини у новій країні позивачка оплатила перебування доньки у дитячому таборі в квітні 2024 року на загальну суму 521, 00 євро та у жовтні 2024 року на загальну суму 71, 63 євро. У зв'язку із вимушеним проживанням у Франції у дитини також з'явилась додаткова потреба, у вивченні французької мови, у зв'язку із чим дитина відвідує репетитора, Протягом останнього часу у дитини погіршився стан стоматологічного здоров'я,
а саме у квітні 2022 року звернувшись з донькою до стоматологічної клініки було виявлене неправильне формування щелепи. У зв'язку із чим, виникла необхідність в установленні спеціальної брикетної системи. Так, позивачка почала довготривале стоматологічне лікування дитини. Протягом 2023-2024 років змінився матеріальний стан позивачки як одержувачки аліментів, позивачка працює у Франції, розмір її заробітної плати складає 1310, 38 євро. З лютого 2024 змінився матеріальний стан відповідача, як платника аліментів. Так, із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 73721357 станом на 01.10.2024 слідує, що у період з вересня 2020 року по березень 2022 року він сплачував аліменти на утримання доньки у розмірі 1000, 00 грн. В свою чергу, у період з березня 2022 року по лютий 2024 року він не здійснював сплати аліментів у будь-якому розмірі. У лютому 2024 року відповідач оплатив аліменти у розмірі 2831, 00 грн., березні та квітні 2024 року по 1600, 00 грн,, травні та липні 2024 року - по 7000, 00 грн, в серпні 2024 року - 2000, 00 грн., у вересні 2024 року - 4000, 00 грн. Із різниці у сумах сплачених відповідачем аліментів за вказаний період слідує,
що з лютого 2024 року матеріальний стан ОСОБА_2 змінився у бік покращення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 16 жовтня 2024 року позовну заяву передано для розгляду судді Базову О.В.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 274 ЦПК України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам
та отримана ними.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позов, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те що 24.03.2011 р. між відповідачем
та позивачкою був зареєстрований шлюб, котрий за судовим рішенням від 26.07.2016 р. був розірваним. За час перебування сторін у шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом
з позивачкою. 22.10.2018 року Харківським районним судом Харківської області по справі
№ 635/6682/18 винесено судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача на користь позивачки було визначено у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.Позивачка звернула судовий наказ до ВДВС, наслідком чого було відкрите виконавче провадження № 57729767. За заявою позивачки поданої 10.09.2020 року до ВДВС,
за ухваленою постановою від 15.09.2020 р. виконавчий документ було повернуто стягувану. 05.01.2024 року виконавче провадження № 73721357 було знову відкрите на підставі існуючого судового наказу № 635/6682/18 від 22.10.2018 року Позивачка зазначає, що відповідач
не у повному обсязі виконував свої зобов'язання, а з березня 2022 року по січень 2023 року взагалі не виконував свої аліментні зобов'язання. Поспіль позивачка зазначає, що відповідач вже у період березня 2022 року по лютий 2024 рік не здійснював сплату аліментів у будь якому розмірі. Протягом 2023 - 2024 років у позивачки змінився матеріальний стан як одержувачки аліментів. Позивачка не спростовує, що за умов повномасштабного вторгнення рф на територію України 07.03.2022 року виїхала у Францію, де перебувають разом до сьогодення. Вважаючи, що за таких умов саме позивачка потрапила у скрутну ситуацію, бо у Франції у неї не має а ні знайомих, родичів, а також є збільшення потреб на дитину. Позивач мотивував підставу до зміни способу стягнення аліментів тим, що відповідач мав заборгованість зі сплати аліментів, з початку 2024 року майже погасивши всю суму аліментних зобов'язань, позивачка сприйняла вчинені дії відповідача у вигляді поліпшення матеріального становища, та звернулась до суду з позовом, вважаючи що у останнього є всі можливості та має змогу утримувати дитину у розмірі, достатньому для забезпечення її гармонійного та всебічного розвитку. Крім того, позивачка намагається забезпечити дитину усім необхідним, до прикладу наводить аргумент до придбання нею дитині нового телефону (Аррlе Ірhone 13) за 600, 00 євро. Зазначає і те, що сплачувала перебування дитини у дитячому таборі в квітні 2024 року на загальну суму 521,00 євро, у жовтні 2024 р. на загальну суму 71, 63 євро. У квітні 2022 року у дитини почалися сильні зубні болі. Поспіль було виявлено неправильне формування щелепи. За умов профілактичного огляду кожні два, три місяці позивачка мусить сплачувати за профілактичний огляд дитини у стоматолога
у розмірі від 300-500 євро. Але до всього вище наведеного, належних і допустимих доказів
не долучено. Витрати які несе позивачка, є неспівмірні не співпадають з її заробітною платнею
у Франції. На даний час як то є зауважено у позові, позивачка мусить працювати у Франції,
її заробітна плата сягає 1310, 38 євро, з котрих 794, 29 євро лише сплачує за житло. Але даний факт спростовується за відсутністю доказів. Факти працевлаштування та отримання заробітної плати позивача на час перебування у Франції є відсутні, сплата за місце проживання позивачки
є відсутні, те що дитина відвідує репетитора за що сплачує позивач - докази є відсутні, те що здійснюється профілактичний огляд дитини за що позивач несе витрати - докази також є відсутні, як і по іншим обставинам. Крім цього, обставини котрі зумовлені для позивача звернутись до суду з приводу зміни способу стягнення аліментних зобов'язань, як було вище наведено
є немотивованими, не місять в собі належних та допустимих доказів для підстави щодо зміну
«т.б. збільшення за аліментними зобов'язаннями для відповідача». Наведені у позовній заяві підстави не містять в собі доказу в обґрунтування і покращення матеріального стану у відповідача. Відповідач зі свого боку виконує свої зобов'язання за ухваленим судовим рішення по справі
№ 635/6682/18 від 22.10.2018 р.
18.12.2024 року від представника позивача Чухраєвої Н.С. надійшла відповідь
на відзив.
В судове засідання з'явилась представник позивача адвокат Чухраєва Н.С., яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов та змінити спосіб стягнення аліментів.
В судове засідання з'явився представник відповідача адвокат Коновалов А.М., який просить відмовити у задоволенні позову, пояснив що обґрунтування своїх вимог виклав
у відзиві.
Суд, заслухавши позицію представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні
у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються
у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав
та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд визначає в межах, встановлених ч. 1 ст. 11 ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.09.2011 року, виданого Будянської селищною радою Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 і її батьками є позивач та відповідач.
Харківським районним судом Харківської області 22.10.2018 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
Виконавчою службою відкрите виконавче провадження на підставі судового наказу
по справі № 635/6682/18 виданого 22.10.2018 року Харківським районним судом Харківської області.
15.09.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 , головним державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу № 57729767 стягувачу.
05.01.2024 року державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадженняпо справі № 635/6682/18 Харківського районного суду Харківської областівід 22.10.2018 року про стягнення аліментів. На даний час вказана постанова перебуває на виконанні.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості ВП № 73721357 від 01.10.1024 року виданого Харківським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області, відповідач ОСОБА_2 за період з 11 вересня 2020 р. по листопад 2024 р. сплатив
на користь позивача 53 031,00 грн., станом на 01.12.2024 р. заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 16 732, 67 грн.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання виданої виконавчим комітетом Будянської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Згідно паспорту серії НОМЕР_2 від 18.05.2011 року виданого Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області від 13.02.2024 року № 29 про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів такої участі розглянуто заяву
ОСОБА_2 та визначено графік спілкування та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Відповідно витягу з протоколу засідання № 1 комісії з питань захисту прав дитини Південної міської ради від 08.02.2024 року заяву ОСОБА_1 стосовно спору між батька щодо участі у вихованні спільної дитини залишено без розгляду.
Позивачем надана суду копія квитанції № 81650 від 09.01.2024 року з відміткою «Морські бази» виданої на ім'я ОСОБА_4 пакет «Канікульний 7 до 12 року «з 22.04.2024 08:30
до 27.04.2024 14:30 год. ціна 549,00 євро, членство Молоді люди віком від 25 CVL 2024 - 12,00 євро (Інформаційна зона оренда катамарана, весла, байдарки, дошки для віндсерфінгу…) (додаток № 14/2) та копії з відміткою ОСОБА_5 , Рахунок оплачено Канни, 01.10.2024 року
в рахунок оплати проживання в міжнародному центрі проживання Lerins за період 23-28 жовтня 2024 року за дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 асоціація отримала суму 71,63 євро.
При цьому, в якості письмових доказів до позовної заяви додано складені іноземною мовою документи: додаток № 15 (1), додаток 16 (1), додаток 16 (2), додаток 16 (3), додаток 16 (4), додаток 16 (5), додаток 16 (6), додаток 16 (7), додаток 16 (8), додаток 16 (9), додаток 16 (10), додаток 16 (11), додаток 16 (12), додаток 16 (13), додаток 16 (14), додаток 16 (15), додаток 16 (16), додаток 16 (17 ), додаток 21 (1), додаток 21 (2), додаток 21 (3), додаток 22 (1), додаток 21 (2), додаток 22 (3), без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.
Приписами ч. 1 с. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною 1 ст. 95 ЦПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство
і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах здійснюється державною мовою. За положеннями статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частин 1, 2 Закону України «Про засади державної мовної політики» державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За ч. 1 ст. 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в ч. 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до п. 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається
їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином позивачем, обов'язок додати до позовної заяви докази належним чином не виконаний, оскільки документи складені іноземною мовою необхідно надавати разом
з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою.
Враховуючи відсутність перекладу, суд позбавлений можливості встановити назву
та зміст зазначених документів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до паспорту серії НОМЕР_3 виданого Харківським РВ УМВС України в Харківській області від 07.07.2005 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 01.04.2022 року виданого Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) ОСОБА_2 01.04.2022 року уклав шлюб з ОСОБА_7 .
Відповідно акту наданого депутатом Південної міської ради, з березня 2022 року
по теперішній час за адресою:
АДРЕСА_3 проживають: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_2 повністю взяв на себе піклування, забезпечення та виховання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з 2011 року. На повному забезпечені ОСОБА_2 знаходяться 3-є неповнолітніх дітей та їх мати.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 виданого Управлінням соціального захисту населення ХРДА від 04.07.2023 року ОСОБА_2 є батьком багатодітної сім'ї.
Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої є ОСОБА_2 .
Випискою № НОМЕР_7 із медичного картки амбулаторного (стаціонарного) хворого виданої КНП Південною міською радою «Центр первинної медичної допомоги № 1
у Харківської області» малолітня ОСОБА_9 констатовано діагнозом: ГРЗ, гострий та обструктивний бронхіт, лімфоаденопатія неуточнена, хронічна герпес вірусна інфекція, кардіоміопатія, перебуває на диспансерному обліку у кардіолога з діагнозом вторинна кардіоміопатія.
Згідно довідки № 81 про потреби дитини (дитини-інваліда) у домашньому огляді виданої КНП Мереф'янської міської ради «Мереф'янська центральна районна лікарня» виданої малолітня ОСОБА_9 потребує домашнього догляду.
Випискою № 7576 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.06.2022 року ОСОБА_2 перебував у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради з діагнозом переломом поперечного відростку.
Крім того, на утриманні відповідача перебувають: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається у Харківському професіональному ліцеї залізничного транспорту
та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчається у Будянському ліцеї Південної міської ради Харківського району Харківської області.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, позивач посилалась на те, що збільшились витрати на утримання дитини та те, що у відповідача покращився матеріальний стан, оскільки останнім сплачені частково аліменти тому вважає,
що матеріальний стан ОСОБА_2 змінився у бік покращення.
При цьому, у судовому засіданні представник позивача пояснила, що відповідач
ОСОБА_2 не регулярно сплачує аліменти, а матеріальне становище позивача
ОСОБА_1 змінилося, наразі позивачка працює у Франції розмір її заробітної плати складає 1310,38 євро, більш половину доходу позивачка сплачує за орендоване житло. Доказів щодо покращення матеріального стану відповідача не має.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або
у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів
за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 ст.182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Верховний Суд України у своїй постанові № 143 цс 13 від 05.02.2014 року дійшов
до висновку про те, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений
за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів
з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір
за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто, з урахуванням стану здоров'я
та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.
В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів
у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За вказаних обставин, враховуючи, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, та те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, а тому суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача і зміни способу стягнення аліментів та встановлення його в частці від доходу платника аліментів, а саме: у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн., від сплати якого позивач звільнена.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 13, 19, 76-82, 141, 258-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 150, 164-167, 180-183, 191, 192 СК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , який встановлений судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2018 року у справі
№ 635/6682/18, із 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно на 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_4 ;
представник позивача: адвокат Чухраєва Надія Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1219, яке видане 08.06.2012 КДКА Полтавської області, адреса для листування: 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 46/1;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_4 ;
представник відповідача: адвокат Коновал Артем Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_5 .
Суддя Олександр БАЗОВ