Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/18/18
Провадження № 1-кп/475/2/25
11.02.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доманівка, Доманівського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме в тому що:
У середині червня 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебував на ринку в смт. Доманівка Доманівського району Миколаївської області, де в нього виник умисел на обман приватного підприємця ОСОБА_5 , мешканця м. Первомайськ Первомайського району Миколаївської області, який реалізував чоловіче спортивне взуття на ринку в смт. Доманівка. Таким чином з метою отримання від ОСОБА_5 грошових коштів для придбання спиртних напоїв та цигарок, ОСОБА_4 вирішив здійснити відносно останнього шахрайські дії.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, близько 11:00 години, ОСОБА_4 заздалегідь придумавши неправдиву історію, підійшов до продавця взуття ОСОБА_5 та затіяв з ним розмову, у ході якої повідомив, що його матір перебуває на заробітках та хоче здійснити на його картку грошовий переказ, але через борг на картковому рахунку даний переказ здійснити не можливо, а тому йому потрібні кошти в сумі 450 гривень для погашення боргу. До того ж, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_5 ,що поверне кошти протягом пів години.
У результаті шахрайських дій, ОСОБА_5 було завдано матеріального збитку на суму 450 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК Україниу зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених нею діянь.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Згідно з п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» передбачала настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ч. 1 ст. 51). При цьому, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ, статті 169 Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 році станом на 1 січня прожитковий мінімум для працездатної особи становив 1600 гривень.
За такого, у 2017 році станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння кримінальна відповідальність наставала за викрадення чужого майна шляхом крадіжки на суму, яка перевищувала 160, 00 грн. (1600 х 50% х 0,2).
Однак, станом на даний час ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, та передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51) та дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за крадіжку чужого майна настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За такого, оскільки Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX пом'якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна - предмета кримінального правопорушення до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому він поширюється відповідно до положень статей 8 та 58 Конституції України як норм прямої дії на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23, згідно з якими після набрання чинності Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо
вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У зв'язку з чим кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
З даного приводу свій висновок 07.10.2024 надала ОСОБА_6 кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 278/1566/21.
Таким чином, внесені Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX зміни до ст. 51 КУпАП призвели до декриміналізації діяння щодо викрадення майна, вартість якого станом на час його викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим дія вказаного Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
За такого, у зв'язку з декриміналізацією станом на даний час кримінальна відповідальність передбачена за викрадення у 2017 році чужого майна шляхом крадіжки чи шахрайства на суму, яка перевищує 1600 грн. (1600 х 50% х 2).
Натомість згідно з пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням, у результаті шахрайських дій, було завдано матеріального збитку на суму 450 гривень, станом на дату вчинення інкримінованого діяння становить менше 1600 грн., в наслідок чого вчинене ним діяння на теперішній час не належать до кримінальних правопорушень і тому не передбачають настання кримінальної відповідальності.
Таким чином, оскільки під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та обвинувачений згоден на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, тому вказане є підставою для закриття кримінального провадження на цій підставі.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись статтями 284, 370, 374, 376 КПК України, суд,
Кримінальне провадження №12017150210000486 від 17.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1