Справа № 645/6775/24
Провадження № 2/645/531/25
27 січня 2025 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Шкапенко О.В., відповідач ОСОБА_1 - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначило, що 29.01.2016 року ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, встановивши йому відповідний кредитний ліміт. Але, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином перед АТ «Акцент-Банк» не виконав, у зв'язку з чим станом на 02.11.2024 року він має заборгованість в розмірі 15439 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9338 грн. 72 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 6100 грн. 67 коп., яку АТ «Акцент-Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 , а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 15.11.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» від 29.01.2016 року, підписаної відповідачем, ОСОБА_1 звернувся до «Акцент-Банк» за наданням банківських послуг. Відповідно до заяви, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, з якими він ознайомився.
Відповідно до довідки за картами, вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до лютого 2023 року; карту № НОМЕР_3 , строком дії до січня 2020 року, та карту № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року.
Відповідно до довідки за лімітами, ОСОБА_1 , за кредитним договором б/н (внутрішньобанковський референс SAMAВWFC00000352370) від 29.01.2016, відповідачу 29.04.2016 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 1000,00 грн., 16.06.2016 року розмір кредитного ліміту було збільшено до 8000,00 грн., 07.11.2016 року розмір кредитного ліміту було збільшено до 11000,00 грн., 29.10.2021 року кредитний ліміт було зменшено до 10380,00 грн., 27.09.2023 року кредитний ліміт було зменшено до 9338,72 грн. та в подальшому 22.12.2023 року кредитний ліміт банком було остаточно збільшено до 9400,00 грн. (а.с.21).
Відповідно до розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 02.11.2024 року становить 15439,39 грн., яка складається з заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 9338,72 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі 6100,67 грн., 0,00 грн. штраф.
Також, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично здійснював погашення кредиту, востаннє 23.12.2022 року здійснив поповнення картки на 500 грн., усього здійснив за період 24.05.2016 з 02.11.2024 року по погашення кредиту на загальну суму 73484,47 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України - процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «А-Банк» від 29.01.2016 року не зазначена процентна ставка за користування наданими відповідачу коштами, кредитний ліміт, строк на який він видається, а також інші складові кредиту.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms.
Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Пунктом 2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.
Наданий позивачем витяг з тарифів, який містить умови користування кредитними коштами за різними видами тарифів, а саме: «Універсальна», «Універсальна GOLD», а в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем взагалі не зазначено, яку саме платіжну картку виявив бажання оформити на своє ім'я відповідач. Наданий Витяг з Тарифів також не підписаний відповідачем.
Як вбачається з витягу з Тарифів з обслуговування кредитних карток «Універсальна», «Універсальна Gold» пільговий період становить до 55 днів (діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою заборгованості); розмір обов'язкового щомісячного платежу - 5% від заборгованості (не менше 100,00 грн, не меншу суми нарахованих процентів, плюс штраф якщо він виник, але не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) - 3,9 % «Універсальна», 3,7 % - «Універсальна Gold».
Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом встановлено тільки Тарифами користування кредитною карткою і Умовами та Правилами надання банківських послуг, які відповідачу не були відомі, оскільки він їх не підписував. Відповідач підписав лише анкету заяву від 29.01.2016 р., яка містить лише анкетні дані позичальника, інформацію щодо працевлаштування, підпис позичальника та відповідальної особи банку, яка перевіряє правильність та достовірність відомостей позичальника.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.07.2019 року (провадження 14-131цс19).
Також, суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 29.01.2016 у вигляді Заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19) висловлено таку позицію: «Виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами».
Виписку по картковому рахунку відповідача, позивачем не було долучено до справи.
Фактичне користування відповідачем коштами підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Розрахунок заборгованості містить інформацію про дату операції, залишок поточної заборгованості, процентну ставку за користування кредитом (поточну та прострочену), нараховані відсотки, залишок за процентами, штраф, суму погашення за кредитним договором, загальний залишок заборгованості.
З розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідач отримав та використовував кредитні кошти, неодноразово вносив кошти на повернення отриманого у кредит на загальну суму 73484,47 грн., при цьому його нараховувались відсотки та штрафи, які не передбачені анкетою-заявою.
Суд при розгляді справи повинен зберігати об'єктивність і неупередженість (ч. 5 ст. 12 ЦПК України), а докази судом мають оцінюватися у сукупності (ст. 89 ЦПК України), а тому, за сукупності доданих до позову доказів, зокрема анкети-заяви, розрахунку заборгованості, з яких вбачається користування кредитними коштами, нарахування відсотків та штрафів, погашення кредиту, тощо.
Позовні вимоги АТ «Акцент- Банк» обґрунтовані наявними договірними зобов'язаннями відповідача, але до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження з ним всіх істотних умов договору, а заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 15439,39 грн., на стягненні якої в повному обсязі наполягав представник банку, була сформована з урахуванням списання нарахованих відсотків за користування кредитом.
Тобто неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх автоматичного стягнення не було, враховуючи, що з розрахунку заборгованості встановлено судом, що відповідач сплатив в погашення кредиту 73484,47 грн., з яких відбувалось погашення не обумовлених відсотків на суму 35055,73 грн., які безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, які не були узгоджені договором, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, позивачем не доведена сума заборгованості в розмірі 15439,39 грн., тому суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача, суми зазначеної позивачем заборгованості в розмірі 15439,39 грн..
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору залишаються за позивачем по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Фрунзенським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: АТ «Акцент-Банк», код за ЄДРПОУ: 14360080, МФО №307770, юридична адреса: 49074, м.Дніпро, вул. Батумська, буд.11;
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення складено 10.02.2025 року.
Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч