10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 359/1316/25
провадження № 51-483впс25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5
про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 359/1316/25)
за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) із Бориспільського міськрайонного суду Київської області до Франківського районного суду м. Львова,
встановив:
До Верховного суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що матеріали кримінального провадження
№ 62025100130000333 від 16 січня 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК,
як зазначає захисник, надійшли на розгляд Бориспільського міськрайонного суду Київської області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки місцем вчинення кримінального правопорушення не є те місце, де був укладений договір, адже з огляду на те, що шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися
таким майном, місцем вчинення кримінального правопорушення є місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 та місце його проживання станом
на дату надходження грошових коштів на його банківський рахунок, а саме
АДРЕСА_1 , яке належить
до юрисдикції Франківського районного суду м. Львова. Зважаючи на наведене, просить вирішити питання про направлення вищевказаного кримінального провадження на розгляд Франківського районного суду м. Львова на підставі ч. 1
ст. 32 КПК.
Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду клопотання. Заперечень та заяв про відкладення розгляду клопотання та/або інших клопотань,
які би перешкоджали його розгляду, від учасників судового провадження не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який просив його клопотання задовольнити, перевіривши наведені у клопотанні доводи та матеріали провадження за клопотанням, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду
за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з матеріалів провадження за клопотанням, у провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження № 62025100130000333 від 16 січня 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК, у якому на 11 лютого 2024 року на 10:40 год призначено підготовче судове засідання.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у заволодінні державними грошовими коштами під час виконання договору від 24 березня 2022 року № 270МС шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб,
в особливо великих розмірах, шляхом перерахування на банківський рахунок.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Водночас, доводи захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження до Франківського районного суду м. Львова не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з обвинувального акту, будь-яких дій, які інкримінуються ОСОБА_6 та є складовими частинами об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК, на території, яка підпадає під юрисдикцію зазначеного вище суду, не вчинено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що наведені захисником мотиви у його клопотанні не можуть бути підставою для направлення вищевказаних матеріалів провадження щодо ОСОБА_6 (справа № 359/1316/25)
із Бориспільського міськрайонного суду Київської області до Франківського районного суду м. Львова, а тому це клопотання слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 359/1316/25) за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК із Бориспільського міськрайонного суду Київської області до Франківського районного суду м. Львова залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню
не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3