11 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 289/2500/22
провадження № 61-1649ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реуса Дениса Сергійовича на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Данчева Надія Володимирівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкування,
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Данчева Н. В. (далі - приватний нотаріус ЖРНО Данчева Н. В.), в якому просив суд:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із
ОСОБА_3 на момент смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати ОСОБА_2 спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус ЖРНО Данчева Н. В., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права на спадкування задоволено частково.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 разом
з ОСОБА_3 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті
ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області
від 13 грудня 2023 року заяву представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус ЖРНО Данчева Н. В., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкування задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 033,33 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року та додаткове рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року залишено без змін.
05 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Реус Д. С. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 листопада
2023 року, додаткове рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 11 грудня 2024 року (надійшла до суду 10 лютого 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали складений 24 січня 2025 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 24 лютого 2025 року.
Оскільки касаційна скарга була подана до Верховного Суду 05 лютого 2025 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Реуса Д. С. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 984,80 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2022 році та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Представник заявника не вказує, що судові рішення оскаржуються в частині, а навпаки, просить скасувати судові рішення повністю.
Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн:
1) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 3 969,60 грн ((992,40*2)*200%=3 969,60);
2) Сплачено судового збору - 1 984,80 грн;
3) Доплата судового збору - 1 984,80 грн (3 969,60-1 984,80=1 984,80).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реуса Дениса Сергійовича на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць