10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 128/1072/24
провадження № 61-1410ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду 13 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виділити йому в натурі 1/2 частку із: земельної ділянки площею 0,1552 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034; земельної ділянки площею 0,1453 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0033, та земельної ділянки площею 0,2500 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 01 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув її позивачу.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 травня 2024 року відмовив у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2024 року та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі повернув заявнику (провадження № 61-8843ск24).
Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року визнав подання ОСОБА_1 повторної касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі зловживанням процесуальними правами та повернув її заявнику (провадження № 61-12317ск24).
Верховний Суд ухвалою від 04 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі вважав неподаною та повернув заявнику (провадження № 61-14062ск24).
Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі вважав неподаною та повернув заявнику (провадження № 61-16304ск24).
31 січня 2025 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в указаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 13 травня 2024 року, відомості про дату складення повного тексту вказаного судового рішення відсутні. Касаційну скаргу ОСОБА_1 здано до відділення поштового зв'язку 31 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Касаційна скарга не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового зборуабо документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 605,60 грн (3 028 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду 13 травня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров