Справа №127/4407/25
Провадження №1-кс/127/1986/25
08 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020020000158 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020020000158 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 лютого 2025 року ОСОБА_6 , близько 19 години 00 хвилин, перебувала в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання та цивільного чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким офіційно не перебуває у шлюбі, проте спільно проживає, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» останні є близькими родичами та на них поширювалася дія вказаного закону, вчинила інкримінований їй злочин за наступних обставин.
Так, перебуваючи у приміщенні вищезазначеної квартири між ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, під час якої у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кухні взяла зі столу кухонний ніж та, діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на здоров'я іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, нанесла один удар зазначеним ножем в ділянку живота ОСОБА_7 спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було госпіталізовано до реанімаційного відділення № 1 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та в нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки. Проникаюче поранення плевральної порожнини з пошкодженням діафрагми. Внутрішньочеревна кровотеча. Двобічний пневмоторакс. Отже, з врахуванням вищевикладеного, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, яке пов'язане із домашнім насильством.
За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення 07.02.2025 у порядку ст. 208 КПК України затримана: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Вінниці, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
ОСОБА_6 07.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Будучи допитаною як підозрювана, ОСОБА_6 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні взаємопов'язаними між собою прямими доказами у сукупності, які містяться у наступних різних процесуальних джерелах: протоколами огляду місця події від 06.02.2025, протоколом обшуку від 06.02.2025, вилученими речовими доказами, показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , поясненням та протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 та іншими речовими доказами у їх сукупності.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 є забезпечення виконання нею як підозрюваною, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченою, покладених на неї ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам:
?переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
?вчинити інше кримінальне правопорушення;
?незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
?вчинити нове кримінальне правопорушення;
? перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
При обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід також врахувати те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, тому, усвідомлюючи міру покарання, яка їй загрожує у разі визнання її винною, буде переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, яке їй загрожує.Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України.
Встановлено, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідка та потерпілого у вказаному провадженні, тобто перешкоджати їх з'явленню до органів досудового слідства, суду, примушування їх до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози насильством, знищенням їх майна, а також погрожувати вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання, так як ОСОБА_6 достеменно відоме місце їхнього проживання, вони є близькими родичами. Це підтверджує існування ризику, зазначеного у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому проаналізувавши всі наявні ризики, а також те, при яких обставинах ОСОБА_6 вчинила вказаний злочин, а саме зухвало, нехтуючи цінностями життя та здоров'я людини, враховуючи особу підозрюваної, орган досудового розслідування вважає, що запобігти ризикам передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи зазначене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваної домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання вину визнала, щиро розкаялась та підтримала думку захисника.
В судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, було допитано свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що потерпілий та її мати ОСОБА_6 проживають однією сім'єю протягом досить тривалого часу. За час спільного життя неодноразово виникали конфлікти, оскільки потерпілий, перебуваючи в алкогольному сп'янінні вчиняв насильство відносно ОСОБА_6 , а саме завдавав тілесні пошкодження, у зв'язку з чим неодноразово викликались працівники поліції. За фактом вказаної події повідомила, що ОСОБА_6 зателефонувала до неї та просила викликати швидку, на момент прибуття свідка ОСОБА_6 надавала першу медичну допомогу потерпілому.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020020000158 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
В рамках вказаного провадження ОСОБА_6 07.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором та слідчим при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором було зазначено, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу. Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрювана може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено та не підтверджено жодним доказом.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрювана вину у скоєному визнає, співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання, остання після вчинення правопорушення викликала швидку та надала першу медичну допомогу потерпілому, місце злочину не залишала та надала усі покази щодо обставин події.
Враховуючи вказані обставини, на переконання суду, тільки та обставина, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких не може слугувати підставою для застосування виключного запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи, зокрема: особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При вирішенні питання щодо наявності ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_6 раніше не судима, співпрацює зі слідством, вину визнає, доказів щодо можливості продовження вчиненого злочину або вчинення нового слідством не надано, тобто вказаний ризик не знайшов свого підтвердження.
Долучені слідчим до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, що не оспорюється підозрюваною, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.
Крім того, слід враховувати, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваною досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке.
Судом також взято до уваги надані потерпілим покази, де останній зокрема зазначає, що першим почав сварку саме ОСОБА_7 та наніс ОСОБА_6 удари в область голови, після чого остання вдарила його ножем, будь-яких претензій до ОСОБА_6 потерпілий не має, просив підозрювану суворо не карати.
При обранні запобіжного заходу судом також враховується тяжкість вчиненого правопорушення, в стані алкогольного сп'яніння, відомості про особу підозрюваної, яка є не судимою, стану здоров'я, майнового стану, наявності міцних соціальних зв'язків, визнання своєї вини, співпраця зі слідством, покази потерпілого та свідка.
З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , характеризуючих даних підозрюваної, її ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а саме повне визнання вини та співпраця зі слідством, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваної на даному етапі досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід зможе запобігти можливим ризикам зазначеним у статті 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
?утриматись від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала суду про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 08.02.2025 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Звільнити підозрювану ОСОБА_6 з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя