Справа 127/1618/25
Провадження 1-кс/127/749/25
06 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
адвокатів ОСОБА_5 ,
власника майна ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , про визначення порядку зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження № 42024020000000093 внесеного до ЄРДР 26.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -
Старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено із прокурором, про визначення порядку зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження № 42024020000000093 внесеного до ЄРДР 26.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024020000000093 внесеного до ЄРДР 26.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у визначення порядку зберігання речових доказів в рамках даного кримінального провадження.
В ході судового розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 07.02.2025 включно.
Пунктом 3 зазначеного Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
Згідно вимог ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані , окрім інших категорій, зазначені в п. 2 - визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); та в п. 9 - зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Установлено, що в квітні 2024 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, громадянка України ОСОБА_6 повідомила про наявність у неї можливості переправлення за грошову винагороду через державний кордон України осіб, які тимчасово обмежені у праві на виїзд за кордон на період воєнного стану, у тому числі переправлення військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після цього, 26.07.2024 ОСОБА_6 перебуваючи у салоні власного автомобіля марки «Мазда СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , під час особистої зустрічі на території м. Вінниці, із військовозобов'язаним ОСОБА_8 , повідомила останньому про можливість його переправлення через державний кордон України, за грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, що еквівалентно 823 954 гривні, згідно офіційного курсу. Під час вказаної розмови ОСОБА_6 повідомила обставини та умови за яких можливе таке переправлення, у тому числі вказала, що після отримання всієї суми грошових коштів від ОСОБА_8 , вона використовуючи власні особисті зв'язки, допоможе оформити останньому другу групу інвалідності у органах медико-соціальної експертної комісії Вінницької області, яка у подальшому надасть йому можливість виключитись з військового обліку у відповідному РТЦК та СП, та як наслідок забезпечить йому право на безперешкодний виїзд за межі території України.
При цьому, ОСОБА_6 усвідомлювала, що ОСОБА_8 за станом свого здоров'я, не має правових підстав для отримання другої групи інвалідності.
У подальшому, 05.11.2024 ОСОБА_6 перебуваючи у салоні власного автомобіля марки «Мазда СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , під час особистої зустрічі на території м. Вінниці, із військовозобов'язаним ОСОБА_8 , повідомила останньому, про настання обставин, які унеможливлюють оформити йому другу групу інвалідності, у органах медико-соціальної експертної комісії Вінницької області, внаслідок прийняття рішення щодо їх ліквідування, з причин не залежних від її волі.
У той же час, 05.11.2024 ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_8 про можливість в інший спосіб здійснити його переправлення через державний кордон України, за грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що еквівалентно 413 954 гривні згідно офіційного курсу НБУ.
Так, під час вказаної розмови ОСОБА_6 повідомила обставини та умови за яких можливе таке переправлення, у тому числі вказала, що після отримання всієї суми грошових коштів від ОСОБА_8 , вона використовуючи власні особисті зв'язки, допоможе оформити матері ОСОБА_8 , із якою вона не знайома та ніколи не бачилася, висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я Вінницької області, що його матір потребує постійного догляду. Після отримання вказаного висновку, ОСОБА_8 зможе отримати у відповідному РТЦК та СП відстрочку від призову на термін до одного року, так як він буде здійснювти постійний догляд за своєю матір'ю, яка буде відноситися до осіб, зазначених у пункті 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок забезпечить йому право на безперешкодний виїзд за межі території України. На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодився та домовився про наступну зустріч із ОСОБА_6 для передачі їй усієї обумовленої суми грошових коштів.
Після цього, ОСОБА_6 29.11.2024 приблизно о 11.10 годині на виконання попередньої домовленості зустрілася поблизу будівлі №21 по вул. 600-річчя у м. Вінниці із ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, з яким додатково обговорила умови та спосіб його незаконного переправлення через державний кордон України, та з корисливих мотивів для себе отримала від нього обумовлені нею грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що еквівалентно 413 954 гривні згідно офіційного курсу НБУ, після чого ОСОБА_6 затримали працівники правоохоронного органу.
З огляду на викладене ОСОБА_6 не змогла довести умисел та вчинити всі дії, спрямовані на незаконне переправлення ОСОБА_8 , через державний кордон України до кінця, через причини, що не залежали від її волі.
З урахування викладеного 29.11.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у незакінченому замаху на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів.
ОСОБА_6 29.11.2024 затримано у відповідності ст. 208 КПК України, безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення.
Санкція статі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, у зв'язку з чим виникла необхідність у накладені арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_6 .
Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 28.11.2024, окрім іншого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 600 (шістсот) євро та грошові кошти в сумі 44 000 (сорок чотири тисячі) доларів США.
Вилучені грошові кошти в загальній кількості 44 000 доларів США та 600 євро, упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089.
Крім того, під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Mazda CX-5» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 27.11.2024, окрім іншого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 10100 (десть тисяч сто) доларів США та грошові кошти в сумі 200 євро.
Вилучені грошові кошти в загальній кількості 10100 (десть тисяч сто) доларів США та грошові кошти в сумі 200 євро, упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940.
Вказані грошові кошти за постановою слідчого від 29.11.2024 визнано речовим доказами у вказаному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
З урахування зазначеного, на вилучені речові докази у даному кримінальному проваджені, а саме: грошові кошти в сумі 10 100 доларів США та 200 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940 (з автомобіля) та грошові кошти в загальній сумі 44 000 доларів США та 600 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089 (з квартири), ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду накладено арешт. Грошові кошти у встановленому порядку передані на відповідальне зберігання до Хмельницької філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У той же час, відповідно до абзацу сьомого частини шостої ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
У пункті 4 частини першої статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
Абзацом першим частини першої статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом:
1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі, за договором банківського вкладу на вимогу, за наявності висновку Національного банку України про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним;
2) продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору. У випадку закінчення строку дії договору депозиту з наступного дня подальше управління відповідними коштами або банківськими металами разом з нарахованими після накладення арешту процентами чи іншими видами доходу здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 цієї частини.
Частиною першою статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.
Вимогами статті 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.
З урахування абзацу сьомого частини шостої ст. 100 КПК України встановлено, що передача речового доказу до Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, можлива якщо його вартість станом на момент вилучення в 2024 році становила понад 605600 гривень.
У той же, час під час обшуків 29.11.2024 у підозрюваної ОСОБА_6 вилучені грошові кошти в сумі 10 100 доларів США та 200 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940 (з автомобіля) та грошові кошти в загальній кількості 44 000 доларів США та 600 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089, що в загальному становить 54100 доларів США та 800 євро.
Згідно офіційного курсу станом на 29.11.2024, грошові кошти в сумі 54100 доларів США еквівалентно 2250321.96 гривень, а грошові кошти 800 євро еквівалентно 35090.08 гривень (загальна сума становить 2 285 412,04 гривень).
Таким чином, з метою виконання вимог абзацу сьомого частини шостої ст. 100 КПК України, в частині належного збереження речових доказів та збереження їх економічної вартості у даному кримінальному провадженні, а саме вилучених грошових коштів в 54100 доларів США та 800 євро, що еквівалентно 2 285 412,04 гривень, які належать ОСОБА_6 є необхідним за рішенням слідчого судді, передати їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
При цьому, орган досудового розслідування звертає увагу, що передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів зазначених речових доказів, а саме: грошових коштів в 54100 доларів США та 800 євро, можливе без шкоди для кримінального провадження, оскільки самі банківські купюри під час їх вилучення не ідентифікувалися по номеру та серії, а також з урахування того, що на даний час дані вилучені грошові кошти передані на зберігання до Хмельницької філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів зазначених речових доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, жодним чином не скасовує право власності на них.
Окрім того, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямовані на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що підозрювана ОСОБА_6 не виявила згоди щодо передачі майна управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, просив слідчого суддю задовольнити клопотання у повному обсязі. Надав додаткові матеріали підтверджуючі його доводи.
Адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що дане клопотання є необґрунтованим та таким що не підлягає до задоволення, вказані грошові кошти не є предметом вчинення кримінального правопорушення, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрювана ОСОБА_6 в ході судового розгляду підтримала заперечення адвоката, пояснила, що вказані грошові кошти отримані нею після продажу квартири та являються її особистими збереженнями, які жодним чином не пов'язані із вказаним кримінальним правопорушенням. Разом з тим зазначила, що вину у вчиненні кримінального правопорушенні вона не визнає.
Представник Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали клопотання, та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що четвертим СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024020000000093 від 26.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 28.11.2024, окрім іншого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 600 (шістсот) євро та грошові кошти в сумі 44 000 (сорок чотири тисячі) доларів США.
Вилучені грошові кошти в загальній кількості 44 000 доларів США та 600 євро, упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089.
Крім того, під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Mazda CX-5» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 27.11.2024, окрім іншого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 10100 (десть тисяч сто) доларів США та грошові кошти в сумі 200 євро.
Вилучені грошові кошти в загальній кількості 10100 (десть тисяч сто) доларів США та грошові кошти в сумі 200 євро, упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940.
Вказані грошові кошти за постановою слідчого від 29.11.2024 визнано речовим доказами у вказаному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2024 та ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 на вказані грошові кошти, накладено арешт.
На вилучені речові докази у даному кримінальному проваджені, а саме: грошові кошти в сумі 10 100 доларів США та 200 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940 (з автомобіля) та грошові кошти в загальній сумі 44 000 доларів США та 600 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089 (з квартири), ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду накладено арешт. Грошові кошти у встановленому порядку передані на відповідальне зберігання до Хмельницької філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Однак, в ході вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку, і визнані речовими доказами, не вирішено питання про передачу таких доказів до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з огляду на вартість таких речових доказів.
Старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12022100000 42024020000000093 внесеного до ЄРДР 26.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: грошових коштів що належать підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: грошових коштів в сумі 10 100 доларів США та 200 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940, на які ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2024 накладено арешт та грошових коштів в сумі в сумі 44 000 доларів США та 600 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089, на які ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 19-21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;
3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;
4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Національне агентство функціонує на виконання положень Закону України «Про засади державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія)» на 2014 - 2017 роки та Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, імплементації в законодавство України Директиви ЄС від 03 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС.
Пунктом 4 частини першої статті 9 Закону на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.
Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Частиною другою статті 19 Закону, визначено, що у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом: 1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі, за договором банківського вкладу на вимогу, за наявності висновку Національного банку України про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним; 2) продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору. У випадку закінчення строку дії договору депозиту з наступного дня подальше управління відповідними коштами або банківськими металами разом з нарахованими після накладення арешту процентами чи іншими видами доходу здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 цієї частини.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки в ході вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на речові докази, слідчим суддею не вирішувалось питання про порядок їх зберігання.
Керуючись вимогами ст. ст. 100, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 - задовольнити.
Визначити порядок зберігання речових доказів в рамках кримінального провадження № 42024020000000093 внесеного до ЄРДР 26.04.2024, а саме: грошових коштів що належать підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: грошових коштів в сумі 10 100 доларів США та 200 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № В1007940, на які ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2024 накладено арешт та грошових коштів в сумі в сумі 44 000 доларів США та 600 євро, які упаковані до опечатаного сейф пакету Державне бюро розслідувань № М1003089, на які ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2024 накладено арешт шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління у порядку та на умовах, визначених статтями 19-21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя