Іменем України
"11" лютого 2025 р. Справа153/138/25
Провадження3/153/67/25-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши об'єднані в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 19.01.2025 о 01 годині 41 хвилині, в селі Нечуївка по вулиці Польова, 1, керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота алкоголю, не чітка мова, порушення координації руху. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі зі згоди водія у встановленому законом порядку, результат огляду 0,90 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.
Крім цього, ОСОБА_1 19.01.2025 о 01 годині 41 хвилині, в селі Нечуївка по вулиці Польова, 1, керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив п.2.4, 8.9 б Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних правопорушень визнав. Вказав, що 19.01.2025 він їхав з м. Ямпіль в с. Писарівка, однак по дорозі його зупинили працівники поліції, а перед цим він вживав алкоголь. Зазначив, що не зупинявся на вимогу працівників поліції, оскільки намагався втекти. Вказав, що водійське посвідчення він раніше отримував і має право на керування транспортними засобами категорії В, С.
Дослідивши об'єднані в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до приписів п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п. 8.9 б ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Частина 1 ст.122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №133458 від 19.01.2025, серія ААД №133459 від 19.01.2025; довідкою про проходження обстеження на предмет алкогольного чи наркотичного сп'яніння від 19.01.2025 №1, з якої встановлено, що у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння 0,9%; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД №571494 від 19.01.2025.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, знайшла своє підтвердження і його дії кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та за ч.1 ст.122-2 КУпАП, як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку, зважаючи на санкцію статті, є правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП по відношенню до ч.1 ст.122-2 КУпАП.
З врахуванням встановлених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , вважаю за необхідне застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.122-2, 130, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець