Справа № 127/32900/24
"04" лютого 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мороза І.С.
за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів»
відповідач: ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
19 грудня 2024 року до Томашпільського районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла позовна заява представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що розташоване по вул. Симона Петлюри буд. 30 в м. Київ до ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» позов обґрунтував наступним.
15 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 939575651.
28 листопада 2028 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.
Відповідно до реєстру боржників № 165 від 21 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 939575651.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022 у відповідності до умов якогоТОВ «Таліон плюс» передаєТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 6 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 99069,88 грн з яких: 20829,6 грн - сума заборгованості по основному боргу, 78240,28 грн - сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своє зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 939575651 в сумі 99069,88 грн з яких: 20829,6 грн - сума заборгованості по основному боргу, 78240,28 грн - сума заборгованості по відсотках.
Щодо укладення кредитного договору № 3761807547/742162 позивач в позові зазначив наступне.
16 жовтня 2021 року між ТОВ « Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3761807547/742162.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача.
Відповідно до п.п 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 6.8 п. 6 кредитного договору , підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредит.
12 серпня 2022 року між ТОВ « Кредитна установа « Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12082022 у відповідності до умов якого ТОВ "Кредитна установа « Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК « ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 12 серпня 2022 року до договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11167,5 грн з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8167,5 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своє зобов'язання. Після відступлення ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3761807547/742162 в сумі 11167,5 грн з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8167,5 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Щодо укладення кредитного договору № 56204 позивач в позові зазначив наступне.
4 листопада 2021 року між ТОВ « ФК « Авіра груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 56204.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача.
Відповідно до п.п 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 8.7.1. п. 8 кредитного договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредит.
5 січня 2024 року між ТОВ « ФК « Авіра груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05012024 у відповідності до умов якого ТОВ « ФК « Авіра груп» передає ТОВ «ФК « ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ « ФК « Авіра груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 5 січня 2024 року до договору факторингу № 05012024 від 5 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7620 грн з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320 - сума заборгованості за відсотками, 300 грн сума заборгованості по комісії.
Всупереч умовам кредитного договору не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своє зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «Авіра груп» позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 56204 в сумі 7620 грн з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320 - сума заборгованості за відсотками, 300 грн сума заборгованості по комісії.
6 січня 2025 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 в якому остання просила відмовити в задоволенні позову.
У відзиві відповідачка зазначила, що в позовній заяві об'єднанні позовні вимоги, підставами яких є три окремих кредитних договори, що є грубим порушенням правил об'єднання позовних вимог. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори було створено у порядку, визначеному ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб, що є обов'язковим реквізитом електронного документа. Відповідачка наголошує, що не укладала договори позики, які долучено в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно відсутні докази погодження нею вказаних в цих документах процентних ставок та інших умов кредитування. Також відповідачка вказує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Крім цього у відзиві вказано, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність прав вимоги первісного кредитора в сумі, що заявлена до стягнення, на дату відступлення прав вимоги.
Також матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування відповідачці позики (платіжне доручення, квитанція, чек, тощо).
14 січня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Щодо об'єднання позовних вимоги, підставами яких є три окремих кредитних договори представник позивача зазначив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами, що відповідає нормам чинного ЦПК України.
Також у відповіді на відзив зазначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
В даному випадку кредитний договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Щодо нарахування відсотків представник позивача вказав, що відповідачем при підписанні кредитних договорів не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами кредитних договорів, враховуючи і нарахування відсотків.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 23 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 14 січня 2025 року.
6 січня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 14 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 4 лютого 2025 року.
14 січня 2025 року надійшла відповідь на відзив.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
В судове засідання представник філії ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, по невідомій суду причині
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши права та обов'язки сторін, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3761807547/742162.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача.
Відповідно до п.п 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 6.8 п. 6 кредитного договору , підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредит.
12 серпня 2022 року між ТОВ « Кредитна установа « Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12082022 у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа « Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 12 серпня 2022 року до договору факторингу №12082022 від 12 серпня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11167,5 грн з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8167,5 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своє зобов'язання. Після відступлення ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3761807547/742162 в сумі 11167,5 грн з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8167,5 грн. - сума заборгованості за відсотками.
4 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 56204.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача.
Відповідно до п.п 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 8.7.1. п. 8 кредитного договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредит.
5 січня 2024 року між ТОВ « ФК « Авіра груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05012024 у відповідності до умов якого ТОВ « ФК «Авіра груп» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Авіра груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 5 січня 2024 року до договору факторингу № 05012024 від 5 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7620 грн з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320 - сума заборгованості за відсотками, 300 грн сума заборгованості по комісії.
Всупереч умовам кредитного договору не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своє зобов'язання. Після відступлення ТОВ « ФК « Авіра груп» позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 56204 в сумі 7620 грн з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5320 - сума заборгованості за відсотками, 300 грн сума заборгованості по комісії.
15 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 939575651.
28 листопада 2028 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.
Відповідно до реєстру боржників № 165 від 21 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 939575651.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 6 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 99069,88 грн з яких: 20829,6 грн - сума заборгованості по основному боргу, 78240,28 грн - сума заборгованості по відсотках.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В даному випадку відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК). Відповідно до ч. 2 вказаної статті Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідачка ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитними договорами № 3761807547/742162 від 16 жовтня 2021 року та № 56204 від 4 листопада 2021 року, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів, що має відображення у розрахунках заборгованості за договорами, тобто відповідачка зобов'язання за договорами не виконала.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3761807547/742162 від 16 жовтня 2021 року в розмірі 11167, 50 грн та № 56204 від 4 листопада 2021 року, в розмірі 7620 гривень.
На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погасила, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів».
Щодо твердження відповідачки про неукладеність кредитних договорів слід зазначити наступне.
Згідно вимог ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договорів щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
На підтвердження позовних вимог позивачем було надано підписані ОСОБА_1 договори.
При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 не оспорює у судовому порядку факту укладення кредитних договорів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням наявних у справі письмових доказів та заперечень відповідача викладених у відзиві у суду немає підстав для висновку про недоведеність факту перерахування первісними кредиторами кредитних коштів та отримання їх відповідачем.
Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами.
Проте ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитних договорів, або факту перерахування та отримання нею кредитних коштів.
Будь яких доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті первісних кредиторів, належність засобів зв'язку, зокрема номеру мобільного телефону, який використовувався при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самих договорів, так і отримання ОСОБА_1 коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять.
Щодо кредитного договору № 939575651 суд зазначає наступне.
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу№ 28/1118-01, а 31 грудня 2020 року до нього укладено додаткову угоду.
15 вересня 2021 року, тобто вже після укладення зазначеного договору факторингу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 договір № 939575651, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит.
У подальшому 20 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу№ 20102022, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» відступив, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув право вимоги до боржників первісного кредитора, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Таким чином, кредитний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений 15 вересня 2021 року, тобто, більш ніж через два роки після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», а тому вимоги за ним не могли придбаватись у 2018 році.
Право вимоги до ОСОБА_1 виникло лише у реєстрі боржників від 6 березня 2023 року і ще не існувало на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
З копії додаткової угоди № 26 до договору факторингу№ 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, а право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Однак, майбутня вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року та додаткової угоди до нього від 31 грудня 2020 року не було, та сторони не могли передбачити, що 15 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з ОСОБА_1 .
Лише 6 березня 2023 року на підставі договору факторингу від 20 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» передало фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 в даний пакет не могло входити.
Таким чином, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надав доказів переходу до нього права вимоги до Боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 939575651, оскільки кредитний договір був укладений 15 вересня 2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на часткове підтвердження позивачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що зОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3761807547/742162 від 16 жовтня 2021 року в розмірі 11167, 50 грн та № 56204 від 4 листопада 2021 року, в розмірі 7620 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» понесло судові витрати, що складаються з 3028 гривень, сплаченого судового збору.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 481, 45 грн судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3761807547/742162 в розмірі 11167,50 гривень (одинадцять тисяч сто шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок), за кредитним договором № 56204 в розмірі 7620 гривень (сім тисяч шістсот двадцять гривень).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 481,45 грн. (чотириста вісімдесят одна гривня сорок п'ять копійок ) судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено: 10 лютого 2025 року
Суддя: І. С. Мороз