Справа № 145/90/25
Провадження №1-кп/145/76/2025
11.02.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.
за участю:
секретаря судового засідання Кушко А.О.,
прокурора Барановського С.Ф.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Тиврівського районного суду Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020080000171 від 09.08.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, працюючого водієм в Краснянському СП "Агромаш"
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_2 , маючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 09.08.2024 близько 11:10 год., перебуваючи в службовому автомобілі марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на автодорозі Т-02-12 неподалік сел. Тиврів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, під час спілкування, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди за не складання відносно нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, службовим особам - інспектору з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Ломачинському В.В. та інспектору з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Панасюку Ю.А., а саме висловивши пропозицію надання 20000 грн. у якості неправомірної вигоди за уникнення притягнення його ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.
Так, інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Ломачинський В.В. та інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Панасюк Ю.А., які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до розстановки сил та засобів Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної
поліції у Вінницькій області, на службовому автомобілі марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснювали патрулювання території обслуговування сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. В ході здійснення патрулювання 09.08.2024 близько 11:00 год., рухаючись по автодорозі Т-02-12 в напрямку сел. Тиврів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, було виявлено та зупинено автомобіль марки «Peugeot Expert», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався із порушенням правил дорожнього руху. У подальшому під час спілкуванням із ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством України порядку.
Так, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, з метою прийняття поліцейським незаконного рішення про не притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи у службовому автомобілі «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на узбіччі автодороги Т-02-12 неподалік сел. Тиврів Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, розуміючи, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, 09.08.2024 приблизно о 11:10 год., висловив пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам - інспектору з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 та інспектору з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Панасюку Ю.А., а саме висловивши пропозицію надання 20000 грн. у якості неправомірної вигоди за нескладання відносно нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним пропозиції службовій особі надати їі правомірну вигоду, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думки прокурора та обвинуваченого дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, розміру процесуальних витрат, долі речових доказів.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Підстав для звільнення обвинуваченого від відповідальності судом не встановлено, у зв'язку з чим обвинувачений підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд зважає на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, про скоєне жалкує.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, а також майновий стан обвинуваченого з урахуванням розміру пропонованої ним неправомірної вигоди, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. На переконання суду таке покарання обвинуваченому буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні, у зв'язку з чим винагорода викривачу не пропонувалась.
Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільні позови не заявлялись.
Арешти майна у даному кримінальному провадженні не застосовувались. Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався і суд не вбачає підстав для його застосування.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 369 КК України, ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
У відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошена резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Патраманський І. І.