іменем України
Єдиний унікальний номер 142/84/25
Номер провадження 1-кп/142/50/25
11 лютого 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000358 від 15 грудня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інвалід 3 групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
07 лютого 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000358 від 15 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого2025 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року в даному кримінальному провадження було призначено підготовче судове засідання на 11 лютого 2025 року на 09 годину 30 хвилин.
10 лютого 2025 року від прокурора на адресу суду надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому просить суд продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, запобіжного заходу вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів, із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 14 грудня 2024 року, орієнтовно о 23 годині 00 хвилин, та ОСОБА_6 , перебували в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де розпивали спиртні напої. Після розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4 ліг відпочивати на ліжко у спальній кімнаті. Під час того, як він лежав, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав сварку із ОСОБА_4 та підійшов до нього. В цей час, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно- небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, на стільцеві, що стояв біля його ліжка, взяв у ліву руку кухонний ніж та лежачи на ліжку наніс ним декілька ударів в область нижньої частини обох ніг ОСОБА_6 . Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ліг спати, а ОСОБА_6 залишився в квартирі та сів на сусіднє ліжко. Наступного дня, 15.12.2024 року, коли ОСОБА_4 прокинувся, то виявив на ліжку ОСОБА_6 без ознак життя. Згідно висновку судово-медичної експертизи №102 від 26.12.2024 року у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих різаних ран правої гомілки в середній та нижній третинах; колото-різаної рани навнутрішньо-задній поверхні лівої гомілки в середній третині з ушкодженням м'язів (триголовий м'яз); дві колото-різані рани в середній третині (по внутрішній поверхні) та верхній третині (по зовнішньо-задній поверхні) правої гомілки, які поєднує один рановий канал, наскрізне поранення середньої третини правої гомілки, з пошкодженням великих кровоносних судин-arteria tibialis posterior (задня великогомілкова артерія) та arteria fibularis (малогомілкова артерія). Ушкодження, зазначені в п.1, у вигляді ран, які мають ознаки різаних, колото-різаних, могли утворитися від дії плаского однобічно-гострого предмету типу клинка ножа, що мав обушок з вираженими ребрами та гостре лезо. Поверхневі рани на правій гомілці в причинному зв'язку з настанням смерті не стоять і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Колото-різана рана на внутрішньо-задній поверхні лівої гомілки в середній третині, з ушкодженням м'язів, утворились незадовго до настання смерті, в причинному зв'язку із настанням смерті не стоять та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження у вигляді наскрізного поранення правої гомілки з пошкодженням судин, утворились незадовго до настання смерті та стоять у причинному зв'язку із настанням смерті та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння, чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища. Смерть ОСОБА_6 настала від колото-ріжучого поранення правої гомілки з пошкодженням великих кровоносних судин- arteria tibialis posterior (задня великогомілкова артерія) та arteria fibularis (малогомілкова артерія), що спричинило масивну зовнішню кровотечу та ускладнилося геморагічним шоком (безкрів'я серцевого м'яза, малокрів'я внутрішніх органів, набряк м'яких мозкових оболонок та речовини головного мозку. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого. Прокурор зазначає, що наявність обґрунтованого звинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які містяться у протоколі затримання ОСОБА_4 , протоколом огляду від 15.12.2024 року в ході проведення якого було вилучено кухонний ніж із слідами буро- червоного кольору, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , висновками експертиз. За результатами досудового розслідування кримінального провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України скеровано 07.02.2025 року для розгляду по суті до Піщанського районного суду Вінницької області. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 16.12.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, строком до 13.02.2025 року включно. Так, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні та судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. прокурор вказує, що обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, доцільно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки обвинувачений не виконуватиме в повній мірі обов'язки, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, що не сприятиме запобіганню вказаним ризикам. Особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання. Особиста порука, оскільки у ОСОБА_4 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу.
Прокурор в судовому засіданні 11 лютого 2025 року клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала, просила суд його задовольнити з наведених в ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував, проте просив його застосувати до нього в нічний час доби.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просила суд застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домиашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби.
Суд, вивчиши зміст клопотання прокурора, заслухавши клопотання обвинуваченого та його захисника про можливість продовження запобіжного заходу, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню, а клопотання обвнуваченого та захисника про застосування запобіжного заходу в нічний час доби слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, домашній арешт є одним з видів запобіжних заходів.
Статею 186 КПК України, передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 16.12.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, строком до 13.02.2025 року включно.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, строк покарання за санкцією якого передбачає позбавлення волі строком від семи до десяти років.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, та з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до таких дій.
Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути.
Крім того, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинуваченого їх схилити до зміни раніше наданих показів.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, а також міцних соціальних зв'язків, оскільки зворотнього суду не доведено, суд вважає, що в разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України надійшло на розгляд до Піщанського районного суду Вінницької області 07 лютого 2025 року, в зв'язку з чим в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, судом враховується: що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який являється пенсіонером, не має стійких соціальних зв'язків, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд приходить до висновку інший більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні та переховування від суду.
Відтак, з урахуванням особи обвинуваченого, беручи до уваги, що ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на даний час, та будь-які дані про їх зменшення чи відсутність відсутні, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково та продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , у виді домашнього арешту строком на 60 днів, з покладенням на нього обов'язків, визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України та беручи до уваги дотримання обвинуваченим умов застосованого даного запобіжного заходу вбачає підстави для застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу у певний час доби.
Суд вважає, що саме такий запобіжний захід на даний час є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленим під час судового розгляду ризикам, відповідає особі обвинуваченого та є необхідним заходом забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, ст. 181, ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 11 квітня 2024 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/84/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України , за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця його проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, де він відбуває домашній арешт, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого, тобто до відділення поліції № 1 Тульчинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за адресою: вулиця Полковника Зеленського, 3, смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, 24600.
Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: