11.02.2025
Справа № 644/ 2626 /24
н.п. 1-кп/644/ 55 /25
11 лютого 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання Орджонікідзевського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221100000471 від 16.02.2024 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Хутори Шевченківського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця, військове звання «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. ст. 85, 88 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 186 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221100000471 від 16.02.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.04.2024 року призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду 10.06.2024 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
11.02.2025 року в судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, тобто у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), щодо неповнолітньої особи, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.02.2024 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.03.2024 року, ухвалу слідчого судді першої інстанції залишено без змін.
Дію запобіжного заходу продовжено на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 року на строк до 13.02.2025 року включно.
В клопотанні зазначено, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені раніше слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою просили відмовити посилаючись на те, що ризики, заявлені в клопотанні належним чином не доведені.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просила змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання або визначити розмір застави. Також зазначила, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_5 перебувають двоє дітей його дружини від іншого шлюбу та двоє дітей батьком яких записаний він.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Під час досудового слідства, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.02.2024 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.04.2024 року включно. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.03.2024 року, ухвалу слідчого судді першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 року дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено до 13.02.2025 року включно.
На теперішній час обвинувачений перебуває під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу стороною захисту, враховуючи конкретні обставини та суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим діянь, тяжкість покарання, за вчинення тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконно вплинути на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положення, встановлені у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують на необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про його підвищену суспільно небезпечну поведінку та існування ризиків ухилення від явки до суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк. Крім того, на час розгляду клопотання прокурора відсутні будь-які дані про неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення за станом здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри, а також з тим, що на даний час ризики, визначені в ухвалі слідчого судді при обранні запобіжного заходу обвинуваченому не змінились та не зменшилися, а строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 13.02.2025 року.
Крім того, зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігти існуючим ризикам, а тому такий захід забезпечення відповідає меті кримінального провадження та суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За наслідками розгляду питання, суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою до 11 квітня 2025 року включно.
Разом з цим, суд вважає, що при продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисника про визначення розміру застави, яке підтримав обвинувачений підлягає задоволенню.
Суд вважає, що застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відповідно до ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити заставу в розмірі достатньому для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн., а тому розмір застави визначений судом становить - 121120,00 грн. Визначений судом розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. ст. 31, 176, 177, 178, 180, 183, 331, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою до 11 квітня 2025 року включно.
Клопотання адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про визначення розміру застави - задовольнити.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 121120,00 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування з потерпілою, законними представниками та всіма свідками у кримінальному провадженні;
4) залишити на зберіганні відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в разі їх наявності;
5) не покидати територію населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу суду, окрім випадків необхідних для збереження здоров'я та життя.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 11 квітня 2025 року включно.
Начальник Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» повинен виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою - звільнити ОСОБА_5 з-під варти, роз'яснивши порядок виконання запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб.
Роз'яснити обвинуваченому, або заставодавцю, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_3 та суддю Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього судом обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору, захиснику для відома.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено - 11.02.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1