Справа № 643/11691/24
Провадження № 2/643/813/25
10.02.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, з моменту звернення до суду з цим позовом та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилалася, що вона є матір'ю неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що батько дитини - відповідач ОСОБА_2 не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Посилалася, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. З огляду на викладене, просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Аргументи учасників справи
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило.
Рух справи
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 11 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, надав позивачу строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 24 жовтня 2024 року відкрив провадження у вказаній справі, постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначив судове засідання.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 23 грудня 2024 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , установив строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 16 січня 2025 року продовжив розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, призначив судове засідання на 10 лютого 2025 року на 13-30 годину, задовольнив клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, витребував від Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2025 року від Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04 лютого 2025 року надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. У поданій заяві позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, про причини неявки суду не повідомив.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 29 травня 2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №700.
Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00049036430 від 28 січня 2025 року, наданим Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 18 серпня 2009 року реєстратором Московського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції в Реєстрі зареєстровано відомості про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини - ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис №700. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. 29 травня 2013 року реєстратором Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було внесено відомості про визнання батьківства, підстава внесення змін: заява матері та батька дитини про визнання батьківства №101 від 29 травня 2013 року. Було змінено відомості про дитину: прізвище « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_6 », змінено відомості про батька: прізвище « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_6 », відомості про дату народження батька з «інформація відсутня» змінено на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відомості про громадянство батька з «інформація відсутня» на «громадянин України», змінено відомості місце проживання батька з «інформація відсутня» на « АДРЕСА_1 », відомості внесені за вказівкою заявника змінено з «так» на «ні».
Згідно з інформацією з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 11.10.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Обставина того, що неповнолітній син сторін проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 не оспорюється відповідачем у справі.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За правилами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
Положеннями ст. 150 СК України унормовано обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За змістом ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положеннями ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частинами 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За правилами ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Аналогічна норма закріплена в положеннях п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
З наведених вимог законодавства убачається, що аліменти на утримання однієї дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходжу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, є мінімальним гарантованим розміром аліментів.
Як установлено судом неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своєю матір'ю та знаходиться на її утриманні. Зазначені обставини жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду. Жодних підтверджень того, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали справи не містять.
Оскільки, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, суд вважає за необхідне покласти на відповідача зобов'язання зі сплати аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Отже, суд стягує з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини у вказаному вище розмірі, починаючи із дня пред'явлення позову до суду, а саме з 10 жовтня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 жовтня 2024 року.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова