3/130/38/2025
130/3464/24
10.02.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, за ч.1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 574831 від 28.11.2024, ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2011 року народження, як наслідок останній 28.11.2024, знаходячись в ОСОБА_3 гімназії бризнув в очі малолітньому ОСОБА_4 , чим порушила вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства'та ст. 150 Сімейного кодексу України.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст. 184 КУпАП.
10.02.2025 в судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що дійсно її син знаходячись у школі бризнув засобом для знезараження рук в напрямок іншого учня, однак ненавмисно. Оскільки це було під час навчального процесу, якщо і сталося правопорушення з боку її сина, то відповідальність має нести не вона, а відповідальна особа освіти (вчитель), під опікою якої в той час був її син.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до норм ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Фабулою ст.184КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. ст. 184 КУпАП полягає в: ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 6 цього закону, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що керівник закладу освіти відповідає за створення безпечного освітнього середовища.
Згідно з «Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти», затвердженим наказом Міністерства науки і освіти України № 1669 від 26.12.2017 року: «Керівник закладу освіти є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням; викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу; забезпечує проведення освітнього процесу, що регламентується законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності».
Згідно з ч.2 ст.54 Закону України «Про освіту», педагогічні працівники серед іншого зобов'язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров'я; дотримуватись педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти.
Законодавством України передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх.
Враховуючи правову позицію, викладену ЄСПЛ у справі «BIBA v. ALBANIA» від 07.05.2024, заява №24228/18, де заявник скаржився на те, що держава не здійснила нагляд за ліцензованою приватною школою, яка не повідомила його вчасно про нещасний випадок з його сином і не надала йому жодної медичної допомоги. ЄСПЛ зауважив, що першочерговим обов'язком органів освіти є забезпечення безпеки учнів, щоб захистити їх від будь-яких форм насильства, поки вони перебувають під наглядом органів освіти.
Шкільна адміністрація несе відповідальність за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли учні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на те, що її син в момент конфлікту з малолітнім ОСОБА_4 перебував у навчальному закладі, а тому під час перебування дітей у закладі освіти відповідальність за життя та здоров'я дітей, відповідальність за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли учні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи покладається на керівника та інших працівників закладу освіти.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 184,247,283-285КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ