"11" лютого 2025 р.
справа №642/86/25
провадження №2/642/463/25
11 лютого 2025 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.,
за участю секретаря Прийма Ф.О.
розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу між ним та відповідачем, укладений 22.06.1990 році у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції актовий запис № 795. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, зникло взаєморозуміння та повага. На даний час шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться. Шлюб існує лише формально.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.01.2025р. відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнала в повному обсязі. Прохала звільнити її від сплати судового збору оскільки вона згодна на розірвання шлюбу без звернення до суду.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, провівши у сукупності дослідження матеріалів справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 22.06.1990 року у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції актовий запис № 795.
Від шлюбу дітей не мають.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони не створили міцної сім'ї, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Таким чином причини розірвання шлюбу об'єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка проти розірвання шлюбу не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем було сплачено судовий збір за подачу до суду позову у розмірі 1211,20 грн. Відповідач позов визнала. Тому судовий збір в сумі 605,60 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, решта 605,60 грн. судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22.06.1990 році у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції актовий запис № 795.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Суддя Є.Б. Ольховський