Справа № 627/166/25
11.02.2025
11.02.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Сектору поліцейської діяльності №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Першотравенськ Дніпропетровської області, Україна, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
ОСОБА_1 станом на 07.02.2025 неналежним чином виконує батьківські обов'язки щодо навчання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який будучи учнем 6-Б класу Краснокутського ліцею №1 Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, у січні 2025 року , без поважних причин, пропустив 30 онлайн-уроків за 15 навчальних днів.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, щиро розкаялася.
Суд, вислухавши поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі , дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Окрім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами , а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032475 від 07.02.2025, яким зафіксовано факт правопорушення, та де ОСОБА_1 власноручно зазначила, що дійсно ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітнього сина;
свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснокутського районного управління юстиції Харківської області 09.10.2013;
Листом директора Краснокутського ліцею №1 Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_3 від 06.02.2025, згідної якої учень 6-Б класу ОСОБА_2 систематично пропускає онлайн-уроки без поважних причин (батьки пояснень щодо пропусків не надавали), частково виконує домашні завдання;
характеристикою директора Краснокутського ліцею №1 ОСОБА_3 та класного керівника ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , учня 6-Б класу, з якої вбачається, що ОСОБА_6 навчається в ліцеї з 1-го класу. Учень має систематичні пропуски уроків з основних предметів: математика, українська мова, інтегрований курс з історії, іноземна (англійська) мова. Перший семестр закінчив на початковому рівні. За час навчання з учнем проводилися бесіди щодо пропусків онлайн-уроків. Мама, ОСОБА_1 , неодноразово була попереджена про ситуацію з навчанням сина в письмовій формі, однак пояснення від батьків класний керівник не отримувала.
Положеннями ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.34 КУпАП, є щире каяття у вчиненому правопорушенні.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.35 КУпАП, суддею не встановлено.
Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання малолітніх дітей.
Враховуючи вищевикладене, характер правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, суддя дійшла висновку, що факт правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджені повністю та до неї доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн), що становить 605 грн 60 коп., який також підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , на користь держави.
Керуючись ч.1 ст.184, ст.283,284, 285,287 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винноюу вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. В. Вовк