Справа № 128/390/25
10 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Агрофірма Батьківщина», Спілки громадян-співвласників реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» про витребування майнового паю в натурі та визнання на нього права власності, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява, позивачем якої вказано ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, відповідно повинен забезпечити неухильне виконання, покладених на нього нормами ЦПК України, процесуальних обов'язків.
Згідно тексту позову, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у позові.
Відтак, позивачем не конкретизована прохальна частина тексту позову. З прохальної частини тексту позову, вбачається, що позивач просить суд витребувати майно згідно переліку доданого до позову. Суд звертає увагу, що вказаний перелік був предметом розгляду оцінювача та суд самостійно позбавлений можливості вирішувати предмет позову замість позивача та визначати його прохальну частину.
Відповідно до ч. ч.2,3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Нормативні положення ЦПК України передбачають, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог та не приймає сторону кожного зі сторін, а є об'єктивним та неупередженим при прийнятті рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що заява про витребування доказів, додана до позову, не відповідає вимогам ст. ст. 83,84 ЦПК України, зокрема, не містить дати її подання, та не конкретизовано її вимоги. З тексту заяви вбачається, що позивачем висловлено намір звернення до суду із позовною заявою, при тому, що наразі судом вирішується питання про відкриття провадження по даній справі.
Одночасно, суд звертає увагу заявника, на невиконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявником не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У рішенні від 8.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому враховуючи викладене, позивачу слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Агрофірма Батьківщина», Спілки громадян-співвласників реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» про витребування майнового паю в натурі та визнання на нього права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який встановити терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Роз'яснити заявнику, що: - способом виконання ухвали суду є складання тексту «заяви» із усуненими недоліками, а не подання суду роз'яснень, заяв, пояснень; - виправлена заява із вищевказаними судом доказами має бути подана в примірниках для суду та заінтересованих осіб; - у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО