Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/260/2025 Справа № 641/896/25
11 лютого 2025 року Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001649 від 25.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на: грошові кошти у розмірі 2300 доларів США, 23 купюри номіналами 100 (сто) доларів США, а саме: 1. MG 48783733 A; 2. QH 32807734 A; 3. QH 36759388 A; 4. MB 56980903 S; 5. LL 44851451 E; 6. LF 14823268 F; 7. LB 08241519 G; 8. QH 36759395 A; 9.QH 36759385 A; 10.QH 36759387 A; 11. QH 36759382 A; 12. QH 36759381 A; 13. QH 36759384 A; 14. QH 36759386 A; 15. QH 36759383 A; 16. QA 26093552 A; 17. PE 86739620 A; 18. MF 05824555 G; 19.QA 26093554 A; 20. PE 17002522 B; 21. LK 95554548 B; 22. PF 34644318 F; 23. PC 37607223 A, які поміщено до сейф-пакету № CRI 1074719; та мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy M 52», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено, до сейф-пакету № CRI 1074718 та усі учасники слідчої дії поставили свої підписи.
Також просить вилучене майно передати на зберігання до камери схову ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 25.12.2024 ОСОБА_4 будучи обізнаним щодо дії на території України воєнного стану, з метою реалізації умислу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_5 та обернення вказаного майна на свою користь, перебуваючи поблизу будинку № 16 по пр-ту Петра Григоренка у м. Харкові, підійшов до ОСОБА_5 та, погрожуючи фізичною розправою, почав вимагати в останнього, під приводом виниклого особистого конфлікту, передати йому грошові кошти.
За даним фактом ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області25.12.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001649 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.189 КК України.
07.02.2025 приблизно о 11.20 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 44-Б, біля торгового центру «Французький бульвар», де потерпілий ОСОБА_5 побоюючись за своє життя, під погрозою фізичної розправи, діючи під психологічним тиском ОСОБА_4 , передав останньому свої особисті грошові кошти у розмірі 2300 доларів США.
Протиправні дії ОСОБА_4 припинені працівниками поліції, в період часу з 13:44 до 14:21, під час затримання особи в порядку ст. 208 КПК України. В ході проведення затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності двох понятих у останнього було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 2300 доларів США, 23 купюри номіналами 100 (сто) доларів США, а саме: 1. MG 48783733 A; 2. QH 32807734 A; 3. QH 36759388 A; 4. MB 56980903 S; 5. LL 44851451 E; 6. LF 14823268 F; 7. LB 08241519 G; 8. QH 36759395 A; 9.QH 36759385 A; 10. QH 36759387 A; 11. QH 36759382 A; 12. QH 36759381 A; 13. QH 36759384 A; 14. QH 36759386 A; 15. QH 36759383 A; 16. QA 26093552 A; 17. PE 86739620 A; 18. MF 05824555 G; 19.QA 26093554 A; 20. PE 17002522 B; 21. LK 95554548 B; 22. PF 34644318 F; 23. PC 37607223 A, які поміщено до сейф-пакету № CRI 1074719; та мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy M 52», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено, до сейф-пакету № CRI 1074718 та усі учасники слідчої дії поставили свої підписи.
Постановою слідчого від 07.02.2025 вилучене майно визнано речовими доказами.
Враховуючи те, що вилучені під час затримання особи ОСОБА_4 , в порядку ст.208 КПК України, предмети, можуть бути предметом вчинення вказаного злочину, тому мають силу речових доказів, з метою збереження речових доказів, вважає необхідним накласти арешт на вищеописані предмети.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Представник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності
Інші учасники кримінального провадження до суду не з'явилися, повідомлялися про місце та час слухання справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КІІК України неприбуття особи не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оцінивши докази, подані в його обґрунтування, слідчий суддя зазначає таке.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця події, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що прокурором надано докази, що тимчасове вилучене майно, має силу речового доказу по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів та проведення експертних досліджень, суд доходить висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Водночас, прокурор також просить вилучене майно передати на зберігання до камери схову ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, не передбачено визначення під час досудового розслідування місця зберігання речового доказу рішенням слідчого судді.
Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні кримінального провадження, покладається на зазначену сторону.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-175 КПК України,
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001649 від 25.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 07.02.2025 під час затримання особи в порядку ст.208 КПК України, а саме: грошові кошти у розмірі 2300 доларів США, 23 купюри номіналами 100 (сто) доларів США, а саме: 1. MG 48783733 A; 2. QH 32807734 A; 3. QH 36759388 A; 4. MB 56980903 S; 5. LL 44851451 E; 6. LF 14823268 F; 7. LB 08241519 G; 8. QH 36759395 A; 9.QH 36759385 A; 10.QH 36759387 A; 11. QH 36759382 A; 12. QH 36759381 A; 13. QH 36759384 A; 14. QH 36759386 A; 15. QH 36759383 A; 16. QA 26093552 A; 17. PE 86739620 A; 18. MF 05824555 G; 19.QA 26093554 A; 20. PE 17002522 B; 21. LK 95554548 B; 22. PF 34644318 F;23. PC 37607223 A, які поміщено до сейф-пакету № CRI 1074719; та мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy M 52», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено, до сейф-пакету № CRI 1074718 та усі учасники слідчої дії поставили свої підписи.
В іншій частині клопотання прокурора відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу направити для виконання до Слобідської окружної прокуратури м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1