125/2082/24
3/125/905/2024
02.01.2025 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, не працює, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
До Барського районного суду Вінницької області надійшло три справи відносно ОСОБА_1 : № 125/2080/24 (провадження № 3/125/903/2024) за ч. 1 ст. 184 КУпАП, № 125/2081/24 (провадження № 3/125/904/2024) за ч. 1 ст. 184 КУпАП, та № 125/2082/24 (провадження № 3/125/905/2024) за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Вважаю за необхідне об'єднати дані справи в одне провадження під номером справи 125/2082/24, що відповідає положенням ст. 36 КУпАП.
05.10.2024 близько 15:00 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки, унаслідок чого ОСОБА_2 у місцевому парку по вул. Буняковського у м. Бар перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, була належним чином повідомлена про судове засідання, що підтверджується даними розписки про вручення судової повісти.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, під час розгляду справи не є обов'язковою, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, письмових пояснень ОСОБА_2 , довідки КНП "Барська міська лікарня" Барської міської ради від 06.10.2024, згідно з якою у ОСОБА_2 встановлено алкогольне сп'яніння (0,57 %).
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Ураховуючи дані про особу правопорушника, що наявні у матеріалах справи, на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 031427, складеного інспектором ЮП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Пономаренко В.Ю., 05.10.2024 близько 15:00 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки, унаслідок чого ОСОБА_2 у місцевому парку курила електронну сигарету, у місці, де це заборонено законом. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 031428, складеного інспектором ЮП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Пономаренко В.Ю., 05.10.2024 близько 15:00 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей, унаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли з постійного місця свого проживання та їх місце перебування було не відоме. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За змістом ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, зібраних у справі і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які регламентуються законодавством. А суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належних умов життя, виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Отже, диспозиція частини першої статті 184 КУпАП є бланкетною та відсилає до певного законодавства, яке передбачає виконання обов'язків батьками.
Ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки з виховання виконуються неякісно та не у повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відпові-дальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
До протоколів про адміністративні правопорушення інспектором ЮП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області додано письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копію паспорта ОСОБА_1 , копії свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте вказані документи ніяким чином не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не викладено об'єктивну сторону правопорушення, яке на думку поліцейського було виявлене, не вказано які саме дії були вчинені ОСОБА_1 щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків чи у чому полягала її бездіяльність.
Крім того, за змістом статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» парк не віднесено до заборонених місць для куріння тютюнових виробів. У матеріалах, що долучені до протоколу, відсутні докази віднесення місцевого парку у м. Бар до заборонених місць рішенням Барської міської ради, в загальному доступі таке рішення міської ради також відсутнє.
Таким чином, ні протоколи про адміністративні правопорушення, ні документи, що долучені до них, не містять даних та доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та вину особи, відносно якої складено протоколи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 245, 280, 283-285КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Провадження у справі № 125/2081/24 та № 125/2080/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя