Справа № 638/2205/25
Провадження № 3/638/1392/25
Іменем України
10 лютого 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов від УПП в Харківській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.02.2025, близько 13.00 години, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем спільного проживання, а саме АДРЕСА_2 , вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії фізичного, психологічного характеру, які полягали в стусанах, виразах нецензурною лайкою, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань потерпілій.
ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про місце, час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 02.02.2025 та полягало у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №239180 від 02.02.2025, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 02.02.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 02.02.2025; рапортом інспектора УПП в Харківській області ДПП Салієнка Д. від 02.02.2025; відеозаписами з бодікамер поліцейських; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським визначено низький рівень небезпеки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не досяг віку повноліття, тобто є неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 КУпАП - до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ст. 173-2 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Отже, суд приходить до висновку, що існують підстави для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП.
За правилами ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, зокрема, догана.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного, фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає за можливе застосувати захід впливу у вигляді догани, що сприятиме виправленню ОСОБА_1 та запобігатиме подальшому вчиненню адміністративних правопорушень.
Враховуючи висновок уповноваженої особи органу поліції, згідно із яким ризик вчинення повторного домашнього насильства оцінено як низький та конкретні обставини правопорушення, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 в порядку ст. 39-1 КУпАП для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Беручи до уваги те, що відповідно до ст. 24-1 КУпАП захід впливу у вигляді догани не є адміністративним стягненням, тому судовий збір не підлягає стягненню з неповнолітнього ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-34, 24-1, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 284 КУпАП, -
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, захід впливу у вигляді догани.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя Є.В. Невеніцин