Справа № 638/1487/25
Провадження № 2-а/638/107/25
10 лютого 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови №84 від 17.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.06.2024 його доставлено представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних та видано направлення на проходження ВЛК, проте в постанові зазначено, що позивач не прибув для уточнення військово-облікових даних протягом 60 днів. Таким чином оскаржувана постанова необґрунтована та відсутній склад адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 30.01.2025 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи або відзиву суду не надходило, позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
При цьому суд враховує, ч. 1 ст.286 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою №84 від 17.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності наказу Президента України про оголошення мобілізації не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не скористався застосунком «Резерв+» для уточнення своїх персональних/облікових даних, чим порушив вимоги абз.2 ч.2 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За положенням частини 3 ст. 210 КУпАП законодавцем визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України.
Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так, згідно копії повістки №6/718 ОСОБА_1 25.06.2024 об 11-00 год. прибув для уточнення персональних даних та направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Згідно картки обстеження медичного огляду від 12.08.2024 ОСОБА_1 потрібне лікування строком на три місяці та проходження повторного огляду.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 72 КАС України визначено, щодоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив вимоги абз.2 ч.2 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Згідно абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 після отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з'явився у зазначені у ній місце та строк.
Доказів, що в порушення п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 позивачем не уточнено свої облікові дані суду не надано.
Таким чином, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові №84 від 17.01.2025, в тому числі і на підтвердження факту не з'явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або не уточнення облікових даних.
Ппроткол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Позивач, у свою чергу, належними та допустимими доказами спростував висновки, що викладені в оскаржуваній постанові, підтвердив свою явку у ІНФОРМАЦІЯ_4 25.06.2024 для уточнення персональних даних, тобто у 60 денний строк, що почався з 18.05.2024 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку"№ 3633-IX від 11 квітня 2024 року, який набрав чинності 18.05.2024.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та необхідність скасування постанови №84 від 17.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 129 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову №84 від 17 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В.Невеніцин