справа № 619/837/25
провадження № 1-кс/619/145/25
іменем України
10 лютого 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024221230001406 від 05.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024221230001406 від 05.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що 30 грудня 2024 року слідчим ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12024221230001406 від 05.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважає, що слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, висновки органу досудового розслідування не відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
Просить суд скасувати постанову слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024221230001406 від 05.12.2024.
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду.
Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, вважаю необхідним вказану скаргу та додані до неї документи повернути заявнику, виходячи із наступного.
Так, право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК України також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржено в тому числі і рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу, має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто, окрім принципу правової визначеності, важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, прокурора, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Постанова слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області винесена 30 грудня 2024 року, а зі скаргою ОСОБА_2 звернувся до суду 07 лютого 2025 року, значно перевищивши 10-денний строк на оскарження.
При цьому, заявником не додається клопотання до скарги про поновлення пропущеного процесуального строку.
Пропущений процесуальний строк не підлягає автоматичному поновленню, а виходячи принципу диспозитивності, суд не може з власної ініціативи вирішувати це питання.
Заявником клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою не подавалося і тому по суті не розглядалося, в результаті чого, слідчий суддя, в силу п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, не може вважати скаргу поданою в межах встановлених процесуальних законодавством строків, а тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга підлягає поверненню заявнику у зв'язку із пропущенням строку звернення.
Згідно ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-304 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 30 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом зі скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1