справа № 619/114/25
провадження № 2-а/619/8/25
Рішення
іменем України
11 лютого 2025 року,
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 619/114/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
вимоги позивача: про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
представник позивача: Одинцова В.І.
представник відповідача: Гулійова О.О.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник - адвокат Одинцова В.І., 07.01.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову №597 від 19.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі. У обґрунтування позову зазначено, що 19.12.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано ОСОБА_1 та фактично позбавлено волі у порушення ст. 261 КУпАП, про що було повідомлено поліцію. Працівники відповідача наполягали на проходженні позивачем медичного огляду ВЛК, на що останній повідомляв, що від проходження огляду ВЛК не відмовляється, але не має можливості пройти його зараз, оскільки для об'єктивного встановлення стану його здоров'я та ступеню його придатності до військової служби необхідний був висновок профільних лікарів, знаючи свої захворювання та маючи за місцем свого проживання відповідну медичну документацію, просив можливості привезти медичні документи, але йому було відмовлено та винесену оскаржувану постанову, якою накладено штраф 25500,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Нормами положення № 402 про військово-лікарську експертизу в ЗСУ закріплено право на надання належної медичної документації. З метою проведення належного медичного огляду та винесення обгрунтованого висновку про придатність чи непридатність військовозобов'язаного. ВЛК мають бути досліджені усі наявні документи у їх сукупності, про що йому було відмовлено, що свідчить про невстановлення посадовою особою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення обставин вчиненого правопорушення, фату «відмови» від проходження огляду не було, а отже є відсутньою і подія адміністративного правопорушення. Позивачу не було видано направлення на проходження ВЛК відповідно до вимог Порядку № 402 та Порядку № 560, а пропозиція пройти ВЛК не є належною підставою для проходження позивачем медичного огляду. Отже була порушена процедура направлення на проходження медичного огляду ВЛК. Жодна норма закону не зобов'язує особу проходити ВЛК день у день під тиском працівників ТЦК та СП. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення та зібрані докази, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про винуватість позивача. Відсутні будь-які відомості про наявність протоколу.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову. У обґрунтування відзиву зазначено, що за змістом ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно з п. 1 абз. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Відповідно до Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року п. 2 ст. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів. Отже, 19.12.2024 гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, який від проходження ВЛК відмовився, про що був складений Акт відмови від проходження ВЛК, який був зареєстрований 19.12.2024 року вх. №26952/1. Своїми діями позивач порушив ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що був складений Протокол №597 про адміністративне правопорушення, де в поясненні він написав, що йому потребується повторне обстеження коарктації аорти та була винесена Постанова №597 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представником позивача надано відповідь на відзив, за містом якої відповідачем у відзиві не було спростованого жодного твердження Позивача про наявність порушень з боку суб'єкта владних повноважень при направленні ОСОБА_1 на медичний огляд, складенні щодо нього протоколу та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що від проходження медичного огляду не відмовлявся, проте зазначав, що не має можливості пройти його зараз, оскільки для об'єктивного встановлення стану його здоров'я та ступеню його придатності до військової служби, необхідний був висновок профільних лікарів, що підтверджується поясненнями особи до протоколу про адміністративне правопорушення №597 від 19 грудня 2024 року. Отже, знаючи свої захворювання та, маючи за місцем свого проживання відповідну медичну документацію, Позивач попросив дати йому можливість привезти медичні документи. Крім того, Пунктом 1.1. Розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 передбачено, при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення. Пунктом 2.7. Розділу 2 Положення N° 402 передбачено, що під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги до стану здоров'я для виконання обов'язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні. Пунктом 1.1. Розділу 2 Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних Фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення. Згідно абз. 2 пункту 3.5. Розділу 3 Положення № 402 Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Пунктом 3.2. Розділу 3 Положення №402 встановлено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Таким чином, проведення військово-лікарської експертизи ВЛК не передбачає повне та ретельне медичне обстеженням особи. ВЛК є оглядом військовозобов'язаного та передбачає аналіз наявних документів задля оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку військовозобов'язаного на момент огляду. В свою чергу, згідно вказаного Положення №402, військовозобов'язаний має право надати медичні документи за попередні періоди з метою огляду військовозобов'язаного лікарями окремих спеціальностей за медичними показаннями останнього. Більше того, жодним нормативно-правовим актом не закріплено обов'язку військовозобов'язаного чи резервіста проходити ВЛК безпосередньо після вручення останньому повістки. Так, відповідно до п. 2.8.6. глави 2 розділу І Положення № 402, строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан її здоров'я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів. Отже, Позивачу могло бути надано до 4 днів з метою надання медичних документів та подальшого проходження ВЛК. Проте, Відповідачем не було дотримано вказаного права військовозобов'язаного. По-друге, незрозумілим є формулювання відповідача «було запропоновано пройти ВЛК», доказів на підтвердження способу доведення Позивачу вказаної «пропозиції» останнім до відзиву також не надано. Єдиним належним документом, що видається особі з метою проходження огляду є направлення на військово-лікарську комісію, а не «пропозиція» співробітника ТЦК та СП. Крім того, вказане направлення, відповідно до пункту 3.1. Розділу З Порядку №402, реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, проте доказів на підтвердження дотримання Відповідачем вказаної вимоги, останнім до відзиву також надано не було. По-третє, Відповідач у відзиві зазначає, що останнім був складений Акт відмови Позивача від проходження ВЛК та надано копію вказаного Акту. Зазначають, що відповідно до положень пункту 54 Порядку №560, Акт відмови оформлюється виключно у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки. Отже, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази оформлення (складення) будь-якої повістки на ім'я Позивача, незрозуміло на якій підставі Відповідачем було складено відповідний Акт відмови. У свою чергу, якщо вказана «пропозиція» щодо проходження Позивачем ВЛК начебто була оформлена повісткою, у такому разі зазначають, що вказані дії Відповідача є порушенням порядку направлення військовозобов'язаного на проходження ВЛК. Положеннями пунктів 27-29 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян, зокрема з метою проходження медичного огляду, до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. «Пропозиція» Відповідача пройти ВЛК була доведена Позивачу 19.12.2024 вже під час його перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (оскільки останній 19.12.2024 був незаконно затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 ). З огляду на це, у виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 19.12.2024 з будь-якою метою не було потреби, оскільки останній вже знаходився у вказаному місці та звідки його не випускали співробітники РТЦК та СП протягом дня. Отже, якщо Відповідач вважав за потрібне проходження Позивачем медичного огляду 19.12.2024 року, останньому мало б бути вручене направлення на військово -лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 до Порядку № 560, яке є єдиною підставою для проведення вказаного огляду. В свою чергу, Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. Отже, у разі оформлення «пропозиції» на проходження ВЛК повісткою, то при начебто відмові Позивача від отримання вказаної повістки, Відповідач повинен був окрім складення Акту відмовити, зафіксувати доведення вказаного Акту відеозаписом. Виконання вказаних вимог є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного. Всупереч цьому, Відповідачем у відзиві не було зазначено про наявність відеозапису доведення акту відмови Позивачу, а також не долучено вказаний відеозапис до відзиву. Відсутні будь-які належні відомості про наявність протоколу станом на час складення оскаржуваної постанови, адже Позивачу не було вручено примірник протоколу та не надано можливості для ознайомлення з пред'явленим йому звинуваченням належним чином. Крім того, Позивачу не було роз'яснено його права і обов'язки, працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 позбавили Позивача права на надання пояснень чи зауважень до протоколу. У свою чергу, розгляд справи було проведено без участі Позивача, хоча останній у вказаний час, майже увесь день, перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачу, лише близько 18:00 годин надали вже складену та підписану постанову по справі про адміністративне правопорушення N° 597 від 19.12.2024. Протокол та оскаржувана постанова не містять жодної інформації про зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП. Зокрема, у вказаних документах відсутнє будь-яке посилання на належний та допустимий доказ, який би свідчив про факт направлення Позивача на проходження ВЛК.
Заяви, клопотання учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надавши у системі «Електронний суд» заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надіславши до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності.
Частиною 3 статті 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явилися, потреби заслухати свідка чи експерта не має, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ухвали суду від 08.01.2025 позовну заяву залишено без руху та 09.01.2025 представником позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд на 03.02.2025, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 11.02.2025.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.
Із акту відмови від проходження ВЛК вбачається, що 19 грудня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності свідків було запропоновано військовозобов'язаному ОСОБА_1 пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, який відмовився від проходження ВЛК, про що мається його підпис на акті (а.с. 46).
Головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівником ЗСУ ОСОБА_2 19.12.2024 було складено протокол № 597 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 який у розділі «Пояснення» зазначив, що потребується повторне обстеження коарктації аорти. За відомостями протоколу 19.12.2024 о 17 год 00 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , при перевірці документів ОСОБА_1 , було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. ОСОБА_1 відмовився від проходження Військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69-71 ПКМУ № 560 від 16.05.2024, абз. 1., абз. 4., абз. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників та Військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення Військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 7 ч. 3 абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 48).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_3 19.12.2024 винесено постанову № 597 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відомості якої є аналогічними протоколу № 597 від 19.12.2024 (а.с. 47).
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Втім, у спірній постанові відсутнє посилання на конкретну норму права, зокрема Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку порушив позивач.
Разом з тим, згідно з абз. 3 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII передбачено обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Як убачається з акту про відмову проходження ВЛК від 19.12.2024, уповноваженими посадовими особами Відповідача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було запропоновано ОСОБА_1 пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, від чого останній відмовився.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560), до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У пункті 28 Порядку № 560 Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно із пунктом 30-2 Порядку № 560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач не був, відповідно до цих вимог, повідомлений про необхідність проходження медичного огляду, оскільки, відповідні докази у матеріалах справи відсутні, а саме повістка, якою громадянин викликається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у конкретний строк та місце для направлення для проходження медичного огляду.
Пунктами 68-80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, передбачений порядок медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Виходячи із зазначеного, судом встановлено, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.
Однак, матеріали справи не містять повістки про виклик для проходження медичного огляду, а також не містять направлення на військово-лікарську комісію та його вручення під особистий підпис з роз'ясненням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як то передбачає абз.2-3 пункту 74 Порядку №560.
Більш того, як вбачається з пояснень до протоколу №597 від 19.127.2024, ОСОБА_1 від проходження ВЛК не відмовлявся, натомість зазначив, що потребується повторне обстеження коарктації аорти.
Зазначені обставин безпідставно не були враховані уповноваженими посадовими особами Відповідача з огляду на таке.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників на збірних пунктах районних (міських) або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Згідно з абз.2-3 п. 3.5 р.3 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Так, позивач зазначає, що у зв'язку із тим, що його було затримано та доставлено до приміщення РТЦК, останній не мав при собі медичних документів, оскільки не готувався в цей день проходити військово-лікарську комісію.
Указане дозволяє суду стверджувати, що у діях позивача взагалі відсутній умисел на вчинення правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Позаяк, надання медичної документації, яка відсутня в ЕСОЗ, навіть якщо з такої документації не вбачається наявність підстав для виключення особи з військового обліку, є обов'язком самого військовозобов'язаного який направляється на ВЛК. Більш того, такий обов'язок обумовлений необхідністю детального дослідження стану здоров'я військовозобов'язаного з метою прийняття повного та обґрунтованого висновку щодо його придатності/непридатності до військової служби.
Отже, відсутність відомостей про вручення ОСОБА_1 повістки про його виклик для направлення для проходження медичного огляду, прийняття уповноваженою особою рішення та вручення останньому направлення для проходження ВЛК, що є обов'язковою передумовою притягнення його до відповідальності за відмову від проходження медичного огляду, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на викладене, Відповідач не виконав обов'язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, а тому наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не доведена.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанову в справі про адміністративне правопорушення № 597 від 19.12.2024 необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позову 1211,20 грн. Водночас, суд зауважує, що законодавчо встановлений розмір судового збору за подання позовної заяви у 2024 році становить 605,60 грн, отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №597 від 19.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження, проживання чи перебування:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко