Справа № 396/2300/24
Провадження № 2-а/396/3/25
11.02.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Новікової Я.О.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в м.НовоукраїнкаКіровоградської області в залі суду справу № 396/2300/24 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ведющенко В.В. звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04.12.2024 р. вiдносно ОСОБА_1 складено протокол про адмiнiстративне правопорушення № 338/2024, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На підставі протоколу прийнято постанову № 338/2024 від 04.12.2024 р., вiдповiдно до якої позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та на останнього накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Представник позивача не погоджується і стверджує, що ОСОБА_1 протиправно притягнуто да адміністративної відповідальності, підставою для оскарження постанови є грубе порушення процесуальної процедури притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності в матеріалах справи допустимих і належних доказів фактичнх даних вчинення позивачем інкримінованого правопорушення.
Ухвалою суду від 11.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін до судового розгляду.
20.12.2024 року від т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_4 на задекларовану адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку № 528074 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.10.2024 р. на 11.00 год., для уточнення даних. Однак, поштове повідомлення із вкладенням було повернуто за зворотньою адресою із відміткою поштового зв'язку від 18.10.2024 р. "адреса відсутній за вказаною адресою", що відповідно до п. 41 зазначеного вище Порядку є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ. Враховуючи вищевикладене, 04.12.2024 року працівниками РТЦК та СП і поліції ОСОБА_1 було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №338/2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зауважень та заяв під час складення протоколу від позивача не надходило. Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУПАП та було повідомлено про дату й час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило. В результаті чого, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яку останній підписав.
В судове засідання позивач та його представник - адвокат Ведющенко В.В. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідка від 13.12.2024 року про доставку копії ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду на електронну адресу представника, зазначеного в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив, з якого вбачається, що позовні вимоги він не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, справу розглянути за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки за № 528074 ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення даних (а.с. 26).
Відповідно до форми 20 АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №06 002 9539 17 17 відправлено позивачу документ «Повістка №528074" 04.10.2024 р." причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є відсутність адресата за вказаною адресою з відміткою від 27.10.2024 р. (а.с. 29).
В подальшому, 04.12.2024 р. старшим офіцером мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 складено протокол № 338/2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Так, згідно до вказаного протоколу від 04.12.2024 р., ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, та через АТ "Укрпошта" належним чином оповіщений про необхідність явки 20.10.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушуючи вимоги ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Постанови КМУ "Про порядк проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період" № 560 від 16.05.2024 року під час дії правового стану в державі "військовий час" та правила військового обліку, передбачені Постановою КМУ № 1487 в зазначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 8).
При цьому, не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений час в повістці не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, та продовжував свою протиправну діяльність аж до 04.12.2024 р.. Вказується, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1КУпАП.
На підставі встановлених обставин, 04.12.2024 р. тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову за № 338/2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 17 000 грн. (а.с. 7).
Не погодившись із вказаною постановою відповідача, представник позивача звернувся до суду із даним позовом.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 р. ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 04.12.2024р., тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
За змістом ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
За правилами змісту ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог ч. 1, 3, 5 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, абз. 2 ч. 5 вказаної статті зазначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається КМУ. Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024р. (надалі - Порядок).
Зокрема, абз. 3 пп. 2 ст. 41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Враховуючи вказану норму, суд вважає посилання представника позивача на те, що оскаржувана постанова суперечить вимогам закону, Конституційним нормам та підлягає визнанню протиправною із закриттям провадження у справі необґрунтованими та хибними.
При цьому, суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд доходить висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутність витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст. 210-1, 251, 268, 283,284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 80, 90, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя: А. А. Русіна