Справа № 396/2302/24
Провадження № 2-а/396/5/25
11.02.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Новікової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду справу № 396/2302/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ведющенко Віктор Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ведющенко В.В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви представник зазначив, що позивач не погоджується з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 і стверджує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності протиправно, оскільки винних протиправних дій передбачених ч. 3 ст.210-1 КУпАП в редакції норм права, яка діяла станом на 04.12.2024 року за обставин описаних в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, позивач не вчиняв. Підставою для скасування даної постанови є грубе порушення процесуальної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та в відсутністю допустимих та належних доказів та фактичних даних вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
11.12.2024 постановлено ухвалу суду про прийняття справи до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
20.12.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач не погоджується з викладеним в адміністративному позові, вказує, що в жовтні 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювалося оповіщення військовозобов'язаних про їх виклик до відділу для уточнення даних. На задекларовану адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку № 448598 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.10.2024 на 11:00 год. для уточнення даних. Проте дане рекомендоване повідомлення ОСОБА_1 не отримав, тому поштове відправлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, вважає, що позивача належним чином оповіщено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 18.10.2024, оскільки згідно відстеження поштового повідомлення Трекінг Укрпошти днем проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання є дата 18.10.2024, проте у вказану дату позивач не з'явився, поважні причини своєї неявки не повідомив. У зв'язку з чим 04.12.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 339/2024 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ТВО та винесено постанову № 339/2024 якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Під час складання протоколу ОСОБА_1 під особистий підпис було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУПАП. та повідомлено про дату й час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень не надходило. На підтвердження обставин викладених у відзиві подано докази.
Позивач та його представник подали заяву в якій позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд зважає на таке.
Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 від 04.12.2024 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с.9).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що 18.10.2024 року порушив вимоги Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та військову службу», правила військового обліку передбачені постановою КМУ № 1487, вимоги постанови № 560 від 16.05.2024 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», зокрема, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначений час та дату, причини своєї неявки не повідомив, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Військово облікові дані ОСОБА_1 уточнено 14.11.2024, адреса проживання вказана АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з додатку «РЕЗЕРВ+» (а.с. 8).
Також ОСОБА_1 18.11.2024 року видано військово-обліковий документ № 290720210676215000031 (а.с7).
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 19072 від 20.11.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (студент «Центральноукраїнського національного технічного університету») на строк до 08.02.2025 року (а.с.8 зворот).
Згідно наданих представником відповідача доказів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу АДРЕСА_1 було направлено повістку № 448598 ОСОБА_1 про необхідність його явки 18.10.2024 на 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28).
Як вбачається з копії довідки Укрпошти причина повернення поштового листа зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.30).
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки №448598 відповідача зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 18.10.2024 для уточнення даних. Відповідно до опису вкладень до рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0600294242136 відповідачу відправлено документ «Повістка 08.10.2024 №448598 на 1 арк., згідно форми Ф.20 довідка про причини повернення поштового відправлення - причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є відсутність адресата за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України та ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 04.12.2024, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення діяв особливий період.
За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
За правилами змісту ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з долученого позивачем копії військово-облікового документа ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як солдат, рядовий склад, військово-облікова спеціальність:957, рішенням військово-лікарської комісії - придатний. Підлягає повторному медичному огляду 14.11.2029. Відстрочка від призову на військову службу на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.02.2025.
Положеннями ч.3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, абзацом 2 ч. 5 вказаної статті зазначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі Порядок).
Зокрема, абзацом 3 підпункту 2 ст.41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений за адресою проживання, яка збігається з адресою, зазначеною у застосунку Резерв+, про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.10.2024 року.
Органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені.
Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Також суд зауважує, що при ухваленні постанови № 339/2024 року, ОСОБА_1 , як і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, був присутнім, будь-яких заяв та клопотань не заявляв.
Доводи позивача, стосовно грубого порушення відповідачем процесуальної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, як і не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинними нормами законодавства.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено інших обґрунтованих підстав, як і не надано жодних доказів того, що відповідач не дотримався законодавства та порушив порядок розгляду справи, що слугували б для задоволення позовної заяви та скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем позивача притягнуто за всебічного дослідження обставин справи, наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідно до ст.139 КАС України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутність витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст. 210-1, 251, 268, 283,284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 80, 90, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити, залишивши вказану постанову без змін.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя: А. А. Русіна