Справа № 395/21/25
Провадження № 1-кп/395/26/2025
11 лютого 2025 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/26/2025, що зареєстроване в ЄРДР 02.11.2024 року за № 12024121090000476 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дібрівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , -
13.09.2023 року сержант поліції ОСОБА_7 відповідно до наказу № 495 о/с начальника Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
18.02.2022 року капітана поліції ОСОБА_9 відповідно до наказу № 80 о/с начальника Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_8 призначено на посаду інспектором з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород) відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський є представником органу виконавчої влади, який повинен служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень поліцейський є представником держави, а його законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Таким чином, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відповідно до примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України є службовими особами, які постійно здійснюють функції представника влади.
01.11.2024 року о 20 годині 30 хвилин поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержант поліції ОСОБА_7 та інспектор з реагування патрульної поліції СПД №1 (м. Новомиргород) ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_9 , відповідно до затвердженого начальником відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області підполковником поліції ОСОБА_10 графіку чергувань особового складу СПД №1 (м. Новомиргород) ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області на службовому автомобілі «СКС», реєстраційний номер 0850, здійснювали патрулювання території Новомиргородської об'єднаної територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Під час патрулювання ОСОБА_7 та ОСОБА_9 по вул. ім. М.І Діброви в с. Дібрівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області за порушення правил дорожнього руху, а саме керував в темну пору доби без увімкненого світла фар, в результаті чого було зупинено мотоблок «Кентавр», який належить та яким керував ОСОБА_6 .
Піл час спілкування з ОСОБА_6 поліцейськими у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання адміністративного протоколу, ОСОБА_6 почувши, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали та його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, перебуваючи по вул. ім. М.І. Діброви. 37 с. Дібрівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, усвідомлюючи відповідальність за скоєні ним адміністративні правопорушення, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі у виді грошових коштів, а саме працівнику поліції ОСОБА_7 , який відповідно до примітки ст. 364 КК України, є службовою особою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , зайшов до будинку, де взяв грошові кошти, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди службовій особі, тобто працівнику поліції, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із кишені дістав грошові кошти та поклав їх до салону службового автомобіля «СКС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим фактично надав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 200 доларів США за укриття факту виявлення адміністративного правопорушення, з використанням наданого поліцейському службового становища, на що останній відповів категоричною відмовою.
Після чого, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_6 очевидно свідчать про надання неправомірної вигоди службовій особі, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вказаного діяння, викликав слідчо-оперативну групу по лінії «102» для фіксації події кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 .
У процесі підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором, та відповідно надав саму письмову угоду.
Обвинувачений ОСОБА_6 в ході розгляду у справі свою вину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості та просив призначити ОСОБА_6 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 03 січня 2025 року, ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17000 гривень.
Крім того, суд вважає за необхідне вирішити долю речових доказів по справі у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 січня 2025 року, що укладена між начальником Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024121090000476.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувати.
Речові докази по справі, а саме:
200 доларів США, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор відповідно має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, захиснику, прокурору.
Суддя ОСОБА_1