Справа № 214/912/25
3/214/702/25
Іменем України
07 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,-
17.01.2025 о 19:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки з матір'ю ОСОБА_3 , виражалась на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_2 порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII. Правопорушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.2 ст.173-2 КУпАП, відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2024 року.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
З метою забезпечення процесуальних строків розгляду справи та уникнення можливості зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 , оскільки у силу ст.268 КУпАП її явка в судове засідання при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою.
Дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 , у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, що підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД за №406930 від 21.01.2025, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_2 правопорушення, а саме: домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері - ОСОБА_4 , що мало місце 17.01.2025 о 19:00 год. (а.с.1);
-рапортом чергового інспектора, який узгоджується із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД за №406930 від 21.01.2025, складеними у відношенні ОСОБА_2 (а.с.2);
-письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 21.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с.3,5);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.01.2025 (а.с.4);
-копією постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Аналізом вказаних матеріальних норм встановлено, що суб'єктом складу правопорушення за ст.173-2 КУпАП може бути виключно особа, яка є членом сім'ї потерпілого та чи перебувають кривдник і потерпіла особа в будь-яких стосунках між собою. Об'єктивна сторона правопорушення передбачає активну чи пасивну поведінку кривдника, спрямовану на спричинення шкоди потерпілій особі вчиненням насильства (економічного, фізичного, психологічного). Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - передбачає адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є родичами між собою, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, тому відповідно до диспозиції ч.3 ст.173-2 КУпАП, ОСОБА_2 є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, за ознаками: вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_2 , яка проявляє тенденцію до систематичного вчинення домашнього насильства відносно членів своєї родини, висновків для себе не робить, її матеріальне становище, ступінь її вини, тому вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП, в редакції станом на момент вчинення адміністративного правопорушення, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім і необхідним для запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Окрім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в подальшому, зміни її насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення останньої, в порядку ст.39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Роз'яснити ОСОБА_2 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин, суб'єкти, які відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників, не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника на встановлений законодавством строк і проводить із ним профілактичну роботу.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 36, 39-1, 40-1, ч.3 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, 284 КУпАП суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Направити ОСОБА_1 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» із взяттям її на профілактичний облік та проведенням з нею профілактичної роботи строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст.390-1 КК України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко